 |
1.1. Аналіз базового підприємства і постановка задачі.
|
|
|
|
У системі освіти України відбуваються зміни, зумовлені процесами соціального, економічного та політичного характеру. Змінюються пріоритети в освіті та системі управління, структура та зміст, апробуються новітні технології.
Одним із важливих показників, що впливають на ефективність функціонування системи загальної середньої освіти, є якість навчальних досягнень учнів. Інтерес до проблем, пов’язаних з оцінюванням якості освіти, зумовлений:
· розробкою Державного стандарту кожної освітньої галузі, що передбачає визначення рівня та якості підготовки учнів відповідно до обов’язкових єдиних вимог цього стандарту;
· появою багатьох навчальних закладів нового типу і різних форм власності, що потребує введення процедури стандартизації якості освіти учнів цих закладів;
· залучення українських спеціалістів до міжнародного ринку праці, що вимагає визначення відповідності рівня освіченості випускників українських навчальних закладів рівню міжнародних стандартів у галузі освіти.
Проблеми забезпечення якості освіти завжди залишалися на першому плані громадянської уваги, адже навчання – це той компонент нашого життя, без якого неможливо уявити гармонійний розвиток людства.
Важливою умовою та ефективним засобом удосконалення навчально-виховного процесу є модифікація систем управління навчальним закладом, в процесі якого виконуються:
• координаційно-інформаційна,
• аналітико-узагальнювальна,
• контрольно-коригувальна функції.
Система управління навчально-виховним процесом в Іспаській школі передбачає взаємозв’язок цих функцій.
Кожний керівник має свій стиль управління, який зумовлюється індивідуальним баченням проблеми, досвіду, особливостями навчального закладу. Але всі мають на меті ефективно управляти навчальним закладом.
|
|
|
Дирекція Іспаської школи, здійснюючи аналітичну діяльність, керується такими принципами:
· системності аналітичної роботи, що передбачає аналіз результатів навчально-виховного процесу, змісту роботи і умов забезпечення її ефективності;
· науковості, що передбачає використання чітких алгоритмів аналізу тих чи інших аспектів діяльності;
· поєднання перспективного та щоденного аналізу, що передбачає прогнозування розвитку школи на основі результатів аналізу чинників, що впливають на перебіг навчально-виховного процесу.
Аналітична діяльність передбачає:
· аналіз роботи класного колективу;
· аналіз роботи вчителя предметника;
· ведення документації;
· аналіз взаємодії " класний колектив" – " учитель" – " класний керівник".
Для здійснення контрольно-аналітичної діяльності необхідна ефективна технологія інформування, що ґрунтується на таких засадах:
· впровадження досконалої системи інформаційного забезпечення;
· створення банку даних по кожному учню, який постійно поповнюється;
· інформація має забезпечувати потреби дирекції, вчителів, батьків, учнів.
Належним чином організований контроль сприяє демократизації навчального процесу.
Удосконалення обліку успішності. Оцінювання знань учнів один із найважливіших аспектів функціонування системи загальної середньої освіти, якими має перейматися кожен шкільний учитель. Оцінка як один з основних стимулів навчання, окрім інших, виконує функцію заохочення до роботи. Учні не можуть повсякденно думати про кінцеву мету навчання, тому оцінка досить часто править за ціль, робить її близькою, конкретною, допомагає її досягти.
Друга важлива функція оцінки – визначення рівня засвоєння матеріалу. А облік успішності, головний чинник, який дає можливість вчителеві і батькам контролювати навчальну роботу учнів, стимулює їх на краще навчання, допомагає органам освіти, громадськості робити об’єктивні висновки про діяльність шкіл і окремих вчителів, узагальнювати і поширювати їхній досвід. Облік успішності сприяє здійсненню зворотнього зв’язку в керованій системі " учень – вчитель", допомагає поліпшити стан оволодіння учнями програмовим матеріалом і цим самим спонукає вчителя шукати раціональні шляхи організації навчання, надавати індивідуальну допомогу тим, хто не встигає.
|
|
|
Розрізняють: поточний, підсумковий і тематичний облік знань, навичок й умінь та відповідне оцінювання.
Поточний облік здійснюється в процесі навчання і передбачає оцінювання усних відповідей, письмових і практичних робіт.
Підсумкове оцінювання за семестр і за рік проводиться на основі поточного обліку знань і умінь. До підсумкового відносять також виставлення екзаменаційних та перевідних оцінок.
Для об’єктивнішого обліку успішності учнів учителі практикують тематичний облік знань. Він передбачає (за наслідками вивчення певної теми) оцінювати домашні завдання, усні відповіді, письмові роботи на уроці, диференційовані завдання, доповнення відповідей інших учнів, заліки, участь у роботі семінару та інші види навчальної діяльності, після чого виставляти загальну оцінку. Тематичний облік не є обов’язковою формою контролю, проте він допомагає вчителеві систематично і об’єктивніше оцінювати роботу учнів, що спонукає їх до систематичної навчальної діяльності в класі і під час виконання домашніх завдань.
Розбудова системи освіти України потребує оновлення змісту і технології навчання. І в першу чергу ця система має бути спрямована на особистість учня, на створювання умов для досягнення кожним учнем оптимального для нього рівня знань, умінь і навичок, тобто особистісно-зорієнтованого навчання.
Реформування школи ставить нові вимоги до контролю знань учнів. Запровадження Міністерством освіти і науки України тематичного обліку знань та 12-ти бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів зумовили інтенсивні пошуки форм їх реалізації. Підсумкова оцінка за тему – це не середнє арифметичне оцінок, а результат успішності учня, його знань умінь і навичок з даної теми. І головне на даному етапі учень може покращити свою оцінку, попрацювавши додатково, з’ясувавши незрозумілі питання. Завдання вчителя – створити такі умови, які б спонукали учня до самостійної роботи, прагнення отримати більш високі результати.
|
|
|
Педагогічний колектив Іспаської школи вважає за необхідне врахування поточних оцінок, тобто оцінювання всіх видів робіт.
Оскільки завдання вчителя керувати роботою учня протягом усього часу вивчення теми, спонукати його додатково працювати, покращувати результати. Поточна оцінка має тепер виховний, діагностуючий характер, сприяє корекції знань учнів.
Учень має навчитися робити аналіз своєї відповіді, але для цього йому необхідно знати критерії оцінювання.
Одним із виходів з цієї ситуації є впровадження електронного щоденника.
|
|
|
