 |
26. Маршрут. Складні методи маршрутизації. Розподілена маршрутизація.
|
|
|
|
26. Маршрут. Складні методи маршрутизації. Розподілена маршрутизація.
Маршрутиза́ ція — процес визначення маршруту прямування інформації між мережами.
У кожному вузлі зберігаються маршрутні таблиці у яких зазначені маршрути до кожного з адресатів з мінімальною затримкою. Спочатку такі таблиці будують за допомогою теоретичного розрахунку на основі відомої топології мережі. Потім ці дані постійно одновляються на підставі вимірювань. Таку маршрутизацію часто виконують у реальних системах, мережі працюють стабільно.
27. Маршрут. Складні методи маршрутизації. Централізована маршрутизація.
Маршрутиза́ ція — процес визначення маршруту прямування інформації між мережами.
У мережах з централізованою адаптивною маршрутизацією є центральна інстанція, якій усі вузли передають усі вузли передають інформацію про завантаженість каналів, і наявність черг. На підставі цієї інформації ця інстанція розраховує таблиці маршрутизації і переймає їх усім вузлам мережі. У цьому випадку генерується незначний додатковий маршрутний потік. Недоліки такої схеми маршрутизації є те, що маршрутні таблиці, що маршрутні таблиці, що надходять до вузлів вже є застарілими. Крім того, надійність роботи обумовлена надійністю сервера централізованої маршрутизації.
28. Маршрутизація. Складні методи маршрутизації. Гібридна маршрутизація.
Маршрутиза́ ція — процес визначення маршруту прямування інформації між мережами.
Гібридна маршрутизація. Цей метод є комбінацією локально – адаптивної та централізованої маршрутизації у цьому випадку враховані переваги і недоліки обох методів. Сервер розсилається всім вузлам маршрутні таблиці однак у кожному вузлі враховується і наявність вихідних черг.
|
|
|
Проблема маршрутизації полягає у виробленні маршруту, по якому буде рухатися пакет у багато вузловій мережі. Цей маршрут повинен задовольняти певні вимоги. Найчастіше потрібно мінімізувати час проходження пакету мережею.
На просту і складну маршрутизацію розподіляють умовно. При простих методах маршрутизації у проміжних вузлах немає маршрутна інформація щодо вузла складного ПО, що її забезпечує.
30. Протоколи сеансового рівня. Налагодження сеансу.
Головним завданням сеансового рівня є організація обміну інформацією між об’єктами прикладного рівня відображення. Цей обмін відбувається як послідовність окремих діалогів – сеансів (звідси і походить назва рівня).
Усі функції сеансового рівня можна розділити на такі три групи:
- функції налагодження, або розірвання сеансу;
- функції нормального передавання;
- функції нештатних ситуацій.
Налагодження сеансу
Процеси налагодження та розірвання сеансу значно відрізняються в кожній конкретній реалізації. У найпростішому випадку для налагодження сеансу достатньо пари пакетів – Запит на сполучення та Підтвердження на сполучення, а для розірвання – пари Запит розірвання та Підтвердження розірвання. У більш складних ситуаціях потрібна процедура, яка підтверджує, що запит іде від повноважного користувача та дає змогу задати параметри обміну. У таких випадках перед налагодженням сеансу виконується процедура прив’язання (bind). Процедура прив’язання подібна до процедури підписання контракту: спочатку домовляються про всі деталі, потім підписують контракт і починають його виконувати.
Після закінчення процедури прив’язання починається сеанс зв’язку.
31. Протоколи сеансового рівня. Передавання інформації.
Головним завданням сеансового рівня є організація обміну інформацією між об’єктами прикладного рівня відображення. Цей обмін відбувається як послідовність окремих діалогів – сеансів (звідси і походить назва рівня).
|
|
|
Усі функції сеансового рівня можна розділити на такі три групи:
- функції налагодження, або розірвання сеансу;
- функції нормального передавання;
- функції нештатних ситуацій.
Передавання інформації.
Під час передавання інформації можуть виконувати такі функції:
- відображення та перетворення даних мовами високого рівня, або запитів протоколів транспортної підсистеми;
- зіставлення запитів та відповідей на ці запити;
- керування чергами повідомлень їхньою пріоритетністю;
- поділ повідомлення на частини, якщо воно надто велике для транспортного рівня і зворотне зібрання;
- робота з порядковими номерами пакетів, якщо транспортна підсистема не забезпечує правильної послідовності їх передавання;
- керування потоком та темпами передавання;
- керування використанням ресурсів;
- розподіл повідомлень на звичайні та термінові.
Термінові повідомлення передають поза чергою. Вони потрібні для виконання деяких процедур передавання.
|
|
|
