Фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. 6. Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. 7. Якщо насправді особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи. 8. Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв’язку з їх діяльністю. Відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті. 10. Друкований орган, у якому розміщуються оголошення про виклик відповідача протягом наступного року, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
1. Після винесення ухвали про призначення справи до судового розгляду суд повинен забезпечити явку осіб у судове засідання. Про призначений день судового засідання по розгляду справи суд зобов’язаний своєчасно повідомити осіб, які беруть участь у ній, інших учасників процесу, щоб надати їм можливість належно підготуватися і взяти участь у справі. Для цього використовуються судові виклики та повідомлення, що провадяться повістками, які надсилаються всім учасникам процесу.
2. Слід звернути увагу на те, що законодавець не випадково вживає слово “судові”, коли говорить провиклики та повідомлення, адже повістки з вимогою про явку в суд для участі в розгляді цивільної справи повинні бути саме судовими. Лише в такому випадку вони матимуть юридичну силу. Коли ж вони відправляються від імені інших державних органів, вони не мають такої юридичної сили. 3. Отже, коментована стаття, як і вся глава 8 ЦПК України, передбачає дві форми доведення до відома учасників процесу їх права чи обов’язку з’явитися в суд для участі в процесі чи в процесуальній дії. Це судові виклики та судові повідомлення. 4. Судове повідомлення носить інформаційний характер, тобто являє собою повідомлення особам, які беруть участь у справі, про вчинення процесуальних дій, в яких участь цих осіб не є обов’язковою, але може мати значення для останніх. Повідомляються, як правило, заінтересовані особи про розгляд заяви про забезпечення доказів (ст. 135 ЦПК); особи, які беруть участь у справі, про час і місце засідання по виконанню судового доручення (ст. 132 ЦПК); особи, які беруть участь у справі, про розгляд питання про скасування забезпечення позову (ст. 154 ЦПК) та інші особи, що беруть участь у справі, тому що явка до суду – це, як правило, їх право, а не обов’язок. Неявка такої особи в суд не є перешкодою для розгляду справи чи вчинення іншої процесуальної дії. 5. Судовий виклик – це “вимога” з’явитися до суду. Дана “вимога” є обов’язковою і адресується тим учасникам процесу, які відповідно до закону зобов’язані з’явитися до суду. Це стосується свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів та інших осіб, участь яких відповідно до законодавства є обов’язковою. Оскільки дана “вимога” є обов’язковою, то у повістці про виклик зазначаються наслідки і відповідальність особи, яку викликають, у разі її неявки до суду без поважних причин. Так, наприклад, у ч. 2 ст. 50 ЦПК закріплено положення про те, що свідок зобов’язаний з’явитися до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За невиконання своїх обов’язків свідок несе відповідальність, передбачену цією ж статтею. Ч. 3 ст. 53 ЦПК встановлює, що експерт зобов’язаний з’явитися за викликом суду, провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок... Ст. 54 ЦПК в частині 3 закріпила таке саме положення, що стосується спеціаліста. В ст. 55 ЦПК мова йде про аналогічний обов’язок для перекладача. Обов’язок з’явитися до суду закріплюється на законодавчому рівні.
6. Судові виклики та повідомлення повинні бути надіслані з таким розрахунком, щоб особа, яка викликається, мала, після їх вручення, достатньо часу для підготовки та явки в судове засідання. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб відповідні особи мали достатньо часу для явки в суд та підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за 3 дні до судового засідання. Щодо судової повістки-повідомлення, то законодавець не встановлює чіткого терміну для її вручення, а, натомість, говорить про завчасне її вручення. Чи достатньо було надано часу особам для своєчасної явки та підготовки до справи, повинно визначатися в кожному випадку окремо з врахуванням характеру справи, умов сполучення між судом та місцезнаходженням осіб, що отримали повістку, а також їх можливостей підготуватися до неї. 7. З коментованої статті випливає, що особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомленні або викликані в суд або за допомогою судових повісток, або ж телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Судові повістки разом з розпискою, а у відповідних випадках, також з копіями документів, надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Дана стаття передбачає ще однин спосіб вручення повісток – це можливість видати повістку на руки стороні чи її представникові за їх згодою для вручення відповідним особам та можливість вручення повістки в суді. У разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного судового засідання може бути повідомлено під розписку.
8. Для того, щоб суд володів інформацією про одержання повістки, повідомлення адресатом, разом з повісткою надсилається зворотна розписка, яка повертається до суду. Наявність цієї розписки є важливою обставиною при вирішенні питання про можливість розгляду справи у випадку відсутності учасника процесу, який не з’явився. 9. Коментована норма містить особливий порядок визначення адреси осіб, які беруть участь у справі. Насамперед, це адреса, зазначена у позовній заяві або адреса, повідомлена безпосередньо такою особою. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, адреса, на яку надсилається судова повістка, визначається залежно від правового статусу особи, яка бере участь у справі: - юридичним особам та фізичним особам -підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; - фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Якщо відповідні відомості в ЄДР про фізичну особу-підприємця відсутні, то судові повістки надсилаються за адресою їх проживання, зареєстрованою у встановленому порядку, тобто за правилами, встановленими для фізичних осіб, які не є підприємцями. Відповідно до ст. 22-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" судам загальної юрисдикції на безоплатній основі надається безперешкодний доступ до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців шляхом підключення суду до цього реєстру. Використання судом інформації здійснюється у формі спеціального витягу, що формується суддею, який здійснює розгляд справи, підписується ним з обов’язковим зазначенням дати і часу його формування та мети отримання таких відомостей і долучається до матеріалів справи.
10. Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв’язку з їх діяльністю. Чинний ЦПК України не містить положень про те, що до повноважень судів чи обов’язку сторони віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, що наявні в матеріалах справи. У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи з якихось причин не збігається із зареєстрованим місцезнаходженням, і ця особа своєчасно не повідомила це суду та інших учасників процесу, то усі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. Але якщо суд з врахуванням конкретних обставин справи, вважає за необхідне з’ясувати фактичне місцезнаходження, то відповідно до закону він має таку можливість.[28] Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003р. юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу. У разі ненадходження в цей строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки. У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей.
Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. У разі внесення такого запису, повідомлення юридичної особи здійснюється за правилами, встановленими для особи, місцезнаходження якої не відоме (ч. 9 коментованої статті). 11.Виклик до суду через оголошення у пресі застосовується для відповідача, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого невідоме. У цьому випадку попередньо потрібно використати всі методи для встановлення місця перебування даної особи – зокрема звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ. Оголошення це розміщується в друкованому органі, який визначається Кабінетом Міністрів України не пізніше 1 грудня року, що передує року розміщення цього оголошення. Д.Д. Луспеник наголошує, що повідомлення в пресі не можна давати, коли: 1) відповідач злісно не з’являється до суду; 2) умисно не отримує судову повістку; 3) тимчасово відсутній за місцем проживання. Тобто вказана процесуальна норма повинна застосовуватись тільки, коли його фактичне місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження невідоме. Такий висновок можна робити, якщо є достовірні відомості, що: відповідач знявся з реєстраційного обліку за місцем проживання; звільнився з роботи; є рішення суду про визнання його таким, що втратив право користування житлом за певною адресою; коли юридична особа тривалий час не працює та не здає фінансових звітів. Варто вказати, що єдиним друкованим джерелом загальнодержавної сфери є газета “Урядовий кур’єр”[29]. На нашу думку, цей спосіб повідомлення є не ефективним та не надійним. Ймовірність того, що це оголошення буде прочитано відповідачем є дуже низькою. Краще було б запровадити електронний реєстр осіб, які викликаються до суду, на сайті ВС України. Стаття 75. Зміст судової повістки і оголошення про виклик у суд
1. Судова повістка про виклик у суд повинна містити: 1) ім’я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка; 2) найменування та адресу суду; 3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом; 4) назву справи, за якою робиться виклик; 5) зазначення, в якості кого викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач); 6) зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у попереднє судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв’язку з необхідністю дати особисті пояснення – про потребу дати особисті пояснення; 7) у разі необхідності – пропозицію особі, яка бере участь у справі, подати всі раніше неподані докази; 8) зазначення обов’язку особи, яка одержала судову повістку в зв’язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату; 9) роз’яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов’язок повідомити суд про причини неявки. 2. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в пунктах 1–7 і 9 частини першої цієї статті. 3. Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, день і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов’язковою. 4. Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці особі, якій вони надсилаються, повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про її право подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження.
1. Коментована стаття містить правило про обов’язкові реквізити повістки про виклик у суд та повістки-повідомлення. У повістці про виклик у суд повинно бути зазначено: - ім’я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресована повістка. Допускається скорочення ініціалів та використання загальноприйнятих абревіатур; - найменування та адресу суду. Зазначай ці відомості відображаються на штампі суду; - місце, день і час явки за викликом. Зазначається адреса суду, дата судового засідання та точна його година; - в якості кого викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач чи ін); - наслідки неявки і обов’язок повідомити суд про причини неявки. Вони зазначаються на зворотній стороні повістки та є елементом бланку повістки; - зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у попереднє судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв’язку із необхідністю дати особисті пояснення – про потребу дати особисті пояснення; - у разі необхідності – пропозицію особі, яка бере участь у справі, подати всі раніше неподані докази; - зазначення обов’язку особи, яка одержала судову повістку у зв’язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату. 2. Судова повістка-повідомлення повинна містити лише найменування та адресу суду, назву справи, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, день і час її проведення, а також про те, що участь в її вчинені для цієї особи не є обов’язковою. 3. В оголошенні про виклик вказуються всі перелічені вище реквізити, за винятком зазначення обов’язку особи, що одержала судову повістку в зв’язку із відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату, оскільки тут такої особи просто не існує. 4. Оскільки разом з повісткою можуть надсилатися копії документів, то, у випадку їх додання, про них має бути також зазначено у повістці з роз’ясненням про право особи, якій вони надсилаються, подати заперечення і докази на їх підтвердження. 5. Під днем і часом судового засідання мається на увазі день і час його початку. У повістці не відбивається момент, коли засідання буде закінчено, його тривалість та ін. Під місцем судового засідання (здійснення окремих слідчих дій) мається на увазі адреса і кімната, куди у вказаний час має підійти дана особа. В судовій повістці може не вказуватись місце, куди викликана особа повинна буде направитись разом із судом, наприклад, для участі в проведенні огляду на місці події. Та обставина, що повістка повинна містити найменування адресата, означає наявність в ній відомостей про прізвище, ім’я, по-батькові (як мінімум, мають вказуватися ініціали) та місце проживання адресата. 6. ЦПК в статтях 169, 170 вказує на наслідки неявки в судове засідання позивача, відповідача, свідка, експерта, спеціаліста, перекладача та осіб, що беруть участь у справі. Цими наслідками можуть бути: відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених для розгляду справи (ст. 157 ЦПК) – ч. 1 ст. 169 ЦПК; залишення заяви без розгляду – ч. 3 ст. 169 ЦПК; постановлення заочного рішення – ч. 4 ст. 169 ЦПК; накладення штрафу; примусовий привід – так ст. 94 ЦПК регламентує примусовий привід для свідка; розгляд справи за відсутності певної особи. 7. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 48 ЦПК та п. 2.1 Типової посадової інструкції секретаря судового засідання місцевого загального суду, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.07.2005 року, обов’язок здійснення (виготовлення і розсилання) судових викликів та повідомлень покладено на секретаря судового засідання.
Стаття 76. Порядок вручення судових повісток
1. Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам – відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. 2. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. 3. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності – відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування. 4. У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. 5. Вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі. 6. Якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цієї особи до суду. 7. Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких – через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб. 8. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. 9. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
1. Закон регламентує докладний порядок вручення судових повісток, бо у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, стосовно яких немає відомостей про вручення їм повісток, суд не може розпочати розгляд справи, а повинен відповідно до ст. 169 ЦПК його відкласти. Коли ж справа була розглянута за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання, рішення в будь-якому разі підлягає скасуванню (ст. 311 ЦПК). 2. Як уже зазначалось, повістка надсилається за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Особі, яка не проживає за такою адресою, повістка може бути надіслана за місцем її роботи. Юридичній особі повістка надсилається за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв’язку з їх діяльністю. Докладніше про адресу, на яку надсилається повістка у коментарі до ст. 74 ЦПК.
Читайте также: A) система знаний об общих и частных политико-юридических закономерностях возникновения, развития и функционирования государственно-правовых явлений Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|