 |
Розділ 1. Експертиза об’єктів промислової власності: заявки на винаходи і корисні моделі
|
|
|
|
ВСТУП
Набуття прав інтелектуальної власності є важливим етапом їх життєвого циклу, оскільки згідно діючому законодавству, якщо не отримані права на них, що засвідчують патентом або свідоцтвом, то кожний має право використовувати їх на свій розсуд.
Для розвитку економік на сучасному етапі велике значення мають такі об’єкти інтелектуальної власності як винаходи, корисні моделі, торговельні марки, комерційні (фірмові) найменування і географічні зазначення, що відносяться до об’єктів промислової власності.
На відміну від об’єктів авторського права, для яких Закон не вимагає виконання формальностей для засвідчення прав власності на них, для набуття прав на об’єкти промислової власності передбачено виконання спеціальних процедур, пов’язаних зі складанням, поданням та розглядом заявки на видачу патента (винаходи, корисні моделі) або свідоцтва (торговельні марки, географічні зазначення) та експертиза цих об’єктів інтелектуальної власності.
Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на ці об'єкти в Україні, регулюються насамперед Цивільним кодексом України (ЦКУ), Господарським кодексом України, спеціальними законами України, зокрема: «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», Законом України «Про охорону прав на зазначення походження товарів», а також нормативними актами: «Правилами складання і подання заявки винахід і корисну модель», «Правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель» «Правилами складання, подання та розгляду заявки на знак для товарів і послуг» (Правила), «Правилами складання, подання та. проведення експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товарів та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товарів», «Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004р. № 1716 та міжнародними договорами України.
|
|
|
Нажаль спеціальні закони та нормативні акти насьогодні не приведені у відповідність ЦКУ тому, у цьому посібнику вживаються визначення, що встановлені положеннями книги IV Цивільного кодексу України. Крім того, Цивільним кодексом України встановлені положення щодо права інтелектуальної власності на комерційні позначення, що включають торговельні марки, комерційні (фірмові) найменування та географічні зазначення і, враховуючи взаємозв'язок цих позначень при набутті та здійсненні прав, необхідно розглянути поняття комерційного найменування та географічного зазначення та порядок набуття прав на них. Безумовно, основними об’єктами серед об’єктів промислової власності є винаходи та корисні моделі, комерційні позначення у тому числі торговельна марка (знак для товарів і послуг). Саме їм присвячена основна увага.
Зміст цього навчального посібника відповідає робочій навчальній програмі дисципліни «Набуття прав інтелектуальної власності» навчального плану спеціальності специфічних категорій 7(8). 000002 «Інтелектуальна власність».
Розділ 1. Експертиза об’єктів промислової власності: заявки на винаходи і корисні моделі
1. Експертиза заявки на винахід (корисну модель) відповідно до національного законодавства
1. 1. Загальні положення. Історія виникнення й основні етапи експертизи винаходів. Поняття експертизи і її роль у прискоренні науково-технічного прогресу, її основні етапи
Людина почала винаходити з незапам'ятних часів. Прикладами тому служать винаходи: спосіб добування вогню, лук зі стрілою, колесо та багато інших.
|
|
|
До нас не дійшли ніякі історичні джерела інформації, з яких можна було б установити, хто зробив ці винаходи і чи називалися в ті далекі часи плоди найвищої інтелектуальної технічної творчості людини винаходами.
Настільки ж неясними залишаються аж до XVI століття критерії або ознаки, що характеризують винаходи.
Одним з перших документів, у якому подібні критерії зафіксовані, була охоронна грамота, видана в 1594 р. строком на 22 роки Галілео Галілею на спосіб підйому води (водопідйомник). При цьому було обумовлено, що грамота залишається чинною, якщо автор протягом року почне здійснювати пропозицію (ознака промислової придатності) і що пропозиція виявиться новою, тобто не буде оскаржуватися іншими особами (ознака новизни).
В англійських привілеях (охоронних документах) XVI ст. також фігурує вимога новизни пропозиції і відзначається, що у випадку виявлення більш ранніх авторів, винаходи будуть передані в їхню власність. Приблизно в той же час виникають і інші ознаки, що характеризують винаходи: прогресивність, перевищення існуючого рівня, винахідницький крок, наявність позитивного ефекту від реалізації тощо. Так, у середині ХVІ століття Ричардові Метью був виданий патент, а потім анульований через те, що цей винахід не є значним кроком у розвитку техніки. Англійцеві Вільяму Лі було відмовлено у видачі охоронного документа на винахід шкарпетко-в’язального верстата, тому що впровадження верстата могло б позбавити роботи тисячі людей.
Так зароджувалися 300-400 років тому ті критерії, за якими сучасні експерти відрізняють охороноздатний об'єкт від такого, який не може одержати охорону.
Але патентної експертизи, здійснюваної за певними критеріями державною організацією усе ще не було, а видача охоронних документів за заявками проводилася без перевірки наявності в технічній пропозиції цих критеріїв.
Згодом така система видачі одержала назву «явочної» і в сучасному вигляді діє в ряді країн. Відповідно до явочної системи держава видає патент «на страх і ризик» заявника, тобто державне патентне відомство не проводить експертизу на новизну, обмежуючись в основному формальною перевіркою наявності необхідних у заявці документів.
|
|
|
Обов'язкова перевірка на новизну й по ряду інших критеріїв пропонованих винаходів, яку здійснюють державні експерти, одержала назву «перевірочна система експертизи».
У Росії перший патентний закон 1812 року не містив чітких визначень поняття «винахід», і тому виключне право надавалося нерідко патентовласникам на пропозиції, що не мають новизни й корисності.
Патентні закони дореволюційної Росії жодною мірою не служили стимулом до розвитку винахідницької діяльності в країні: більше 79 % виданих у царській Росії патентів належало приватним іноземним заявникам і фірмам.
В 1883 р. для уніфікації вимог при подачі заявки, для забезпечення права пріоритету декількома країнами було утворено Союз з охорони промислової власності - Паризька Конвенція, положення якої стосуються винаходів, корисних моделей, промислових зразків і торговельних марок (далі - ТМ).
Відповідно до цієї Конвенції будь-яка особа, що належним чином подала заявку на один із цих видів промислової власності в одній із країн Союзу, користується правом пріоритету в інших країнах учасницях Союзу. Строк пріоритету:
- 12 місяців для винаходів і корисних моделей;
- 6 місяців для промислових зразків і торговельних марок.
Крім різних видів експертизи існують кілька різновидів формул, з яких виділяють: американський вид формули й німецький вид формули.
Основні принципи складання формули винаходу були вперше обґрунтовані в роботах Гартига в Німеччині наприкінці минулого сторіччя.
У Росії формулу винаходу почали наводити в привілеях після прийняття в 1896 році Закону про привілеї на винаходи і затвердження Положення про привілеї на винаходи і удосконалення і називалася вона «предмет винаходу».
У СРСР в 1919 році В. І. Ленін підписав декрет «Положення про винаходи», за яким вперше у світі був введений новий вид охоронного документа на винахід - авторське свідоцтво, а винаходи оголошувалися надбанням СРСР, тобто народним. До декрету додавалася інструкція «Правило про заявки», у якій відзначалося, що неодмінною умовою для визнання технічного рішення винаходом є його «світова» новизна, що визначається шляхом науково-технічного порівняльного аналізу даного технічного рішення з усіма відомими рішеннями, що вирішують ту ж задачу.
|
|
|
У вересні 1955 р. був утворений Державний комітет у справах винаходів, на який була покладена охорона державних інтересів в галузі винаходів і відкриттів, у тому числі й державна патентна експертиза.
В 1960 році почав функціонувати Всесоюзний науково-дослідний інститут державної патентної експертизи (ВНДІДПЕ), у відання якого Комітет передав розгляд заявок на пропоновані винаходи, товарні знаки і промислові зразки. Від експертизи, що виконувалася протягом всієї попередньої історії Росії позаштатними експертами, був здійснений перехід до державної, у повному сенсі цього слова науково-технічної експертизи, яку проводили державні експерти - штатні наукові співробітники ВНДІДПЕ, об'єднані в різні галузеві відділи.
21 серпня 1973 року Рада Міністрів СРСР затвердила постановою № 584 документ в галузі винахідництва і науково-технічної експертизи - «Положення про відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції». На базі цього положення ВНДІДПЕ була розроблена і 13 грудня 1973 року затверджена «Інструкція з державної науково-технічної експертизи винаходів (ЭЗ-2-74)». Ця Інструкція була основним методичним посібником з науково-технічної експертизи винаходів.
Потім, перед самим розпадом СРСР був прийнятий Закон, що набув чинності з 1 липня 1991 року. Саме на його засадах створене Положення 1992 року і Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» 1994 року (далі Закон). У цей час Закон діє в редакції №1771-III від 01. 06. 2000 року зі змінами, внесеними відповідно до законів №2188-III від 21. 12. 2000 р., №2921-III від 10. 01. 2002 р., №34-IV від 04. 07. 2002 р., №762-IV від 15. 05. 2003 р. і №850-IV від 22. 05. 2003 р.
Особливу роль у розвитку науково-технічного прогресу (НТП), що може розглядатися як послідовне пізнання природи (тобто відкриття) і використання цього пізнання (винаходи) грають фундаментальні дослідження. Під відкриттям зазвичай мають на увазі виявлення (встановлення) того, що об'єктивно існує, але раніше не було відомо. У СРСР відкриття охоронялися дипломом (Положення про відкриття... ), проте, і в цьому плані СРСР був єдиної країною у світі.
Роль відкриттів і винаходів як складової частини НТП можна продемонструвати наступним прикладом:
1 кг лопати коштує 1 $;
1 кг приладу - 100 $;
1 кг пасажирського лайнера - 1000 $;
|
|
|
1 кг літака типу «Фантом» - 10000 $.
Різниця між вартістю лопати й «Фантома» очевидна і ця різниця створена тільки людським розумом.
Винахідництво, являючи собою процес творчого втілення наукових ідей у технічні рішення, є одним з найважливіших елементів у розвитку науково-технічної революції, однією з обов'язкових умов створення об'єктів нової техніки, засобами забезпечення її високого науково-технічного рівня.
Оцінка розробок і створення нових видів обладнання, технологічних процесів, матеріалів, які відповідають кращим світовим досягненням і переважають їх, не можуть бути здійснені без проведення патентно-технічних досліджень (ПТД) на всіх стадіях розробки науково-дослідних робіт (НДР), дослідно-конструкторських і проектно-конструкторських розробок (ДКР і ПКР). Основною частиною комплексних патентно-технічних досліджень є визначення наявності в НДР, ДКР і ПКР винаходів. Цей показник відноситься до першорядного і найбільш об'єктивного засобу оцінки новизни та ефективності нових розробок.
Процес створення винаходу, як правило, базується на великому дослідницькому, інженерному й виробничому досвіді працівника і немислимий зараз без ретельного вивчення технічної й особливо патентної інформації, постійного в процесі розробки об'єкта порівняльного аналізу його з попередниками (раніше створеними аналогами), і нарешті оформлення нових технічних рішень відповідно до встановлених правил у вигляді заявок на винаходи і /або корисні моделі і/або промислові зразки, за якими після проведення експертизи, яку виконує Установа, заявники можуть отримати відповідні охоронні документи (патент на промисловий зразок, винахід або корисну модель). Це надзвичайно важливий чинник для об'єктивної оцінки новизни та технічного рівня об'єкта розробки.
|
|
|
