 |
6.7. Зокремлене землевпорядкування
|
|
|
|
6. 7. Зокремлене землевпорядкування
З огляду наукових праць і енциклопедичних видань випливає, що „землеустрій" і „землевпорядкування" є тотожними поняттями [29]. Тому в даному випадку більш правильним є вживання термінузокремлене землевпорядкування. В умовах ринкових відносин змінюється спрямованість зокремленого землевпорядкування, яке направлене на здійснення ґрунтозахисних, природоохоронних, меліоративних а також заходів щодо збереження і підвищення родючості ґрунтів. Обсяги зазначених заходів встановлюються в залежності від розміру земель з особливим режимом використання, від їх природоохоронної і господарської значимості, економічних можливостей господарства тощо.
Зокремлене землевпорядкування не визначене змістом землеустрою в Земельному кодексі України. Разом з тим, зміст робіт по зокремленому землевпорядкуванню випливає із завдань, викладених у пункті " д" статті 183 Земельного кодексу України Зокрема, до основних завдань землеустрою віднесено " розробку системи заходів по збереженню і поліпшенню природних ландшафтів, відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землюванню малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, по консервації деградованих і малопродуктивних земель, попередження інших негативних явищ", які реалізуються через відповідне поліпшення угідь або земель.
Таким чином, до зокремленого землевпорядкування можна віднести такі основні види робіт [32]:
|
|
|
1) складання робочих проектів культуротехнічних заходів, влаштування культурних пасовищ, засипки і вирівнювання ярів, рекультивації земель, землювання малопродуктивних угідь, влаштування багаторічних насаджень і виноградників, терасування тощо;
2) складання робочих проектів агротехнічних протиерозійних заходів, організації вирощування сільськогосподарських культур, освоєння земель для сільськогосподарських потреб, організації та забудови територій колективних садів;
3) складання робочих проектів, створення захисних лісних насаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд.
У сучасних умовах з'явились нові види робіт по зокремленому землевпорядкуванню. Це складання робочих проектів з консервації деградованих і малопродуктивних земель, очищення угідь забруднених радіонуклідами, промисловими відходами і хімічними речовинами тощо.
Контрольні запитання:
1. Охарактеризуйте склад і види землевпорядних робіт.
2. Розкрийте суть питання вивчення стану земель.
3. У чому полягає зміст планування використання і охорони земель?
4. Вкажіть зміст і види робіт з територіального землеустрою.
5. Вкажіть зміст і види робіт із внутрішньогосподарського землеустрою.
6. Для чого потрібний внутрішньогосподарський земпеустрій, І з яких частин складається його проект?
7. Вкажіть зміст і види робіт із зокремленого землевпорядкування.
Розділ 7. Землеустрій в період реформування земельних відносин
7. 1. Землеустрій на землях сільськогосподарського призначення
За час проведення земельної реформи докорінно змінилися умови і характер діяльності сільськогосподарських підприємств У більшості з них проведена приватизація земель і ліквідована монополія держави на землю. Присадибні землі та прилеглі до населених пунктів території були передані до складу населених пунктів, у відання сільських та селищних рад. На базі окремих сільськогосподарських підприємств організовані селянські (фермерські) господарства Порушено стабільність і компактність землекористування сільськогосподарських підприємств та їхня інфраструктура
|
|
|
В результаті приватизації земель і виділення земельних часток сільськогосподарське виробництво здійснюється на землях різного правового статусу:
1) які знаходяться у власності сільськогосподарських підприємств;
2) які передані власниками земельних часток (паїв) в оренду;
3) які орендовані в органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
На селі поступово формується поєднання малого, середнього і великого сільськогосподарського виробництва, їх економічна взаємодія. Відбувається більш тісне об'єднання інтересів особистих господарств і сільськогосподарських підприємств.
Найважливішою передумовою ефективності організації території, створення тим самим умов для стійкого економічного розвитку підприємств і раціонального природокористування, є врахування розмаїття природних і економічних умов території, яка підлягає землеустрою, агроекологічного потенціапу земель і інтенсивності виробництва Це стратегічне завдання земпеустрою є одним з найважливіших напрямів його розвитку на землях сільськогосподарського призначення.
Значне скорочення в останнє десятиріччя інвестицій в інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва, обсягу застосування добрив і засобів захисту рослин різко підвищило значимість урахування природних факторів виробництва і переходу до агроекологічно обґрунтованого землеустрою У даний час необхідна така організація території сільськогосподарських підприємств, яка забезпечить досягнення найбільшої продуктивної віддачі земель різної природної якості при агроекологічно диференційованому використанні родючості ґрунтів. Це викликано тим, що в умовах переваги екстенсивних процесів і дефіциту матеріально-технічних ресурсів різко зростає значимість більш повного використання природних джерел родючості і продуктивності сільськогосподарських угідь.
Таким чином, новий характер і зміст землеустрою в сільському господарстві обумовлюється наступним:
|
|
|
· територія в межах реорганізованого сільськогосподарського підприємства (або яке змінює свій статус) у зв'язку з появою безлічі земельних власників і сторонніх землекористувачів стає, в першу чергу, об'єктом територіального землеустрою, а потім уже внутрішньогосподарського;
· центр ваги проектів землеустрою переміщується не тільки на рішення організаційно-територіальних питань, пов'язаних з утворенням нових і впорядкуванням існуючих землекористувань, розмежуванням і перерозподілом земель, але й на правове обґрунтування проекту (встановлення правового режиму й умов використання земель, оформлення прав на землю, створення умов для регулювання земельних відносин і т. ін. );
· територіальний і внутрішньогосподарський землеустрій повинні базуватися на агроекологічній оцінці території, її придатності для ведення сільськогосподарського виробництва, тому що частина земель підлягає вилученню з обороту, консервації та не повинна включатися в перерозподіл через забруднення, зараженість і деградацію земель;
· територія реорганізованого сільськогосподарського підприємства або території, що знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування повинні стати об'єктом як землеустрою, так і земельного кадастру, що дозволяє створити паралельно із землевпорядними діями інформаційну основу для регулювання внутрішньогосподарських земельних відносин, диференціації плати за землю, її ціни, орендної плати за земельні частки тощо;
· проекти землеустрою за своїм характером повинні стати комплексними тому, що в його процесі зачіпаються питання не тільки організації раціонального використання і охорони земель, але й питання розміщення, організації та технології виробництва;
· виникла потреба розробки проектів землеустрою на територію сільських (селищних) Рад [32].
|
|
|
