Проблема психологічної готовності до шлюбу в науково -психологічній літературі

Теоретичний аналіз наукової літератури, досліджень з проблем готовності до шлюбу дав можливість в цілому зробити висновок про те, що з одного боку - психологічна готовність до шлюбу - це інтегроване психологічне утворення, яке включає стійку позитивну мотивацію шлюбу, актуалізацію знань, умінь і навичок особи, особистісні якості сім'янина, здатність до емпатичного розуміння партнера, конструктивну поведінку в сім'ї; з іншого - це процес та результат діяльності.

Готовність до сімейного життя, як важливого виду діяльності, висвітлена в працях М.І. Алексєєвої. Т.В. Говорун, І.В. Гребеннікова, З.Г. Кісарчук, С.В. Ковальова, В.А. Сисенка, М.Г. Стельмаховича, І.А. Трухіна, О.М. Шарган та інших.

Формування в молоді психологічної готовності до подружнього життя - складний процес, якому притаманні цілісність, сталість, динамізм. Велику складність являє собою проблема контролю та обліку результатів формування готовності. Аналіз літератури з проблеми психологічної готовності до шлюбу показав, що даний аспект не є предметом спеціального психологічного дослідження. Тому пошуки показників готовності становили суть інтегрального підходу. Зокрема, було встановлено, що в якості критеріїв готовності автори визначають або сформованість якостей сім'янина (А.Т. Суворова, І.А. Трихін), або сформованість знань (І.В. Гребенніков, І.В. Дубровіна).

У ряді досліджень (Л.І. Божович, М.Й. Боришевський, Л.С. Виготський, А. Геззел, І.С. Кон, Г.О. Костюк, Е. Кречмер, К. Левін, О.В. Мудрик) розглядаються психологічні особливості молоді. Аналіз їх показав, що саме в цьому віці створюються певні передумови для вступу в шлюб і об'єктивні умови для формування стійкої психологічної готовності до подружнього життя [10, 40].

Підготовка молоді до вступу в шлюб, до майбутнього сімейного життя - невід'ємна складова частина загальної системи виховання підростаючого покоління.

Серед факторів, що визначають стабільність молодих родин, Н.В. Малярова виділяє готовність молоді до шлюбу. Це система соціально-психологічних установок особистості, що визначає емоційно-психологічне відношення до способу життя, цінностей шлюбу.

Готовність до шлюбу - інтегральна категорія, що включає цілий комплекс аспектів:

1. Формування визначеного морального комплексу - готовність особистості прийняти на себе нову систему обов'язків стосовно свого шлюбного партнера, майбутніх дітей. Формування цього аспекту виявиться зв'язаним з розподілом ролей між подружжями.

2. Підготовленість до міжособистісного спілкування і співробітництва. Сім’я є малою групою, для нормального її функціонування потрібна погодженість ритмів життя чоловіка і жінки.

3. Здатність до самовідданості стосовно партнера. Здатність до такого почуття включає здатність до відповідної діяльності, заснованої насамперед на якостях і властивостях альтруїзму люблячої людини.

4. Наявність якостей, пов'язаних із проникненням у внутрішній світ людини – емпатійний комплекс. Важливість цього аспекту пов'язана з тим, що шлюб за своїм характером стає більш психологічним у силу витонченості людини як особистості. У зв'язку з цим зростає роль психотерапевтичної функції шлюбу, успішної реалізації якої сприяє розвиток здатності до співпереживання, вміння співчувати емоційному світу партнера.

5. Висока естетична культура почуттів і поведінки особистості.

6. Уміння вирішувати конфлікти конструктивним способом, здатність до саморегуляції власної психіки і поведінки [12]. Так, Є.С. Калмикова вважає, що уміння конструктивно вирішувати міжособистісні конфлікти, використання їх для розвитку міжособистісних відносин чоловіка і жінки відіграє вирішальну роль у процесі взаємного пристосування молодят [12].

Серед багатьох аспектів проблеми формування психологічної готовності молоді до сімейного життя в якості одного з найважливіших можна виділити правильне розуміння молоддю ролі сім’ї і шлюбу в сучасному суспільстві, що у свою чергу зв'язано з особливостями формування в них установок, орієнтації на вступ у шлюб.

Психологічна готовність людини до шлюбу визначає подальші сімейні взаємини – їх успішність або ж конфліктність. Без зазначеного компонента готовності перехід від неформальних взаємин емоційного характеру (кохання) до формальних – регламентованих і обов’язкових стосунків між партнерами по шлюбу – пов’язаний зі значними труднощами.

Під психологічною готовністю до шлюбних відносин ми розуміємо інтегральну характеристику, що об'єднує психологічні мотиви, знання, вміння, навички і якості особистості, які забезпечують побудову відносин подружжя у шлюбі та виражені у когнітивному, мотиваційному, операційному, емоційному та поведінковому компонентах. Для більш повного визначення психологічної готовності до шлюбу слід звернути увагу на її структурні компоненти. В цілому, можна констатувати, що психологічна готовність до шлюбу - це динамічне утворення, яке залежить від багатьох зовнішніх та внутрішніх факторів, і становить складний синтез взаємопов'язаних та взаємообумовлених компонентів.

Рівень кожного компонента оцінюється через відповідні показники, які є кількісними та якісними характеристиками досліджуваного об'єкта. Зміст компонентів і їх показники відображені в таблиці 1.1.