3.2 Роль пісні в кінофільмі
⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5 Як вважав И. Дунаєвський, пісня таїть у собі, у своїй музичній фактурі і в особливостях тексту можливості внутрішньої драматургії, можливості симфонічного збагачення, розробки і варіантності в фільмі. Якщо цієї умови немає, пісня може повністю відповідати змісту, емоціям і ритму певних кадрів, такого-то епізоду, але раптом виявитися непідходящою для іншого епізоду, хоча в нім діють ті ж самі особи, що і в першому випадку. Тут йдеться про глибокий внутрішній контакт, який має бути між музикою (піснею) і зоровим чинником. Це одне з найважливіших вимог для композитора при роботі над піснею для фільму, оскільки пісня – найбільш легко прийнятний вид кіномузики, що запам'ятовується. Пісня великою мірою сприяє популярності фільму і в хорошому фільмі рідко зустрічаються невдалі пісні. Пісня у фільмі відповідає, передусім, його змісту, вона зазвичай конкретизує його основні моменти. Особливо яскраво це видно в такому фільмі, як " Веселі хлопці" Г. Александрова. Марш, що виникає на початку і звучний у фіналі, виражає основну ідею фільму – життєрадісність, оптимізм. Пісня, виявляючи основні моменти змісту фільму, тісно пов'язана з сюжетом. Але сюжет отримує своє остаточне вираження у фабулі, рух якої має бути безперервним, і пісня, поза сумнівом, затримує цей рух. Але вона не послабляє дію фільму, навпроти, пісня зазвичай радує слухача, оскільки фабула під час звучання пісні, затримуючись у своєму русі, не втрачає напруженості. Це не зниження якості кінотвору, а його підвищення. Такі моменти у фільмі, коли дія трохи загальмована, насправді вимагають від глядача особливої уваги – це ніби вузлові пункти твори, від яких залежить його подальша течія. Такі моменти зазвичай підтримуються музикою, яка, підхоплюючи смислову лінію епізоду, узагальнює і ніби розсовує його зміст.
Пісня, вдало введена у фільм, ніколи не сприймається глядачем-слухачем як окремий " музичний твір". Вона для глядача – невід'ємна частина реалістичного образу у фільмі. Глядач завжди пов'язує пісню у своїй уяві не лише зі змістом, але й з зоровими образами фільму. Ми запам'ятовуємо вигляд дійової особи, яка виконувала пісню, її жести, манеру, позу і події, що відбувалися в той момент. Наша пам'ять, таким чином, збагачується цілою серією додаткових асоціацій, що сприяють закріпленню пісенного образу. Пісенні і зорові образи можуть зливатися передусім в ритмі, оскільки образ на екрані і образ в музиці існує якесь певний час і його мірилом є ритм, ритмічна будова шматка. У фільмах режисера Г. Александрова виготовлялася спочатку фонограма, а вже по ній, тобто в повній ритмічній єдності з нею, робилася зйомка зорової частини фільму. Такий метод забезпечував ритмічну спайку пісенного зразка із зоровим, і пісня міцно западала у свідомість глядача-слухача. Список використаної літератури: 1. История кинематографа / Часть 1: Немое кино. Ранние годы. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //snimifilm. com/content/istoriya-kinematografa-chast-1-nemoe-kino-rannie-gody-1915 2. Комаров С. В. Кинематография США (1896—1929). М., 19613. Жорж Садуль. Всеобщая история кино. - М.: Искусство, 1958.4. Эвген Сивокінь. Анімація авторська та комеційна. // Екранні мистецтва – 2014 – С. 98 5. Б. Г. Хаспов. Ли де Форест и первые шаги электроники. [Електронний ресурс]. Режим доспуту: http: //electrik. info/main/fakty/304-li-de-forest-i-pervye-shagi-elektroniki. html 6. История кинематографа / Часть 2: Немое кино. Ранние годы. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //snimifilm. com/content/istoriya-kinematografa-chast-2-nemoe-kino-rastsvet-nemogo-kino-1916-1928
7. Типы (жанры) Саундтреков. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //mysoundtrack. ru/info/ 8. Музыка в кино играет наиважнейшую роль. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //freshproduction. com/muzyka-%E2%80%93-eto-yazyk-dushi/ 9. Звукорежиссура, звуковое оформление. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //snimifilm. com/almanakh/postproizvodstvo/montazh-zvuka/zvukorezhissura-zvukovoe-oformlenie 10. Техника фонического преобразования звука. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //www. kinomyzuka. ru/texnika-fonicheskogo-preobrazovaniya-zvuka/ 11. Самый лучший диалог – краткий диалог. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //www. kinomyzuka. ru/samyj-luchshij-dialog-kratkij-dialog/ 12. Синтез звука і зображення та функції мови у фільмі. Л. В. Рязанцев. Мистецтвознавчі записки: Зб. Наук. Праць – Вип. 16. – К.: Міленіум, 2009 – С. 112 13. Марсель Камю. Черный Орфей. 1959 р. (фільм) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //www. kinopoisk. ru/film/7723/ 14. Ян Рыбковский, Станислав Ружевич. Часы надежды. 1955р. (фільм) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //www. kinopoisk. ru/film/120509/ 15. Шумовая киномузыка. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //www. kinomyzuka. ru/shumovaya-kinomuzyka/ 16. Функция представления движения. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //www. kinomyzuka. ru/shumovaya-kinomuzyka/ 17. Ейзенштейн С. М. Броненосець Потьомкін. 1925р. (фільм) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //www. kinopoisk. ru/film/481/ 18. Кракауэр З. Природа фильма / З. Кракауэр. – М. : музика, 1970. – 158с. 20. Сотруднечество композитора и звукорежисера. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //www. kinomyzuka. ru/sotrudnichestvo-kompozitora-i-zvukoinzhenera/ 21. Меерзон Б. Я. Акустические основы звукорежиссуры. Часть ІІ. // ГИТР, 2000. – 72с. – С. 40-51 22 Музыка в функции символ. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //www. kinomyzuka. ru/muzyka-v-funkcii-simvola/ 23. Сергей Герасимов. Молодая Гвардия. 1948. (фыльм) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //www. kinopoisk. ru/film/46682/ 24 История кинематографа / Часть 3: Немое кино. Развитие звукового кино. Новые времена (1928-1945). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //snimifilm. com/statyi/istoriya-kinematografa-chast-3-razvitie-zvukovogo-kino-novye-vremena-1928-1945 25. Звуковые еферты, «Фоли». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //snimifilm. com/almanakh/postproizvodstvo/montazh-zvuka/zvukovye-effekty-foli 26. Професия – дизайнер звука. Антон Диникин. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //prosound. ixbt. com/education/sound-design. shtml
27. Рыцаева М. Г. Популярная энциклопедия для детей. – М.: Музыка, 1994 327с.
28. Зависимость музыки от жанра фильма. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. kinomyzuka. ru/zavisimost-muzyki-ot-zhanra-filma/
29. Соловьева І. Кіно Італії (1945-1960). Нариси, М., 1961; с. 177 30. Хью Бэдли. Техника документального кинофильма / Пер. с англ. — М.: Искусство, 1972. 31. Музыка в мультипликационных и трюковых фильмах. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. kinomyzuka. ru/muzyka-v-multiplikacionnyx-i-tryukovyx-filmax/ 32. Музыкальный эксперимент в кино. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. kinomyzuka. ru/muzykalnyj-eksperiment-v-kino/ 33. Halina Bielinska, Влодзимеж Хаупе. Смена Караула. 1959 (фільм) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. kinopoisk. ru/film/158347/ 34. Недостатки экранизированной оперы. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. kinomyzuka. ru/nedostatki-ekranizirovannoj-opery/ 35. История кинематографа / Часть 6: Послевоенное кино в других странах [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //snimifilm. com/statyi/istoriya-kinematografa-chast-6-poslevoennoe-kino-v-drugikh-stranakh 36. 5 Films de Milkos Jancso. Olevear Bitoun. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. dvdclassik. com/critique/silence-et-cri-jancso 37 Тарковский, Бергман, Феллини и другие: средняя дляна кадра в фільмах европейских режиссеров. Барри Солт. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. cinemotionlab. com/novosti/01797-tarkovskiy_bergman_fellini_i_drugie_srednyaya_dlina_kadra_v_filmah_evropeyskih_rezhisserov/ 38. Джон Грирсон и английская документалистика. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https: //botanikkun. wordpress. com/2015/01/16/
39. Французкая новая волна. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //na8el. livejournal. com/11250. html 40. Биография Альфред Хичкок. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. kino-teatr. ru/kino/acter/hollywood/39377/bio/ 41. Классическая музыка в голливудском кино. Константин Рычков. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //nv. mosconsv. ru/wp-content/media/rychkov. pdf 42. Hickman R. Reel Music: Exploring 100 Years of Film Music. NY: W. W. Norton, 2006. 526 с.
Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|