 |
Тема 2. Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні
|
|
|
|
Тема 2. Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні
І рівень
Основна функція наукового стилю:
1. Естетична.
2. Впливу.
3. Комунікативна.
4. Інформативна.
Відповідь: 4
Різновиди наукового стилю:
1. Власне науковий, дипломатичний, науково-навчальний, науково-популярний.
2. Власне науковий, ораторський, науково-навчальний, науково-популярний.
3. Власне науковий, науково-навчальний, науково-популярний, науково-публіцистичний.
4. Власне науковий, законодавчий, науково-навчальний, науково-публіцистичний.
Відповідь: 3
Структурно науковий текст складається зі:
1. Вступу, анотації, дослідної частини.
2. Вступу, дослідної частини, висновків.
3. Передмови, дослідної частини, висновків.
4. Вступу, дослідної частини, післямови.
Відповідь: 2
До загальних ознак наукового тексту належать:
1. Поняттєвість, об’єктивність, точність, логічність.
2. Образність, об’єктивність, точність, логічність.
3. Поняттєвість, вибірковість, точність, логічність.
4. Поняттєвість, об’єктивність, точність, схематичність.
Відповідь: 1
Мовні ознаки наукового стилю:
1. Доказовість, аргументованість, переконливість, узагальнення.
2. Абстрагованість, поняттєвість, об’єктивність, точність.
3. Усна і писемна форми, широке використання термінів, іншомовної лексики, номенклатурних назв.
4. Поняттєвість, переконливість, широке використання символів, таблиць, діаграм, схем, графіків, цитат.
Відповідь: 3
За структурою план у науковому дослідженні може бути:
1. Простим і ускладненим.
2. Ускладненим і складним.
3. Складним і спрощеним.
4. Простим і складним.
Відповідь: 4
|
|
|
План, що складається з питальних речень, які розкривають проблематику тексту у логічній послідовності й кожному інформативному центру відповідає одне запитання, а кожне наступне пов’язане з попереднім, називається:
1. Простим.
2. Питальним.
3. Номінативним.
4. Тезовим.
Відповідь: 2
План, що складений із називних речень, у яких головний член (підмет) виражений іменником або субстантивованою частиною мови (прикметником, дієприкметником) тільки у формі називного відмінка, називається:
1. Простим.
2. Питальним.
3. Номінативним.
4. Тезовим.
Відповідь: 3
План, що сформульований як основні положення, мікротеми, – це:
1. Простий.
2. Питальний.
3. Номінативний.
4. Тезовий.
Відповідь: 4
Коротко сформульовані основні положення доповіді, лекції, статті – це:
1. Анотація.
2. Резюме.
3. План.
4. Тези.
Відповідь: 4
Відповідно до мети тези бувають:
1. Прості й складні.
2. Вторинні й звичайні.
3. Вторинні й оригінальні.
4. Первинні й оригінальні.
Відповідь: 3
Процес аналітично-синтетичного опрацювання інформації, що полягає в аналізі первинного документа, знаходженні найвагоміших у змістовому відношенні даних (основних положень, фактів, доведень, результатів, висновків) – це:
1. Анотування.
2. Реферування.
3. Цитування.
4. Покликання.
Відповідь: 2
Вторинний документ, результат аналітико-синтетичного опрацювання інформації, поданий у вигляді стислого викладу наукової праці, вчення, змісту джерела із зазначенням характеру, методики, результатів дослідження та збереження його мовностилістичних особливостей – це
1. Реферат.
2. Анотація.
3. Монографія.
4. Курсова робота.
Відповідь: 1
Науковий стиль реалізується в таких жанрах:
1. Реферат, анотація, протокол, тези.
2. Наукова стаття, монографія, заява, резюме.
3. Монографія, автобіографія, реферат, анотація.
|
|
|
4. Наукова стаття, анотація, тези, доповідь.
Відповідь: 4
Основні функції реферату:
1. Інформаційна, впливу.
2. Сигнальна, пошукова.
3. Інформаційна, пошукова.
4. Сигнальна, інформаційна.
Відповідь: 3
За кількістю джерел реферування розрізняють:
1. Текстові, табличні, ілюстровані.
2. Монографічні, реферати-фрагменти, оглядові (зведені, групові).
3. Загальні, спеціалізовані.
4. Реферати з суспільних, гуманітарних, природничих наук.
Відповідь: 2
Короткий письмовий виклад наукового твору самим автором – це:
1. Реферат.
2. Доповідь.
3. Монографія.
4. Автореферат.
Відповідь: 4
Один із видів наукових публікацій, де подані кінцеві або проміжні результати дослідження, висвітлено пріоритетні напрями розробок ученого, окреслено перспективи подальшого вивчення проблеми – це:
1. Наукова стаття.
2. Тези.
3. Реферат.
4. Анотація.
Відповідь: 1
Порядок розташування елементів структурної організації курсової роботи:
1. Титульна сторінка, зміст, вступ, основна частина, список використаної літератури, висновки.
2. Титульна сторінка, вступ, основна частина, висновки, список використаної літератури, зміст.
3. Титульна сторінка, зміст, вступ, основна частина, висновки, список використаної літератури.
4. Зміст, титульна сторінка, вступ, основна частина, висновки, список використаної літератури.
Відповідь: 3
Вступна частина дипломної роботи має такі структурні компоненти:
1. Анотація, новизна, мета, завдання, методика, об’єкт, предмет, теоретична й практична значущість.
2. Новизна, актуальність, мета, завдання, методика, об’єкт, предмет, теоретична й практична значущість.
3. Новизна, актуальність, завдання, методика, об’єкт, предмет, теоретична й практична значущість, тези.
4. Зміст, новизна, актуальність, мета, завдання, методика, об’єкт, предмет, теоретична й практична значущість.
Відповідь: 2
|
|
|
