8.4. Методи землевпорядного проектування

8. 4. Методи землевпорядного проектування

Складання і обґрунтування проекту є центральною і ведучою складовою частиною землевпорядного проектування. Воно ве­деться по визначеній системі, послідовними приближеннями від загального до конкретного, від попередніх рішень до більш точ­них і кінцевих.

Вихідною для проектування є схема землеустрою району. На її основі складаються комплексні проекти (робочі проекти).

Проектні рішення, в залежності від складності поставленого завдання, умов об'єкту, термінів реалізації, можуть прийматись у вигляді лише схеми або проекту, або у вигляді проекту, виконано­го у два етапи: комплексне проектування і виготовлення робочої документації (робочого проекту) щодо окремих складових частин і елементів об'єктів. Рішення приймаються в залежності від необ­хідності проектної документації та наявності коштів.

Багато залежить від якості обстежень і вишуків та інших при­чин. Різні підходи до проектування визначаються в більшості ре­гіональними або зональними умовами. Тому необхідно (бажано) попередні, ескізні проектні рішення приймати на основі схеми землеустрою району, піддати їх детальному обґрунтуванню, а потім складати кінцевий технічний проект.

Етапи землевпорядного проектування можна виразити схемою (табл. 8. 4).

Таблиця 8. 4

Структурна схема етапів землевпорядного проектування

Етапи зем­левпоряд­ного про­ектування	Документи системи землеустрою	Документи підсистеми протиерозійної організації територі
І. Перед проектний	Схема використання і охорони земельних ресурсів басейну рік, регіону тощо	Схема протиерозіиних заходів басейну рік, регіону тощо
	Схема землеустрою району	Схема протиерозійних заходів району; Схема протиерозійних заходів на водозбір яруго-балкової системи, район вітрової ерозії
ІІ. Проектний	Проект землеустрою адміністративно- територіальних оди­ниць або групи гос­подарств	Проект комплексу проти­ерозійних заходів для групи господарств або території ради
	Проект землеуст­рою землеволодінь і землекористувань	Проект організації тери­торії землевласників і землекористувачів
ІІІ. Робоче проектування	Робочий проект, пов'язаний з вико­ристанням і охоро­ною земель, підви­щенням родючості ґрунтів тощо	Робочий проект проти­ерозійної організації тери­торії масиву (ділянки), сівозмін та на окремі про­тиерозійні заходи

 

Успішне вирішення всього комплексу завдань землевпорядно­го проектування можливе лише за умови застосування сучасних методів. У зв'язку з широкого різноманіття ґрунтово-кліматичних, просторово-екологічних і соціальних умов застосування типових рішень при проектуванні в землеустрої неможливе. Шаблон тут зовсім неприйнятний, у деяких випадках можливий лише аналог. Намічені рішення із врахуванням одних умов е непридатними або малопридатними для задоволення інших. Рішення, які відповіда­ють одним вимогам, не відповідають іншим. Указана специфіка проектів землеустрою приводить до необхідності:

1) індивідуального підходу до кожного проекту;

2) комплексного, взаємопов'язаного вирішення проектних зав­дань;

3) детального вивчення об'єктів землеустрою, шляхом аналізу загально статистичних, земельно кадастрових (облікових і оці­ночних) матеріалів, проведення необхідних обстежень і інженер­них вишуків на території кожного з них;

4) застосування методів послідовних приближень - від загаль­ного до конкретного, або моделювання, а потім за допомогою балансового методу від конкретного до загального.

У недалекому минулому послідовні приближення робились при допомозі логічно-розумових заключень. За останній час усе більше входить у практику і знаходить широке застосування в землевпорядному проектуванні розрахунково-варіантний метод. Він полягає в пошуку економічно-ефективного і екологіч­но-доцільного рішення шляхом розгляду і аналізу різних варіантів. Розроблені варіанти порівнюють за рядом техніко-економічних і економічних показників та вибирають шляхом аналізу найбільш ефективний.

Розрахунково-варіантний метод поєднується з нормативним. Оскільки проект розробляється на перспективу (5-7 років), то при розробці варіантів користуються нормативами (затрати ре­сурсів і часу -земельних, грошових, матеріальних, трудових, нор­ми харчування, годування тварин і ін ).

Економічно найбільш вигідні варіанти вибираються з тих, які порівнювались між собою, аналізувались. У процесі порівняння більше двох варіантів виникає завдання пошуку оптимального варіанту, зокрема, найкращого із можливих. Це завдання може бути вирішене лише при допомозі економіко-математичних ме­тодів і моделювання за допомогою комп'ютерних технологій.

Варіанти проекту характеризуються техніко-економічними (на туральними) показниками. До них перш за все відносяться кількість і розміри контурів (контурність), віддалі (лінійні та середні). Контурність ріллі та інших сіпьськогосподарських угідь впливає на продуктивність машин, організацію доріг, праці й управління виробництвом, а відповідно, визначає умови виробництва.

У ще більшому ступені на економіку землекористування випивають віддалі. Тому в якості техніко-економічних показників виступають:

· лінійні віддалі від основного господарського центру (земле­користування) до пунктів збуту продукції та баз постачан­ня; від садиб селянських господарств до їх польових наділів; від центральної садиби (села) до господарських центрів господарських підрозділів, польових станів тощо;

· середні віддалі, а саме віддалі від точки до площі;

· середні розміри полів сівозмін і сівозмінних масивів, робо­чих ділянок тощо;

· довжина і ширина полів, робочих або еколого-ехнологічних ділянок, кварталів у садах, загонів на пасовищах тощо;

· відносні величини і коефіцієнти, які характеризують земле­користування, угіддя, масиви або господарські ділянки (пи­тома вага сільськогосподарських угідь або ріллі в загальній площі, коефіцієнти екологічної стабільності землекористу­вання, ерозійної безпеки, захищеності території і т ін ).

Указані показники є основою для вирахування економічних по­казників, які мають грошовий вираз і використовуються як для по­рівняння і аналізу варіантів проекту, так і для встановлення очіку­ваної економічної та бюджетної ефективності землеустрою за прий­нятим оптимальним варіантом. До таких показників відносяться [34]:

v комерційна ефективність, яка враховує фінансові наслідки реалізації проекту для його безпосередніх учасників (зем­левласників);

v бюджетна ефективність, яка відображає фінансові на­слідки здійснюваного проекту для державного, регіональ­ного або місцевого бюджетів;

v економічна (суспільна) ефективність, яка враховує за­трати і результати, пов'язані з реалізацією проекту, що ви­ходять за межі прямих фінансових інтересів землевласників (мають вплив на використання і охорону земель не тільки в межах одного землекористування, а в межах ради, району, регіону тощо).

Крім того, в якості економічних показників можна використову­вати:

· одночасні затрати на будівництво, реконструкцію будівель і споруд, меліорацію земель, благоустрій та інші заходи, пе­редбачені проектом;

· щорічні витрати на перевезення вантажів, експлуатацію і ремонт будівель та споруд, затрати часу і переїзди машин­но-тракторних агрегатів тощо;

· приведені затрати, які розраховуються у відповідності з " Ти­повою методикою визначення ефективності капіталовкла­день";

· додаткова продукція або додатковий чистий дохід.

Як показав досвід експериментального землевпорядного про­ектування, при розробціпроектів внутрішньогосподарського землеустрою слід застосовувати три основних методи:

1) традиційний, який здійснюється по принципу техніко-економічного обґрунтування організації території, виходячи із конт­рольних цифр, заданих в завданні на проектування;

2) ресурсний, який враховує потенціальну продуктивність зе­мель господарства, забезпеченість його грошово-матеріальними та трудовими ресурсами,

3) еколого-ландшафтний, який здійснюється на основі еколо го-ландшафтного зонування і передбачає пошук оптимального співвідношення між діяльністю людини і природним середовищем на території, яка підлягає землеустрою.

Контрольні запитання:

1. Чому виникло землевпорядне проектування?

2. Дайте визначення поняття і змісту землевпорядного проек­тування.

3. Поясніть принципи землевпорядного проектування.

4. Що таке землевпорядна документація?

5. Які є види землевпорядної документації?

6. Що таке проект землеустрою і які є його види?

7. Назвіть методи землевпорядного проектування.

8. Чим відрізняються принципи землевпорядного проектуван­ня від принципів землеустрою?

 

⇐ Предыдущая40414243444546474849Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: