Потенційний код з альтернативною інверсією (AMI)
Потенційний код з альтернативною інверсією (AMI) Однієї з модифікацій методу NRZ є метод біполярного кодування з альтернативною інверсією (Bipolar Alternate Mark Inversion, AMI ). У цьому методі (рис. 4, б) використовуються три рівні потенціалу — негативний, нульовий і позитивний. Для кодування логічного нуля (англ. Space) використовується нульовий потенціал, а логічна одиниця (англ. Mark) кодується або позитивним потенціалом, або негативним, при цьому потенціал кожної нової одиниці протилежний потенціалові попередньої.
У коді AMI використовуються не два, а три рівні сигналу на лінії. Додатковий рівень вимагає збільшення потужності передавача приблизно на 3 дБ для забезпечення тієї ж вірогідності прийому бітів на лінії, що є загальним недоліком кодів з декількома станами сигналу в порівнянні з кодами, що розрізняють тільки два стани. Потенційний код з інверсією при одиниці (NRZI)
Існує код, схожий на AMI, але тільки з двома рівнями сигналу. При передачі нуля він передає потенціал, що був встановлений у попередньому такті (тобто не змінює його), а при передачі одиниці потенціал інвертується на протилежний. Цей код називається потенційним кодом з інверсією при одиниці (Non Return to Zero with ones Inverted, ). При такому способі у випадку наявності у вхідному потоці довгих одиничних послідовностей на виході передавача відбувається постійна зміна полярності сигналів (рис. 4, б). Спосіб NRZI поліпшує умови синхронізації приймача і зменшує постійну складову сигналу. Оскільки код NRZI не захищений від довгих послідовностей «0», то це може привести до збоїв синхронізації. Тому перед передачею, задану послідовність бітів рекомендується попередньо модифікувати. Він зручний у тих випадках, коли наявність третього рівня сигналу досить небажано, наприклад в оптичних кабелях, де стійко розпізнаються два стани сигналу: «1» - є світло, «0» - немає. Ширина смуги пропускання оптоволоконних ліній настільки широка, що можна без побоювання розширювати спектр оптичного сигналу шляхом уведення додаткових бітів, що забезпечують тактування переданих сигналів і необхідну надмірність для виправлення помилок.
2. 2. Імпульсні коди Крім потенційних кодів у мережах використовуються й імпульсні коди, у яких дані представлені повним імпульсом або ж його частиною — фронтом. Біполярний імпульсний код Найбільш простим випадком такого підходу є біполярний імпульсний код, у якому одиниця представлена імпульсом однієї полярності, а нуль — іншої (рис. 4, в). Кожен імпульс триває половину такту. Такий код володіє відмінними самосинхронізуючими властивостями, але постійна складова може бути присутнім, наприклад, при передачі довгої послідовності одиниць або нулів. Крім того, спектр у нього ширше, ніж у потенційних кодів. Так, при передачі всіх нулів або одиниць частота основної гармоніки коду буде дорівнює Гц, що в два рази вище основної гармоніки коду NRZ і в чотири рази вище основної гармоніки коду AMI при передачі одиниць, що чергуються, і нулів. Через занадто широкий спектр біполярний імпульсний код використовується рідко.
Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|