Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Методологічні засади визначення психологічної готовності до шлюбу сучасної молоді

Теоретичний аналіз феномену психологічна готовність до шлюбу – багатоаспектна проблема, яку пов’язують зі зрілістю особистості, розвитком свідомості та самосвідомості. Так, науковці зазначають, що свідомість в юнацькому віці структурується навколо статевого розвитку особистості і саме рівень статевого розвитку свідомості та самосвідомості визначає ціннісні орієнтації молодої людини [4; 17; 71].

Особливої актуальності набуває потреба дослідження ціннісних орієнтацій молоді, які виступають одним із універсальних засобів передбачення рівня сформованості готовності до створення майбутньої родини.

З метою дослідження ціннісних орієнтацій як важливої складової особистості, яка в подальшому впливає на готовність до шлюбу нами було розроблено та апробовано психодіагностичний комплекс з виявлення впливу змісту ціннісних орієнтацій молоді на психологічну готовність до шлюбу.

Мета дослідження: здійснити діагностичне дослідження ціннісних орієнтацій, специфіку їх впливу на психологічну готовність до шлюбу сучасної молоді.

Завдання дослідження:

1. Аналіз психологічної готовності до шлюбу та виявлення основних мотивів вступу до шлюбу.

2. Виявлення змісту ціннісних орієнтацій сучасної молоді.

3. Дослідження взаємозв’язку між змістом ціннісних орієнтацій та психологічною готовністю до шлюбу.

Основним методами дослідження виступили: тест–карта оцінки готовності до сімейного життя (І.Ф. Юнда), методика діагностики реальної структури ціннісних орієнтацій особистості (С.С. Бубнової), методика «Рольові очікування та домагання у шлюбі» (О.Волкової) та анкети «Ваше уявлення про шлюб», «Мотивація вступу у шлюб сучасної молоді»

Досліджувана вибірка складається із 44 осіб студентів Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій НПУ імені М.П.Драгоманова, що навчаються за спеціальністю «Психологія». Розподіл досліджуваної вибірки здійснювався за віковими особливостями, зокрема: – експер.гр. 1 (студенти 2 курсу), експер.гр.2 (студенти 5 курсу).

В нашому дипломному дослідженні ми використали два психодіагностичних блоки методів дослідження.

Перший блок спрямований на дослідження психологічної готовності до шлюбу. Для первинного ознайомлення з уявленнями молоді про готовність до шлюбу ми використали анкетування. Так, спираючись на дослідження Сисенко В.А та Сизанова А.Н., нами було розроблено дві анкети: анкета - інтерв’ю «Ваше уявлення про шлюб» (Додаток А) та анкета «Мотивація вступу у шлюб сучасної молоді»(Додаток Б) [64; 69].

На нашу думку анкета - інтерв’ю дає можливість визначити відношення молоді до шлюбу, про вік, який є оптимальним для одруження, зрозуміти їхні уявлення про майбутню родину, про розподіл ролей в ній, про мотиви та причини вступу у шлюб.

Важливим компонентом психологічної готовності є мотивація. Тому в ході нашого досдіження ми розробили ще одну анкету «Мотивація вступу у шлюб сучасної молоді», яка дає більш детальну інформацію про мотиви сучасної молоді, зокрема, ті її ціннісні орієнтації, які є головним для неї в даний віковий період.

Для отримання більш конкретної та достовірної інформації про готовність до шлюбу, ми використовували спеціально адаптавону Тест - карту, яку розробив І.Ф. Юнда в 1988р. Оцінка готовності до шлюбу націлена як на будування міцного шлюбу, так і на удосконалення взаємостосунків між молодими людьми в період становлення їх шлюбно-сімейного життя. Тестування може бути використане при виробці індивідуальних програм самовдосконалення молодої сім’ї та для підготовки молоді до життя в шлюбі (додаток В).

В тест карті приводяться типові ситуації взаємостосунків між подружжям при виконані сімейних функцій.

Так, досліджуваним потрібно вибрати в кожній з десяти запропонованих типових ситуацій по одному з трьох варіантів поведінки («П»- правильно, «М»- можливо, «Н»- неправильно).

Для оцінки результатів тесту використовуємо шкалу оцінювання, відповідно до якої кожному вибору респондента присвоюємо відповідні бали.

Сума балів від 70 до 120 свідчить про достатню підготовку до сімейного життя, від 22 до 70 балів – про задовільну готовність, а сума балів нижче 22 – про незадовільну готовність.

Другий блок методів спрямований на дослідження ціннісних орієнтацій молоді.

Методика «Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості С.С. Бубнова» призначена для вивчення реалізації ціннісних орієнтацій особистості за умов життєдіяльності (Додаток Г).

Методика містить 66 закритих питань, спрямованих на вивчення реалізації ціннісних орієнтацій особистості.

Ступінь вираженості кожної з ціннісних орієнтацій особистості визначається за допомогою ключа, представленого в бланку відповідей. Відповідно до цього підраховується кількість позитивних відповідей у всіх одинадцяти колонках цінностей. За результатами обробки індивідуальних даних будується графічний профіль, що відображає вираженість кожної цінності. Для цього по вертикалі фіксується кількісна вираженість цінностей (за шести - бальною системою), а по горизонталі-види цінностей.

Цінності в узагальненому вигляді:

· Приємне проведення часу, відпочинку;

· Високий матеріальний добробут;

· Пошук і насолода прекрасним;

· Допомога і милосердя до інших людей;

· Любов;

· Пізнання нового у світі, природі, людині;

· Високий соціальний статус та управління людьми;

· Визнання і повага людей та вплив на оточуючих;

· Соціальна активність для досягнення позитивних змін в суспільстві;

· Спілкування;

· Здоров'я.

Методика „Рольові очікування і домагання у шлюбі (РОД)" (О. Волкової) (Додаток Д), використовувалась нами для дослідження уявлень подружжя.

Зокрема за допомогою методики РОД визначають такі уявлення подружжя:

· про значущість у сімейному житті сексуальних стосунків, особистісної згуртованості чоловіка і дружини, батьківських обов'язків, професійних інтересів кожного з подружжя, господарсько-побутової сфери, моральної й емоційної підтримки, зовнішньої привабливості партнерів (це показники, що відбивають основні функції сім’ї, утворюють шкалу сімейних цінностей - ШСЦ);

· про бажаний розподіл ролей між чоловіком і дружиною при виконанні сімейних функцій (ці показники утворюють шкалу рольових очікувань і домагань - ШРОД).

Приладдя. Два набори по 36 карток з цупкого паперу (картону). На кожну картку наносять номер і текст тверджень набору.4 картки-класифікатори з таким написом на кожній: "Цілком згодний", "Загалом це правильно", "Це не зовсім так", "Це неправильно".

Інтерпретація шкали сімейних цінностей.

1. Значущість сексуальних стосунків у шлюбі. Високі оцінки (7 - 9 балів) означають, що чоловік (дружина) вважає сексуальну гармонію важливою умовою подружнього щастя; ставлення до дружини (чоловіка) істотно залежить від оцінки її (його) як сексуального партнера. Низькі оцінки (менш як 3 бали) інтерпретуються як недооцінка сексуальних стосунків у шлюбі.

2. Установка чоловіка (дружини) на особистісну ідентифікацію зі шлюбним партнером: очікування спільності інтересів, потреб, ціннісних орієнтацій, способів проведення дозвілля. Низькі оцінки (менш як 3 бали) припускають установку на особисту автономію.

3. Установка чоловіка (дружини) на реалізацію господарсько-побутових функцій сім’ї. Підшкала "Рольові очікування" відбиває ступінь очікування від партнера активного вирішення побутових питань. Чим вищі оцінки за цією підшкалою, тим більше вимог висуває чоловік (дружина) до участі іншого в організації побуту і більше значення мають господарсько-побутові вміння і навички партнера. Підшкала "Рольові домагання" відбиває установки на власну активну участь у веденні домашнього господарства. Загальна оцінка цієї шкали є оцінкою чоловіком (дружиною) значущості побутової організації сім'ї.

4. Ставлення чоловіка (дружини) до батьківських обов'язків. Підшкала "Рольові очікування" відбиває окресленість установок дружини (чоловіка) на активну батьківську позицію шлюбного партнера. Підшкала "Рольові домагання" відбиває орієнтацію чоловіка (дружини) на власні обов'язки щодо виховання дітей. Загальна оцінка цієї шкали є показником значущості для чоловіка (дружини) батьківських функцій. Чим вища оцінка шкали, тим істотніше значення має для чоловіка (дружини) роль батька (матері) і більшою мірою він (вона) вважає батьківство основною цінністю, що концентрує навколо себе життя сім'ї.

5. Установка чоловіка (дружини) на значущість зовнішньої соціальної активності (професійної, суспільний) для стабільності шлюбно-сімейних стосунків. Підшкала "Рольові очікування" відбиває ступінь орієнтації чоловіка (дружини) на те, що у шлюбного партнера мають бути великі професійні інтереси, він має відігравати активну суспільну роль. Підшкала "Рольові домагання" ілюструє виразність власних професійних потреб дружини (чоловіка). Загальна оцінка шкали є показником значущості для чоловіка (дружини) поза сімейних інтересів, що становлять основні цінності у процесі міжособистісної взаємодії подружжя.

6. Установка чоловіка (дружини) на значущість емоційно-психотерапевтичної функції шлюбу. Підшкала "Рольові очікування" відбиває ступінь орієнтації чоловіка (дружини) на те, що шлюбний партнер візьме на себе роль емоційного лідера сім'ї в питаннях корекції психологічного клімату, надання моральної й емоційної підтримки, створення "психотерапевтичної атмосфери". Підшкала "Рольові домагання" ілюструє прагнення чоловіка (дружини) бути сімейним "психотерапевтом". Загальна оцінка шкали є показником значущості для чоловіка (дружини) взаємної моральної та емоційної підтримки членів сім’ї орієнтації на шлюб як середовище, що сприяє психологічному розрядженню і стабілізації.

7. Установка чоловіка (дружини) на значущість зовнішнього вигляду, його відповідність стандартам, моді. Підшкала "Рольові очікування" відбиває бажання чоловіка (дружини) мати зовні привабливого партнера. Підшкала "Рольові домагання" ілюструє установку на власну привабливість, прагнення модно і красиво вдягатися. Загальна оцінка шкали є показником орієнтації дружини (чоловіка) на сучасні зразки зовнішнього вигляду.

Таким чином, нами складений блок методик, що, на нашу думку, відповідає меті й завданням дослідження.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 8 9 10 Следующая ⇒