 |
Никола Пуссен. Святий Іоанн Хреститель. Лувр, Париж.
|
|
|
|
Никола Пуссен. Святий Іоанн Хреститель. Лувр, Париж.
Суспільне призначення мистецтва було дуже важливим для художника. Всі ці риси входять як складові до програми класицизму. Міра і порядок, композиційна врівноваженість стають основою живописного твору класицизму. Плавний і чіткий лінійний ритм, статуарна пластика, те, що мовою мистецтвознавців означає “лінеарно-пластичним началом”, прекрасно передають строгість і величність ідей та характерів. Колорит побудований на співзвуччі сильних, глибоких тонів. Це гармонійний світ в собі, який не виходить за межі живописного простору, як це бувало в бароко. Таким, наприклад, є твір “Танкред та Ермінія”. Більшість сюжетів картин Пуссена мають літературну основу. Це полотно було створено у 1630-х рр. на сюжет поеми італійського поета ХУІ ст. Торкватто Тассо “Звільнений Єрусалим”, присвяченій одному з хрестових походів.
Никола Пуссен. Танкред та Ермінія. 1629—1630 рр. Ермітаж, Санкт-Петербург.
Пуссен обирає цей сюжет, тому що він дає йому можливість показати доблесть рицаря Танкреда, знайденого Ермінією на полі битви, пристрасність і силу почуттів Ермінії, що відрізає свої коси, щоби перев’язати рани героя і врятувати його. Композиція строго врівноважена. Форма створюється передовсім лінією, контуром, світлотіньовим моделюванням. Великі локальні плями: жовте в одязі слуги і на крупі коня, червоний одяг Танкреда і синій плащ Ермінії – створюють певне яскраве співзвуччя із загальним коричневим тлом неба й землі. Дія відбувається у глибині простору, перший план залишається порожнім, завдяки чому виникає відчуття простору. Піднесений, епічно монументальний твір відтворює кохання головних героїв (вони належали до ворогуючих сторін) як найвеличнішу цінність, яка більш важлива, ніж війни і релігійні конфлікти.
|
|
|
Роботи 30-40-х рр. відрізняються особливою глибиною ідейного задуму, образи – величністю і піднесеною гармонійністю, композиція – суворою пропорційністю і розумною ясністю. Характерним твором цього періоду є картина “Аркадські пастухи”.
Пуссен Никола. Аркадські пастухи. 1638-39. Лувр, Париж.
Серед безтурботного пейзажу три пастухи і молода жінка зупинилися біля гробниці. Вони намагаються прочитати напівстертий напис на камені саркофагу: “І я був в Аркадії”. [Аркадія — область на півдні Греції (на півострові Пелопоннес). В давньогрецькій поезії прославлялась як країна вічного благополуччя, жителі якої не знали війн, хвороб і страждань].
Люди, зображені Пуссеном, красиві тілом і духом, вони молоді і сповнені сил. Проте, все проходить, все народжується і вмирає, -- ніби свідчить підтекст картини.
В останні роки життя художник все частіше звертається до зображення природи. Її гармонія, велич і краса, її вічне життя й безперервне оновлення надихають майстра на епічні, наповнені героїчного пафосу полотна.
Пізні пуссенівські пейзажі розкривають інший аспект в його філософії, що дістався йому в спадок від грецького вчення про раціональну єдність в природі. «Пейзаж з Діогеном» ілюструє думку про постійну круговерть природних сил і про необхідність жити в узгодженні з ними.
Пуссен Никола. Пейзаж с Диогеном. 1648. Лувр, Париж.
|
|
|
