 |
17. Протоколи мережевого рівня.
|
|
|
|
17. Протоколи мережевого рівня.
Мережевий рівень призначений для організації зв’язку між станціями, що приєднані до різних логічних, каналів (знаходяться у різних мережах). Функції рівня полягають у виборі послідовностей каналів між станціями під час передавання пакету.
Виділяють дві стратегії передавання даних – данограмна та віртуальних каналів.
Данограмною називають таку мережу, якій передають окремі, не пов’язані пакети дано грами. Характер роботи мережі подібний до роботи пошти – окремі листи незалежні, їх легко загубити.
У мережі віртуальних каналів перед початком сеансу зв’язку між парою процесів налагоджується постійне сполучення - віртуальний канал, що діє під час усього сеансу зв’язку. Робота мережі віртуального каналу подібна до роботи телефонної мережі.
Данограмна мережа надсилає пакети значно швидше, ніж мережа віртуальних каналів, але гарантії, що пакет дійде до адресата нема ( порядок можуть, губитися, можуть переповнюватися буфери).
У мережі віртуальних каналів зв'язок відбувається повільніше, але пакет гарантовано дійде до адресату (у випадку переповнення вузла надходження пакетів від джерела припиняється).
18. Протокол Х25/3
Це є найвідоміший протокол мереженого рівня (ITU 1976 р. )
Він описує віртуально – данограмна мережу, тобто мережу віртуальних каналів, у якій за певних умов можна відправляти і дано грами.
За цим протоколом у транспортній мережі між абонентами можна налаштувати тимчасові (на один сеанс зв’язку) та постійні віртуальні канали. Відповідно – віртуальний виклик і віртуальний ланцюг.
Після налагодження каналу пакети передаються по черзі.
У випадку коли необхідно передати дано граму, вони йдуть по зарезервованому каналу, але ненадійність збігається.
|
|
|
19. Данограмний протокол фірми XEROX.
Вперше спробувала пристосувати протоколи мереженого та канального рівнів для локальних мереж фірми XEROX.
Отже, розглядуваний данограмний протокол призначений для обслуговування систем, що об’єднують одну або кілька мереж Enternet, що сполучені орендованими каналами глобальної мережі. Кількість проміжних каналів між двома мережами не може перевищувати 14. Інформація передається у вигляді підмережевих дано грам.
20. Маршрутизація та її методи.
Маршрутиза́ ція — процес визначення маршруту прямування інформації між мережами.
Проблема маршрутизації полягає у виробленні маршруту, по якому буде рухатися пакет у багато вузловій мережі. Цей маршрут повинен задовольняти певні вимоги. Найчастіше потрібно мінімізувати час проходження пакету мережею.
На просту і складну маршрутизацію розподіляють умовно. При простих методах маршрутизації у проміжних вузлах немає маршрутна інформація щодо вузла складного ПО, що її забезпечує.
21. Маршрутизація. Прості методи маршрутизації. Принципи їх роботи та їх використання в реальних мережах.
Маршрутиза́ ція — процес визначення маршруту прямування інформації між мережами.
Випадкова маршрутизація полягає в тому, що вузол, який отримав пакет, що йому не призначений, пересилає його в один зі двох вихідних каналів.
Канал обирається випадково та рівноймовіро. Щоб запобігти безмежному блукання пакета мережою в нього вмонтовується лічильник, пройдених вузлів. Якщо значення лічильника перевищує вказану цифру, кадр знищується.
У випадку лавинної маршрутизації кожен вузол, що отримав транзитний пакет, передає його у всі вbхідні канали. Як і у випадку випадкової маршрутизації, пакет має лічильник пройдених вузлів. Лавинна маршрутизація генерує у мережі значний потік, але гарантує доставку пакету.
|
|
|
22. Маршрутизація. Складні методи маршрут. . Детермінована маршрутизація.
Маршрутиза́ ція — процес визначення маршруту прямування інформації між мережами.
Методи детермінованої М – і передбачають виконання у проміжних вузлах таблиць маршрутизації (ці таблиці не змінюються автоматично в залежності від стану мережі Їх змінюють вручну).
Методи адаптивна М – і гнучкими, тобто маршрутна інформація, може змінюватися в залежності від стану окремих ланок мережі - їх завантаженості, або виходу з ладу.
23. Маршрутизація. Складні методи маршрут. Маршрутизація «за досвідом».
Маршрутиза́ ція — процес визначення маршруту прямування інформації між мережами.
Маршрутизація «за досвідом». канали. Однак кожен пакет, крім адрес відправника і одержувача, має лічильник кількості пройдених каналів. Вузол аналізує цю інформацію і буває таблицю найблищих вузлів. Після побудови таблиць вузол працює у режимі детермінованої маршрутизації. Спочатку транзитивні пакети кожного вузла спрямовують у випадкові вихідні.
24. Маршрут.. Складні методи маршрут. Метод якнайшвидшого передавання.
Маршрутиза́ ція — процес визначення маршруту прямування інформації між мережами.
Станції ставлять за мету якнайшвидше позбутися транзитного пакету. Для кожного вихідного каналу фіксується час, коли він передавав пакет певному адресатові. У цьому методі, крім інформації про час передавання, виконують інформацію про наявність та довжину черг до вихідних каналів.
25. Маршрут. Складні методи маршрут. Локально-адаптивна маршрутизація.
Маршрутиза́ ція — процес визначення маршруту прямування інформації між мережами.
Висновок про спрямування пакету в конкретній вихідний канал робиться на підставі тільки локальної інформації (з лише цього вузла). Такою локальною інформацією є наявність та довжина черг до вихідних каналів.
|
|
|
