 |
Диктатура Ф.Франко. Країни Центральної та Східної Європи. Чехословаччина (1918 – 1939 рр.). Внутрішньополітичне становище
|
|
|
|
Диктатура Ф. Франко
| ¨ Франко отримав необмежені повноваження, він став довічним головою держави, лідером Іспанської фаланги, головою ради міністрів, головнокомандувачем всіх збройних сил. ¨ Владу кортесів було обмежено. ¨ Всі політичні партії, крім Іспанської фаланги, були заборонені. ¨ Всі профспілки були закриті, замість них були створені примусові, так звані “вертикальні профспілки”. ¨ Закони республікми, а також реформи, проведені Народним фронтом, були скасовані. ¨ Страйки оголошувались поза законом. ¨ Проти республіанців були проведені репресії. ¨ В міжнародних відносинах Іспанія підтримувала Німеччину та Італію. |
ТЕМА № 7
Країни Центральної та Східної Європи
ПЛАН
- Післявоєнна ситуація в регіоні.
- Польща.
- Чехословаччина.
- Угорщина.
Література:
В Центральній та Південно-Східній Європі у 1918 р. Відбулися величезні історичні зміни: внаслідок революції і повалення монархії розпалась Австро-Угорщина. Утворилися незалежні держави: Австрія, Угорщина, Чехословаччина, Королівство сербів, хорватів та словенців (Югославія). Польське населення Австро-Угорщини отримало можливість возз’єднатися зі своїми співвітчизниками. Возз’єднана Польща стала незалежною.
Трансільванія, більшість населення якої складалося із румун, стала частиною Румунії.
Населені італійцями землі північного узбережжя Адріатики відійшли до Італії.
Надзвичайно складною проблемою була необхідність максимального врахування національних інтересів народів колишньої Австро-Угорщини, без чого мир в Європі був нетривкий. Але ці інтереси в багатьох випадках були проігноровані.
|
|
|
Польщі було передано Галичину, в тому числі і Західну Україну; Чехословаччині – Закарпатську Україну; Румунії – Північну Буковину, населену українцями; ряд районів зі слов’янським населенням отримала Італія.
Загибель такої великої держави Європи, якою була Австро-Угорщина, не могла залишатись без негативних історичних наслідків. Виголосити незалежність було набагато легше, ніж реально створити демократичні, процвітаючи держави.
Протягом всього міжвоєнного періоду в творених нових державах точилась гостра боротьба за владу і вибір шляхів політичного розвитку країн – буржуазна демократія, соціалізм, диктатура.
Молоді країни Європи, що не змогли в короткий строк зміцнити державність і підняти економіку, дуже швидко перетворювались на “розмінну карту” в політичній боротьбі великих країн світу.
Не менш складним і трагічним був цей період історії і для Російської імперії – величезної європейсько-азіатської держави світу. Внаслідок революції 1917 р. й іноземної інтервенції тут почалась громадянська війна, розпад держави. На більшій частині території колишньої Російської імперії напередодні 1920 р. була встановлена радянська влада, яка фактично була владою РСДРП(б), партії, що вперше в світі виголосила мету – побудова соціалістичної держави.
Чехословаччина (1918 – 1939 рр. )
Внутрішньополітичне становище
| ¨ 14 листопада 1918 р. Тимчасові національні збори Чехословаччини виголосили затвердження республіканського устрою країни та обрали президентом (майже з обмеженими повноваженнями) Т. Масарика – політичного діяча, засновника Чеської національної ради, філософа. Він переобирався на посаду президента в 1920, 1927, 1934 рр. ¨ У міжвоєнні роки в Чехословаччині діяло 50 різних партій (аграрна, націонал-демократична, соціалістична, комуністична, фашистська ). Між ними точилася гостра політична боротьба. ¨ У 1920 р. було прийнято конституцію, яка закріплювала буржуазно-демократичний, республіканський устрій Чехословаччини. ¨ У 1920 – 1922 рр. були проведені такі реформи: позбавлено політичних привілеїв дворянство, введені 8-годинний робочий день і допомога по безробіттю, розширене медичне страхування; почалась аграрна реформа. ¨ Реформи не зупинили страйковий рух, і в 1923 р. уряд обмежує демократичні свободи прийняттям закону про охорону республіки. ¨ У 1933 р. було створено Судето-німецьку партію, що була прямою агентурою Гітлера. Вона почала вимагати негайного приєднання Судет до Німеччини і організувала збройний заколот. Але до влади фашистам прийти не вдалося. ¨ У 1935 р. президентом Чехословаччини було обрано Е. Бенеша, члена Ради і Голову Комітету безпеки ліги націй. ¨ У жовтні 1938 р. Е. Бенеш пішов у відставку з посади президента; до цього часу Німеччина, за згодою Чехословаччини, Великобританія та Франції (Мюнхенська угода 1938 р. ), окупувала Судети. |
|
|
|
Економіка
| ¨ Економічний розвиток Чехословаччини був нестабільним, зростання економіки змінювалося кризами. ¨ В економці велику частку складав іноземний капітал (англо-франко-американський). ¨ На економічний розвиток Чехословаччини негативно впливали великі репараційні платежі. ¨ В 1933 р. виробництво скоротилося на 1/3. Кількість безробітних досягла 920 тис. чол.. ¨ У 1939 – 1940 рр. економіку Чехословаччини було підпорядковано німецьким монополіям. |
|
|
|
