Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Теоретичний аналіз специфіки психологічної готовності до шлюбу сучасної молоді

Процес становлення соціальної зрілості молоді, вибір нею життєвого шляху відбуваються у всіх основних сферах життєдіяльності особистості, реалізовуючись за допомогою навчання і виховання, засвоєння і перетворення досвіду старших поколінь.

Основними соціально-психологічними регуляторами цього процесу і одночасно показниками положення молоді в суспільстві і в структурі історичного процесу розвитку виступають ціннісні орієнтації, соціальні норми і установки. Вони визначають тип свідомості, характер діяльності, специфіку проблем, потреб, інтересів, очікувань молоді, типові зразки поведінки. Молодість — це шлях в майбутнє, який вибирає сама людина. Вибір майбутнього, його планування — характерна риса молодого віку; він не був би таким привабливим, якби людина наперед знала, що з ним буде завтра, через місяць, через рік. У віковій психології молодість характеризується як період формування стійкої системи цінностей, становлення самосвідомості і формування соціального статусу особистості [38].

Свідомість молодої людини володіє особливою сприйнятливістю, здатністю переробляти і засвоювати величезний потік інформації. У цей період розвиваються критичність мислення, прагнення дати власну оцінку різним явищам, пошук аргументації, оригінального рішення. Разом з тим в цьому віці ще зберігаються деякі установки і стереотипи, властиві попередньому віку. Це пов'язано з тим, що період активної ціннісно-творчої діяльності стикається у молодої людини з обмеженим характером практичної, творчої діяльності, неповною включеністю молодої людини в систему суспільних відносин.

Соціальна зрілість є цілісністю усвідомлення і реалізації в діяльності особи її основних соціальних і психологічних якостей і властивостей. Також потрібно враховувати відношення особи до своїх потенційних можливостей. На цьому рівні дослідження можна прослідкувати, коли у людини з'являються власні погляди і відносини, які для нього характерні вимоги, оцінки і самооцінки. Ймовірно, багато помилок у вихованні молоді визначаються тим, що ми прагнемо вирішувати окремі питання (професійної підготовки, моральної стійкості, уміння дотримуватися законів і інші), не сформувавши головного: уміння розмірковувати над непростими проблемами сучасного життя і діяти в ній, орієнтуючись на загальнолюдські цінності і своє власне вдосконалення. У дослідженнях психологів, політологів, соціологів знаходять своє відображення і проблеми, пов'язані із такою соціально-психологічною групою, як студентська молодь [1].

Сім'я - єдиний інститут, який більш-менш зберігся поміж зруйнованих інституцій суспільства". Сім’я – це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей. У юнацькому віці молода людина стоїть на порозі вступу до самостійного життя, складеним елементом якого є створення своєї власної сім’ї. Дослідження вчених показало, що уявлення про майбутнє сімейне життя стихійно формуються в самій сім’ї – або як прагнення до повторення, або як прагнення зробити все по-іншому. Уявлення юнаків про свою майбутню сім’ю в багатьох випадках заповнюють те, чого їм, як вони вважають, не вистачає в рідному домі, тобто ці уявлення часто мають компенсаторний характер.

У молоді з дитинства під впливом батька й матері, створюється образ майбутнього чоловіка чи дружини. Поведінка батьків, їхнє спільне життя впливають на уявлення про шлюб і на ставлення до іншої статі. Практично єдиною сферою життєдіяльності, в якій формуються уявлення юнаків про образи чоловіків і жінок, є сфера взаємин із протилежною статтю. Дослідження свідчать про те, що саме завдяки механізму ідентифікації хлопчиків і дівчаток з батьками в сім’ї, у них формуються еталони чоловіка та дружини. Причому зразками виступають мати й батько. У виборі чоловіка чи дружини і у наступних відносинах значну роль відіграє факт збігу еталона матері та уявлення про жінку – дружину.

Результати досліджень вказують на зниження впливу батьків на підготовку дітей до майбутніх шлюбно-сімейних відносин, нерідко молоді люди формують свої погляди під впливом засобів масової інформації, неформальних груп. Загалом, деякі дослідники вказують на те, що дошлюбні уявлення молодих людей базуються переважно на досвіді батьківської сім’ї, а також друзів чи знайомих. На позицію молоді стосовно шлюбу і сімейного життя, як правило, впливають: особливості структури сімейного життя в батьківському домі, особистісні ціннісні орієнтації, розподіл сімейних ролей і їх виконання; якості особистості подружжя; уявлення про ідеал дружини чи чоловіка (очікування, пов’язані зі шлюбом, вимоги до сімейного життя) та ін. [3; 17; 82].

На думку деяких дослідників, ціннісно-орієнтаційний портрет сучасного студента виглядає приблизно так: "Головне в житті - це міцне здоров'я, сім'я - це необхідне джерело морально-психологічної підтримки. Любов та спілкування з друзями прикрашає життя. Матеріальне забезпечення дає впевненість у собі, своїх силах. Що стосується творчості, пізнання і досягнень, що заслуговують суспільного визнання - це не завжди вдається, але було б бажано. Задоволення приємні, але на них сьогодні не вистачає часу та грошей. Абсолютно впевненим можна бути тільки в одному - сьогодні треба розраховувати тільки на свої сили, здібності та можливості" [9].

Система ціннісних орієнтацій, будучи психологічною характеристикою зрілої особистості, одним з центральних особистісних утворень, висловлює змістовне ставлення людини до соціальної дійсності і в цій якості визначає мотивацію її поведінки, робить істотний вплив на всі сторони його діяльності. Як елемент структури особистості ціннісні орієнтації характеризують внутрішню готовність до здійснення певної діяльності щодо задоволення потреб та інтересів, вказують на спрямованість її поведінки.

Однією з найважливіших проблем у дослідженні психологічної готовності до шлюбу є проблема ціннісних орієнтацій.

Так, ціннісні орієнтації - це найважливіші елементи структури особистості, закріплені життєвим досвідом індивіда, всією сукупністю його переживань і відокремлюють значуще, істотне для даного індивіда від незначного, несуттєвого.

Сукупність сформованих, усталених ціннісних орієнтації утворює свого роду вісь свідомості, яка забезпечує стійкість особистості, спадкоємність певного виду поведінки та діяльності, що виражається в спрямованості його потреб та інтересів. У силу цього ціннісні орієнтації виступають найважливішим фактором, регулюючим, детермінують мотивацію особистості.

«Ціннісні орієнтації - це відносно стійке, вибіркове ставлення людини до сукупності матеріальних і духовних благ і ідеалів, які розглядаються як предмети, цілі або засоби для задоволення потреб життєдіяльності особистості. У ціннісних орієнтаціях як би акумулюється весь життєвий досвід, накопичений в індивідуальному розвитку людини» [63], що визначає його взаємини з іншими людьми, перетворення особистості, в тому числі і по відношенню до самої себе, що являє способіб життя індивіда. У цьому визначенні, на наш погляд, найбільш повно відображено зміст ціннісних орієнтацій людини, їх динамічний характер, їх функції і значення в житті людини, у розвитку його особистості. Однак нам здається цікавим і корисним і інше визначення: «Ціннісні орієнтації - інтегральна (інформативно-емоційно-вольова) властивість і стан готовності особистості до того, щоб свідомо визначити і оцінити своє місце розташування у часі і просторі природного і соціального середовища, обрати стиль поведінки і напрям діяльності, грунтуючись на особистому досвіді і у відповідності з конкретними умовами постійно мінливої ситуації» [75]. У цьому визначенні наголошується найважливіша роль ціннісних орієнтацій людини в якості одного із регуляторів її поведінки та діяльності та зокрема і у готовності до любу.

Вивчення впливу ціннісних орієнтацій особистості індивіда на різні сфери її діяльності підтверджує положення про те, що загальні та специфічні умови діяльності, заломлюючись у свідомості, по-різному проявляються в реальній поведінці. Причина істотних відхилень у поведінці однієї особи від іншої - у суб'єктивному сприйнятті даних умов, а також відмінності в їх ціннісних орієнтаціях, в структурі життєвих цінностей різних людей.

Ціннісні орієнтації особистості, що пов'язують її внутрішній світ з навколишньою дійсністю, утворюють складну багаторівневу ієрархічну систему, займаючи положення між мотиваційно-потребовою сферою і системою особистісних смислів. Відповідно, ціннісні орієнтації особистості виконують подвійні функції. З одного боку, система ціннісних орієнтацій виступає в якості вищого контрольного органу регулювання всіх збудників активності людини, визначаючи прийнятні способи їх реалізації. З іншого, - як внутрішнього джерела життєвих цілей людини, висловлюючи відповідно те, що є для нього найбільш важливим і володіє особистісним сенсом. Система ціннісних орієнтацій, тим самим, є найважливішим психологічним органом саморозвитку та особистісного зростання, визначаючи одночасно його напрямок і способи його здійснення.

Уявлення про систему цінностей особистості як ієрархії її переконань набуло поширення також в американській соціальній психології. Так, М. Рокич визначає цінності як «стійке переконання в тому, що певний спосіб поведінки чи кінцева мета існування краще з особистої чи соціальної точок зору, ніж протилежний або зворотний спосіб поведінки, або кінцева мета існування» [17]. На його думку, цінності особистості характеризуються наступними ознаками:

1. витоки цінностей простежуються в культурі, суспільстві та особистості;

2. вплив цінностей простежується практично у всіх соціальних феноменах, які заслуговують на вивчення;

3. загальне число цінностей, які є надбанням людини, порівняно невелике;

4. всі люди володіють одними і тими ж цінностями, хоча і в різного ступеня;

5. цінності організовані в системи.

Ш. Шварц і У. Білскі дають аналогічне концептуальне визначення цінностей, що включає наступні формальні ознаки:

а) цінності - це поняття або переконання;

б) цінності мають відношення до бажаних кінцевим станам або поведінки;

в) цінності мають надсітуатівной характер;

г) цінності керують вибором або оцінкою поведінки і подій;

д) цінності впорядковані за відносної важливості.

Таким чином, ціннісні орієнтації являють собою особливі психологічні утворення, завжди представляють ієрархічну систему та існуючі в структурі особистості тільки як її елементи. Неможливо уявити собі орієнтацію особистості на ту чи іншу цінність як якесь ізольоване освіту, не враховує її пріоритетність, суб'єктивну важливість щодо інших цінностей, тобто не включений у систему.

Багатьма дослідниками наголошується тісний взаємозв'язок мотиваційної сфери особистості з ціннісними орієнтаціями. В.А. Ядов розмежовуючи соціально-психологічні та загально психологічні підходи до дослідження ціннісних орієнтацій, відзначає, що в соціальній психології «це сфера дослідження соціалізації індивіда, його адаптація до групових норм та вимог. А в загальній психології - вивчення вищих мотиваційних структур життєдіяльності». За дослідженнями Б.Ф. Поршнева, основа особистості полягає у функції вибору. Вибір допускає перевага одного мотиву над усіма іншими. Але для цього повинні бути основи, і такими основами є цінність, оскільки цінність - єдина міра порівняння мотивів [82].

В цілому можна зробити висновок, що у свідомості сучасної молоді (в тому числі і студентської) формується тип особистості, характерний для західного суспільства -особистості, яка в першу чергу цінує себе і вважає, що її діяльність, успіх у житті і т. п. залежать в першу чергу саме від неї [47]. З одного боку, це не погано, адже орієнтація на власні сили, розум, здібності при досягненні життєвих цілей вимагає роботи над собою, зокрема психологічної, наполегливого оволодіння знаннями тощо. Проте головне, щоб при виконанні такої роботи не формувалась людина-егоїст, яка зможе переступити через усе, незважаючи на будь-які моральні норми заради досягнення своєї мети.

Висновки до розділу:

Підготовка до шлюбу і сімейного життя завжди була однією з головних задач юнацького віку, не менш важливою, ніж підготовка до праці. Але ця проблема не стояла так гостро, як зараз.

В результаті опрацювання праць вчених, готовність до шлюбу висвітлена, як важливий вид діяльності характерний для молодої людини.

Теоретичний аналіз наукової літератури, досліджень з проблем готовності до шлюбу дали можливість в цілому зробити висновок про те, що з одного боку - психологічна готовність до шлюбу - це інтегроване психологічне утворення, яке включає стійку позитивну мотивацію шлюбу, актуалізацію знань, умінь і навичок особи, особистісні якості сім'янина, здатність до емпатичного розуміння партнера, конструктивну поведінку в сім'ї; з іншого - це процес та результат діяльності.

За аналізом літературних джерел під психологічною готовністю до шлюбних відносин ми розуміємо інтегральну характеристику, що об'єднує психологічні мотиви, знання, вміння, навички і якості особистості, які забезпечують побудову відносин подружжя у шлюбі та виражені у когнітивному, мотиваційному, операційному, емоційному та поведінковому компонентах.

Система ціннісних орієнтацій також дає можливість особистості вирішити, що для неї значимо й важливо у шлюбному та сімейному житті. Визначено, що багатьма дослідниками наголошується тісний взаємозв'язок мотиваційної сфери особистості з ціннісними орієнтаціями. Найбільш значимі цінності фактично є найсильнішими мотивами, в усякому разі, їх свідомої частини.

Ціннісні орієнтації подружжя, як життєві, так і сімейні, придбані в процесі створення і функціонування сім'ї, відіграють певну роль у сімейних відносинах, особливості дитячо-батьківських взаємодій, складанні типу сімейної системи.

Основні цінності, які можуть бути характерні для типової сім'ї: любов, як форма реалізації своїх духовних потреб, турбота про близьких, можливість бути об'єктом піклування, підтримки, діти й продовження роду, здоров'я, цікаве спільне проведення часу, сексуальна задоволеність, відпочинок фізичний, психологічний, фінансова підтримка та ін.

Проаналізовані особливості шлюбно-сімейних уявлень суспільства, які свідчать про значні прогалини в їхніх знаннях про шлюб та сім'ю, неправильні, нереалістичні погляди на деякі питання які, мабуть, позначаються на їхньому ставленні до інституту сім'ї, необхідно враховувати в процесі цілеспрямованої підготовки молоді до сімейного життя.

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 7 8 9 10 Следующая ⇒