 |
Соціальні реформи у США (1933 – 1936 рр.)
|
|
|
|
Соціальні реформи у США (1933 – 1936 рр. )
| ¨ Збільшення заробітної плати робітників. ¨ Скорочення тривалості робочого дня (для 2 млн. робітників). ¨ Введення оплачуваних відпусток (для 1 млн. робітників). ¨ Введення закону про соціальне страхування (пенсії робітникам, яки досягли 65-річного віку, державна допомога хворим та інвалідам). ¨ Створення державних органів боротьби з безробіттям, що сприяли збільшенню кількості робочих місць, або організовували оплачувані громадські роботи для безробітних. ¨ Легалізація страйків, пікетів, професійних спілок. |
У 1937 р. розпочалась нова світова економічна криза, від якої США зазнали найбільш жорстоких ударів.
Наслідки економічної кризи 1937 – 1939 рр.
| ¨ Обсяг промислової продукції скоротився на одну третину. ¨ Кількість безробітних сягнула 16, 6 млн. чол.. ¨ Впав курс долара, скоротились соціальні виплати. |
Внутрішній стан відбився на міжнародній позиції США. В умовах насування Другої світової війни і зростання загрози германського фашизму США не виявили необхідної наполегливості в боротьбі за створення єдиного фронту миролюбних держав.
Великобританія
Наслідки Першої світової війни
| Людські втрати | порівняно невеликі – приблизно 50 тис. загиблих і близько 250 тис. поранених. |
| Фінансові прибутки | протягом 1914 – 1919 рр. загальний прибуток американських монополій склав 33, 6 млрд. доларів. |
| Випереджено | по випуску промислової продукції Великобританію, Францію, Німеччину, Італію, Японію разом узяті. |
| Змінено | політичний і фінансовий статуси США із боржниками США перетворились у головного кредитора. США почали активно втручатися у сфери світової політики. |
| Відкрито | нові можливості для розвитку виробництва в країні; зменшилося безробіття і зросла заробітна плата. |
| Посилився | інтелектуальний потенціал за рахунок еміграції (у 1900 – 1920 рр. до США прибуло 14 млн. чоловік) |
У 1918 р. відбулися парламентські вибори, внаслідок яких переважну кількість голосів отримала консервативно-ліберальна коаліція. Лідер лібералів Д. Ллойд-Джордж зайняв посаду прем’єр-міністра. Найважливішим завданням уряду стало виведення країні з економічної кризи, яка розпочалась у 1920 р.
|
|
|
Економічна криза у Великобританії (1920 – 1939 рр. )
1920 – 1922 рр. – економічна криза;
1922 – 1929 рр. – період відновлення довоєнного економічного рівня;
1929 – 1933 рр. – економічна криза;
1933 – 1937 рр. – вихід з кризи;
1937 –економічна криза.
Нестабільність економіки породжувала політичну нестабільність. У 1922 р. уряд Д. Ллойда-Джордж пішов у відставку, новий уряд сформували консерватори, але на виборах 1923 р. вони зазнали поразки. До влади вперше в історії Англії прийшов лейбористський уряд. Його очолив Р. Макдональд. З 1923 по 1939 р. влада в країні неодноразово переходила від лейбористів до консерваторів.
Внутрішня політика урядів Великобританії (1918 – 1939 рр. )
| Уряд | Економічна політика | Соціальна політика |
| Ліберально-консервативний Д. Ллойд-Джорджа (1918 – 1922 рр. ) | Уряд намагався провести реформи, посилити контроль держави над економікою, націоналізувати деякі галузі (вугільну), але зазнав поразки | Підвищена заробітна плата 6 млн. робітників. Скорочений робочий тиждень 6, 5 млн. робітників. Введений 7-годинний робочий день для шахтарів. Для демо-білізованих солдат та звільнених з військових підприємств робітників встановлені матеріальні допомоги. |
| Консервативний Е. Бонар-Лоу та С. Болдуїна (1922 – 1923 рр. ) | Частково вдалося вивести країну з економічної кризи, відновити фінан-сову першість, потіснити конкурентів на світовому ринку, надати допомогу національним монополіям. Були надані державні субсидії металургійній, машинобудівній та ряду інших галузей. | Скорочені витрати на соціальну сферу. Придушені революційні виступи робітників. |
| Лейбористський Р. Макдональда (січень – жовтень 1924 р. ) | Уряд не встиг втілити в життя виголошені економічні реформи, спрямовані на обмеження влади монополій, посилення державного контролю над економікою і націоналізацією шахт та залізниць. | Підвищенні розміри пенсій та допомог. Знижені податки на деякі продовольчі товари. Збільшені субсидії на будівництво житла. Використані більш демократичні методи переговорів зі страйкуючими. |
| Консервативний С. Болдуїна (1924 – 1929 рр. ) | Проводилися заходи щодо стабілі-зації економіки, підтримки націо-нальних монополій. На початку 1929 р. за обсягами випуску продукції промисловості Великобританія впе-рше досягла показників 1913 р., від-новила довоєнний рівень капітало-вкладень за кордоном та прибутки від них. | Прийнято закон „Про конфлікти в промисловості та профспілки” (1927 р. ), що забороняв страйки, пікетування та ін., утруднював діяльність профспілок. Знижені витрати на соціальну сферу. |
| Лейбористський Р. Макдональда (1929 – 1931 рр. ) | Уряд не зміг вивести країну з економічної кризи. | Значно скорочені всі види соціальних виплат. |
| „Національний уряд”(консервативно-ліберальний) Р. Макдональда (1931 – 1935 рр. ) | З метою виведення країни з кризи створено стерлінговий блок з країн, валюти яких залежали від фунта стерлінгів. Було скасовано свободу торгівлі, протекціонізм для захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції (в тому числі і ринки домініонів Англії). | Введений закон про „економію” (закон Мея), у відповідності до якого зменшувались соціальні виплати, збільшувалися непрямі податки. |
| Консервативний Н. Чемберлена (1937 – 1940 рр. ) | Проводив курс на мілітаризацію економіки. Здійснював заходи, що сприяли виведенню країни з економічної кризи 1937 р. на засадах зміцнення приватного капіталу, монополій. | Скорочені витрати на соціальні потреби. |
|
|
|
Важливим фактором внутрішньополітичного розвитку Великобританії була боротьба робітників за економічні та політичні права під проводом профспілок (тред-юніонів).
|
|
|
|
|
|
