Грошова оцінка земель населених пунктів
Грошова оцінка земель населених пунктів Мета: навчитися обчислювати грошову оцінку земель населених пунктів. Теоретичні відомості: Грошова оцінка земель населених пунктів здійснюється на основі нормативів витрат на освоєння та облаштування території з урахуванням: - місцерозташування населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення; - природно-кліматичних та інших інженерно-геологічних умов; - архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності; - екологічного стану; - фунціонального призначення. Грошова оцінка земель населених пунктів визначається за формулою: Цн = В * Нп * Кф * Км, (1) Нк де: Цн – грошова оцінка 1 м2 земельної ділянки, у. о; В – норматив витрат на освоєння та облаштування території в розрахунку на 1 м2, у. о; Нп – норма прибутку, 6 %; Нк – норма капіталізації, 3 %; Кф – коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км – коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки. Виходячи з числових величин Нп і Нк, формула (1) перетворюється уформулу: Цн = 2В * Кф * Км, (2) Норматив витрат на освоєння та облаштування території (В) включає капіталовкладення на її інженерну підготовку, будівництво головних споруд і магістральних мереж водопостачання, каналізації, теплозабезпечення, електропостачання (включаючи зовнішнє освітлення), слабкострумових пристроїв, газопостачання, дощової каналізації, вартість санітарної очистки, зелених насаджень, вулично-дорожної мережі, міського транспорту, об’єктів соціальної інфраструктури загальноміського значення, а також витрати на компенсацію збитків, пов’язаних із зміною характеру використання території.
Витрати на освоєння та облаштування території визначаються по кожному конкретному населеному пункту, виходячи з необхідності його комплексної забудови. Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф), враховують її призначення для житлової і громадської забудови, промисловості, транспорту тощо і наведені в табл. 1. Таблиця 1. Коефіцієнти, які враховують тип певної функції використання земельної ділянки (Кф)
Коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами факторів: регіонального, зонального і локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 * Км2 * Км3, (3) де: Км1 – загальний коефіцієнт регіональних факторів місцерозташування земельної ділянки; Км2 – загальний коефіцієнт зональних факторів місцерозташування земельної ділянки; Кмз – загальний коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцерозташування земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території. Загальний коефіцієнт регіональних факторів місцерозташування земельної ділянки (К мі) обчислюється за формулою:
Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|