Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

44. Периф. пристрої роб станцій. Передав. даних за допомог паралельного порту.




44. Периф. пристрої роб станцій. Передав. даних за допомог паралельного порту.

Паралельний порт зазвичай застосовують для приєднання пристроїв, або іншої подібної периферії. Теоретично максимальна швидкість – 500 Кбіт/с, реальна – не більше 200. Довжина кабелю – не більше 3м. Обсяг буферу 64 Кбайти.

Передавання більш ніж вдвічі швидше, порівняно з послідовними портами.

На практиці для сполучення комп’ютера не використовують.


45. Периферійні пристрої робочих станцій. Технологія Firewire.

Шина Fire wire призначена для швидкісного обміну інформацією між близько розташованими пристроями (4, 5м). Передавання відбувається одночасно по двох лініях – швидкісній і повільній. Швидкість 100, 200, 400 Мбіт/с остигають завдяки стиснення. За стандартами IEEE – 1349в – 800, або 1600 Мбіт/с.

 Fire wire – послідовна швидкісна шина. Передаванн повністю цифрове, синхронне, багатоканальне – один пристар. може одночас. підтрим. зв'язок з кількома іншими.

Головна сфера застосування Fire wire – інтегрування побутова мультимедійної техніки між собою, або з ПК (ПК аудіо – і відео пристрої, принтери та сканери, цифрові камери і відеомагнітофони). З використанням Fire wire можна сполучати близько розташовані комп’ютери в локальну мережу.

 

46. Периферійні пристрої робочих станцій. Шина USB.

USВ (Universal Serial Bus) – послідовна шина для приєднання периферії.

Шина USВ дає змогу приєднувати налаштування і використання пристрої під час роботи хоста.

У мережі USВ існує три типи пристроїв:

 - хост, або контролер USВ – хоста, що керує передаванням;

 - концентратор організовує приєднання інших концентраторів, або пристроїв;

 - функція – відповідає певному кінцевому пристрою, приєднаному до мережі з чітко визначеною функцією.

Інтерфейс USВ 1. 0 працює зі швидкістю 12 Мбіт/с. Підтримуються 2 окремі канали передавання – високошвидкісні і низько швидкісні.

Швидкість передавання у низько швидкісному каналі – 1. 5 Мбіт/с, у високошвидкісному – 12. 5 Мбіт/с.

Версія, USВ 2. 0 працює зі швидкістю у 10 разів більшою – 60 і 500 Мбіт/с відповідно.

Шина USВ дає змогу приєднувати до 127 прикладів. Пристрої можна від’єднувати і від’єднувати без виникнення комп’ютера, всі приєднані пристрої виконують один номер переривання.


 

47. Програмне забезпечення робочих станцій. Структура та загальна характеристика файлової системи.

Файлова система FAT (File Allocation Table) має наступну ієрархію системи. Головними елементами структура є томи, каталоги, підкаталоги та файли.

Головний елемент файлової системи – том. Томи створюють під час ін сталювання операційної системи і розміщують на серверах. На одному сервері може міститися до 64 байтів. Максимальний розмір тому – 32 Тбайти максимальна кількість файлів – 2 097 152.

Каталоги і підкаталоги є наступними ієрархії об’єктами організації даних у файлові системі. Кількість каталогів та вкладених підкаталогів обмежується лише наявним вільним простором.

Файл – найнижча структурна одиниця файлової системи. Він має ім’я та атрибути, що характеризують операції, що можна з ким виконувати.

59. Локальні обчисл мережі стандарту Ethernet. Мережа Gigabit Ethernet.

У листопаді 1993 р. була створена група для розробки специфікацій з підвищення швидкості передавання Ethernet до 100 Мбіт/с. У червні 1995 р. прийнято стандарт Ваsе-Т. Після підвищення швидкості доступу тісною для клієнтів стала магістраль. Тому групі з вивчення швидкісних технологій було доручено розглянути наступний рівень Ethernet. У липні 1996 р. інженерна група ІЕЕЕ-802. 32 почала розробку стандарту Ethernet її швидкістю 100Мбіт/сСтандарт Gigabit Ethernet ІЕЕЕ-802. 3z у частині, яка регламентує використання волоконно – оптичного кабелю, затверджено 25 червня 1908 р. Специфікація застосування скрученої пари виділена в окремий стандарт ІЕЕЕ – 802. 3ab.


48. Периферійні пристрої роб станцій. Том, внутр організація, правила роботи.

Том – фіксована частина жорст. диску. Томи створюють під час інсталяції системи.

Томи іменують наступними чином:

< ім’я сервера > _< ім’я тому >

Server _ sys, server _ sys, server _vol1. На кожному сервері обов’язково є системний том з іменем sys.

Під час налаштування на рівні тому можна задати, або відмінити два режими його функціонування: групування інформації та раціонального використання блоків.

Ущільнення інформації на рівні тому передбачає режими угрупування файлів за замовчуванням. Це дає змогу дозволяти, або забороняти інфо для окремих файлів.

Режим додаткового виконання блоків дає змогу економніше, використовувати дисковий простір. Кожен частково виконаний блок розділяють на частини по 512 байт. Незайняті частини можуть бути зайняті іншими файлами. Інформація про такі виконання є в спеціальних системах зведення – табл додаткового виконання блоків.

Внутрішня організація тону.

Кожен том поділяють на частини двома способами:

 - логічно – томи поділяють на каталоги, підкаталоги і файли. Це виконує адміністратор, або користувачі системи, які мають на це право;

 - фізично – том поділяють на системи.

Том може складатися з кількох сегментів – від одного до 32, причому на одному твердому 8-ми сегментів.

Поділ тому на сегменти дає змогу розташовувати його на різних твердих дисках, зокрема – на різних дисках різні сегменти одного тому. Операції записування та читання файлів такого тому відбування одночасно на двох дисках відбувається одночасно на двох дисках, що значно пришвидшує процес. З іншого боку у разі виходу з ладу одного з твердих дисків, недоступними стають усі томи, хоча б один сегмент яких був на цьому диску.

Один том можна розмістити на кількох дисках, а на одному диску розмістити кілька томів.

Тими створюють під час інсталяції ОС. Нові томи можна додати згодам, під’єднавши нові жорстокі диски. Так само можна додавати нові сегменти до вже наявних томів. Для всього цього виконують утиліту install.

Найменшою адресованою одиницею в томі є блок. Усі блоки тому мають однаковий розмір, що задають під час інсталяції. Розмір блоку прямо пропорційно належать від ємності диску. Під час налаштування системи користувач може сам вибрати розмір блоку, потім його змінити незалежна.

Робота з тоном.

1) Монтування і демонтування. Змонтувати том – зрости його інформацію доступною для користувачів. Кожного разу під час завантаження системи відбувається монтування томів. Для економії пам’яті і швидкості роботи, томи, які використовують зрідка, доцільно монтувати лише в разі потреби. Деко монтування тому всі його файли стають недоступними.

2) Створення, знищення перейменування зміна параметрів – усі головні операції з томами виконують за допомогою утиліти install. Системний том створюється під час інсталяції сервера. Якщо на сервері з’являється вільний дисковий простір (знищення тому чи додавання нового твердого диску) – наявність томів, або створити новий.

Знищення том, або його сегмент за допомогою утиліту install (розділ Maintance Seelecteve install – обслуговування – часткова інсталяція), попередньо декоментувавши том. У цьому випадку знижок вся інформація тому і дисковий простір стає вільними. Перейменовують том також утилітою install. Змінити не можна лише ім’я системного тому ss/

Поделиться:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...