8.4. Методи землевпорядного проектування
8. 4. Методи землевпорядного проектування Складання і обґрунтування проекту є центральною і ведучою складовою частиною землевпорядного проектування. Воно ведеться по визначеній системі, послідовними приближеннями від загального до конкретного, від попередніх рішень до більш точних і кінцевих. Вихідною для проектування є схема землеустрою району. На її основі складаються комплексні проекти (робочі проекти). Проектні рішення, в залежності від складності поставленого завдання, умов об'єкту, термінів реалізації, можуть прийматись у вигляді лише схеми або проекту, або у вигляді проекту, виконаного у два етапи: комплексне проектування і виготовлення робочої документації (робочого проекту) щодо окремих складових частин і елементів об'єктів. Рішення приймаються в залежності від необхідності проектної документації та наявності коштів. Багато залежить від якості обстежень і вишуків та інших причин. Різні підходи до проектування визначаються в більшості регіональними або зональними умовами. Тому необхідно (бажано) попередні, ескізні проектні рішення приймати на основі схеми землеустрою району, піддати їх детальному обґрунтуванню, а потім складати кінцевий технічний проект. Етапи землевпорядного проектування можна виразити схемою (табл. 8. 4). Таблиця 8. 4 Структурна схема етапів землевпорядного проектування
Успішне вирішення всього комплексу завдань землевпорядного проектування можливе лише за умови застосування сучасних методів. У зв'язку з широкого різноманіття ґрунтово-кліматичних, просторово-екологічних і соціальних умов застосування типових рішень при проектуванні в землеустрої неможливе. Шаблон тут зовсім неприйнятний, у деяких випадках можливий лише аналог. Намічені рішення із врахуванням одних умов е непридатними або малопридатними для задоволення інших. Рішення, які відповідають одним вимогам, не відповідають іншим. Указана специфіка проектів землеустрою приводить до необхідності: 1) індивідуального підходу до кожного проекту; 2) комплексного, взаємопов'язаного вирішення проектних завдань; 3) детального вивчення об'єктів землеустрою, шляхом аналізу загально статистичних, земельно кадастрових (облікових і оціночних) матеріалів, проведення необхідних обстежень і інженерних вишуків на території кожного з них; 4) застосування методів послідовних приближень - від загального до конкретного, або моделювання, а потім за допомогою балансового методу від конкретного до загального.
У недалекому минулому послідовні приближення робились при допомозі логічно-розумових заключень. За останній час усе більше входить у практику і знаходить широке застосування в землевпорядному проектуванні розрахунково-варіантний метод. Він полягає в пошуку економічно-ефективного і екологічно-доцільного рішення шляхом розгляду і аналізу різних варіантів. Розроблені варіанти порівнюють за рядом техніко-економічних і економічних показників та вибирають шляхом аналізу найбільш ефективний. Розрахунково-варіантний метод поєднується з нормативним. Оскільки проект розробляється на перспективу (5-7 років), то при розробці варіантів користуються нормативами (затрати ресурсів і часу -земельних, грошових, матеріальних, трудових, норми харчування, годування тварин і ін ). Економічно найбільш вигідні варіанти вибираються з тих, які порівнювались між собою, аналізувались. У процесі порівняння більше двох варіантів виникає завдання пошуку оптимального варіанту, зокрема, найкращого із можливих. Це завдання може бути вирішене лише при допомозі економіко-математичних методів і моделювання за допомогою комп'ютерних технологій. Варіанти проекту характеризуються техніко-економічними (на туральними) показниками. До них перш за все відносяться кількість і розміри контурів (контурність), віддалі (лінійні та середні). Контурність ріллі та інших сіпьськогосподарських угідь впливає на продуктивність машин, організацію доріг, праці й управління виробництвом, а відповідно, визначає умови виробництва. У ще більшому ступені на економіку землекористування випивають віддалі. Тому в якості техніко-економічних показників виступають: · лінійні віддалі від основного господарського центру (землекористування) до пунктів збуту продукції та баз постачання; від садиб селянських господарств до їх польових наділів; від центральної садиби (села) до господарських центрів господарських підрозділів, польових станів тощо; · середні віддалі, а саме віддалі від точки до площі; · середні розміри полів сівозмін і сівозмінних масивів, робочих ділянок тощо; · довжина і ширина полів, робочих або еколого-ехнологічних ділянок, кварталів у садах, загонів на пасовищах тощо;
· відносні величини і коефіцієнти, які характеризують землекористування, угіддя, масиви або господарські ділянки (питома вага сільськогосподарських угідь або ріллі в загальній площі, коефіцієнти екологічної стабільності землекористування, ерозійної безпеки, захищеності території і т ін ). Указані показники є основою для вирахування економічних показників, які мають грошовий вираз і використовуються як для порівняння і аналізу варіантів проекту, так і для встановлення очікуваної економічної та бюджетної ефективності землеустрою за прийнятим оптимальним варіантом. До таких показників відносяться [34]: v комерційна ефективність, яка враховує фінансові наслідки реалізації проекту для його безпосередніх учасників (землевласників); v бюджетна ефективність, яка відображає фінансові наслідки здійснюваного проекту для державного, регіонального або місцевого бюджетів; v економічна (суспільна) ефективність, яка враховує затрати і результати, пов'язані з реалізацією проекту, що виходять за межі прямих фінансових інтересів землевласників (мають вплив на використання і охорону земель не тільки в межах одного землекористування, а в межах ради, району, регіону тощо). Крім того, в якості економічних показників можна використовувати: · одночасні затрати на будівництво, реконструкцію будівель і споруд, меліорацію земель, благоустрій та інші заходи, передбачені проектом; · щорічні витрати на перевезення вантажів, експлуатацію і ремонт будівель та споруд, затрати часу і переїзди машинно-тракторних агрегатів тощо; · приведені затрати, які розраховуються у відповідності з " Типовою методикою визначення ефективності капіталовкладень"; · додаткова продукція або додатковий чистий дохід. Як показав досвід експериментального землевпорядного проектування, при розробціпроектів внутрішньогосподарського землеустрою слід застосовувати три основних методи: 1) традиційний, який здійснюється по принципу техніко-економічного обґрунтування організації території, виходячи із контрольних цифр, заданих в завданні на проектування;
2) ресурсний, який враховує потенціальну продуктивність земель господарства, забезпеченість його грошово-матеріальними та трудовими ресурсами, 3) еколого-ландшафтний, який здійснюється на основі еколо го-ландшафтного зонування і передбачає пошук оптимального співвідношення між діяльністю людини і природним середовищем на території, яка підлягає землеустрою. Контрольні запитання: 1. Чому виникло землевпорядне проектування? 2. Дайте визначення поняття і змісту землевпорядного проектування. 3. Поясніть принципи землевпорядного проектування. 4. Що таке землевпорядна документація? 5. Які є види землевпорядної документації? 6. Що таке проект землеустрою і які є його види? 7. Назвіть методи землевпорядного проектування. 8. Чим відрізняються принципи землевпорядного проектування від принципів землеустрою?
Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|