 |
2.2.1.4. Види понять, відношення між поняттями і логічні операції над ними
|
|
|
|
2. 2. 1. 4. Види понять, відношення між поняттями і логічні операції над ними
За обсягом поняття поділяють на одиничні і загальні, а за змістом на конкретні і абстрактні, позитивні і негативні, безвідносні і співвідносні. Більш докладну інформацію про види понять можна знайти в підручниках з формальної логіки.
Як видно з рис. 3 поняття знаходяться в різних відношеннях один до одного (наприклад, порівнянні і непорівнянні).
 |
Рис. 3. Відношення між поняттями у формальній логіці
Порівнянні – це такі поняття, які мають деякі спільні ознаки предмета або класу однорідних предметів.
Непорівнянні – це поняття, які не мають спільних ознак та далекі одне від одного за своїм змістом. Наприклад, «заявка на пристрій» і «заявка на спосіб» – поняття порівнянні. «Патентоздатність» і «канцелярський стіл» – поняття непорівнянні, оскільки в них немає спільних ознак.
Порівнянні поняття бувають сумісними і несумісними.
Сумісні – це поняття, в яких немає ознак, що виключають одна одну. Наприклад, поняття «винахідник» і «робітник» є різними за змістом, проте вони не мають ознак, що виключають одна одну.
Несумісні – це поняття, в змісті яких є ознаки, що виключають одна одну. Наприклад, «пристрій», «спосіб» «речовина» є несумісними, оскільки їх ознаки виключають одна одну.
Сумісні поняття можуть знаходитися у відношенні рівнозначності (тотожності), перетину і підпорядкування.
Поняття, в яких мислиться один і той же предмет і які повністю збігаються за обсягом, знаходяться у відношенні рівнозначності. Їх обсяги повністю співпадають, хоча зміст різний, наприклад, «Укрпатент» і «Орган, що здійснює експертизу об'єктів промислової власності».
|
|
|
Поняття, в яких є деякі спільні ознаки, знаходяться у відношенні перетину. Обсяг одного з понять входить частково до обсягу іншого поняття, наприклад, поняття «робітник» і «винахідник», оскільки не всі робітники – винахідники і не всі винахідники є робітниками.
Поняття, одне з яких повністю входить до обсягу іншого, знаходяться у відношенні підпорядкування. Поняття з більшим обсягом називається «таким, що підпорядковує», а поняття із меншим обсягом – «таким, що підпорядковане», наприклад, поняття «винахід» – таке, що підпорядковує, а поняття «об'єкт винаходу» – таке, що підпорядковане.
Якщо у відношенні підпорядкування знаходяться загальні поняття, то поняття, що підпорядковує, називається родом, а підпорядковане поняття – видом. Слід зазначити, що в логіці поняття роду і виду не має абсолютного значення, тобто всяке загальне поняття може бути одночасне видом по відношенню до більш загального поняття і родом по відношенню до вужчого. Наприклад, поняття «пристрій» є видом по відношенню до більш загального поняття «об'єкт винаходу» і одночасно родом по відношенню до поняття «транспортний засіб».
Якщо до родового поняття входить не одне, а два чи більше видових понять, що виключають одне одного, то відношення цих видів до роду буде відношенням супідрядності. Наприклад, поняття «об'єкт винаходу» (рід) – поняття «пристрій», «спосіб», «речовина» (види).
Крім того, поняття можуть знаходитися у відношенні суперечності і протилежності.
Поняття, одне з яких містить деякі ознаки, а інше ці ж ознаки заперечує, не замінюючи їх ніякими іншими ознаками, знаходяться у відношенні суперечності.
Поняття, одне з яких містить деякі ознаки, а інше ці ж ознаки заперечує, заміняючи їх ознаками, що виключають ознаки першого поняття, знаходяться у відношенні протилежності.
2. 2. 1. 5. Логічні операції над поняттями
|
|
|
Для утворення понять необхідно виділити та обґрунтувати найбільш важливі суттєві ознаки об'єкта. Проте суттєве не лежить на поверхні. Для того, щоб його виявити, використовують логічні операції (прийоми): аналіз, абстрагування, порівняння, синтез і узагальнення).
Аналізом називається уявне розчленовування змісту об’єкта на складові ознаки для подальшого дослідження і отримання про нього знання.
Абстрагуванням називається уявне виділення суттєвих ознак об’єкта і тимчасове відокремлення від них несуттєвих ознак.
Порівнянням називається встановлення схожості чи відмінності між предметами, що розглядаються.
Синтезом називається уявне об'єднання ознак предмета в єдине ціле, що відбиває зміст поняття.
Слід зазначити, що якщо при аналізі розчленовуванню підлягають всі виявлені ознаки предмета, то при синтезі, для того щоб скласти поняття як сукупність необхідних і достатніх ознак, з'єднанню підлягають лише суттєві ознаки об’єкта.
Узагальненням називається об'єднання окремих предметів на основі властивих їм однакових ознак або властивостей в групи однорідних предметів.
Отже, для утворення нового поняття потрібно спочатку розчленувати об'єкт на елементи за допомогою аналізу, виділити суттєві ознаки, відволікаючись від несуттєвих (абстрагування), встановити схожість або відмінність між об'єктами, шляхом порівняння елементів (ознак) за допомогою синтезу відновити сукупність ознак і поширити їх на все однорідні об’єкти шляхом узагальнення.
Окрім операцій, пов'язаних з утворенням понять, над поняттями можна здійснювати операції узагальнення і обмеження, а також операції визначення і ділення.
Логічні операції узагальнення і обмеження понять засновані на формально-логічному законі зворотного відношення між обсягом і змістом поняття, що був розглянутий вище. Приклад таких операцій наведено на рис. 4
Найбільш важливими операціями над поняттями, які мають велике значення під час роботи експерта та під час роботи над заявками на винаходи, є операції визначення та поділу.
Визначення (або дефініція) – це логічна операція, яка розкриває зміст поняття.
Є різні види визначень. Найбільш поширеним видом є визначення через рід і видові відмінності. Саме цей вид визначень, який називають реальним, має у патентознавстві найбільше значення. Для того, щоб визначити поняття, треба виконати дві операції. Спочатку поняття, яке треба визначити, підвести під найближчий рід (родове поняття), а потім вказати видові ознаки, які відрізняють його від інших понять того ж роду (рис. 5). Саме так побудоване визначення поняття «винахід» (див. нижче).
|
|
|
Рис. 4. Обмеження і узагальнення понять
Рис. 5. Структура визначення понять
За допомогою цього визначення будуються всі формули винаходу. Значення визначень полягає в тому, що вони в стислому вигляді виражають наші знання про об'єкт і тому широко використовуються у формулах винаходів. Визначення будується з урахуванням таких правил:
1. Поняття визначається через рід і видову відмінність, тобто через сукупність родового і видових суттєвих ознак. Прикладом може служити формула винаходу.
2. Визначення має бути співмірним. Правило співмірності вимагає, щоб обсяг поняття, яке визначається. був рівний обсягу визначення поняття. Пригадаємо приклад ' із поняттям «винахідник». Якщо в цьому понятті (а по суті у визначенні поняття) виключити будь-яку ознаку, наприклад, виключити наявність творчості в його праці, то визначення буде неповним, оскільки результат праці репродуктивної не визнається згідно із Законом винаходом. В цьому випадку правило співмірності буде порушено.
3. Визначення не повинне містити в собі кола і не бути простим повторенням поняття, що визначається (не бути тавтологічним). Приклад. «Винахідник – це людина, яка винайшла винахід; людина, яка винайшла винахід – винахідник» (коло). «Винахідник - людина, здатна створювати винаходи» (тавтологія). Подібні визначення не розкривають змісту поняття. Якщо невідомо, хто такий винахідник, то вказівка на те, що він здатний винаходити нічого не додає до наших знань.
4. Визначення має бути ясним. Це означає, що визначення повинне указувати на відомі ознаки, які не потребують визначення і не містять двозначності,. Якщо поняття визначається через інше поняття, ознаки якого невідомі і яке саме потребує визначення, то це призводить до помилки, яка в логіці називається «визначенням невідомого через невідоме».
|
|
|
Приклад: «Експерт – це людина, яка займається патентною експертизою об'єктів промислової власності». В даному прикладі поняття «експерт» визначено через поняття «патентна експертиза». Якщо невідомо, що таке «патентна експертиза», то неможливо розкрити зміст поняття «експерт».
5. Визначення не повинне бути негативним. Це означає, що видова (або видові) відмінність (відмінності) повинна вказувати на ознаку, властиву предмету, а не відсутню у нього. Це правило має дуже важливе значення в експертизі, оскільки вказує на те, що у формулі винаходу (а це є по суті логічне визначення нового поняття - винайденого об’єкта) не може бути негативних ознак новизни, тобто відрізняльних ознак, відсутніх у винайденому об'єкті, так званої «негативної новизни».
6. Визначення не повинне бути суперечливим.
7. Видові відмінності мають належати тільки даному поняттю.
Поділ - це логічна операція, що розкриває обсяг поняття. Суть поділу полягає в тому, що предмети, які входять до обсягу поняття, поділяються на групи, які називаються членами поділу. Поняття, що поділяють, при цьому, розглядається як родове і його обсяг розділяється на підпорядковані види. Ознака, за якою роблять поділ, називається основою поділу. Таким чином, в операції поділу треба розрізняти: поняття, яке піддається поділу, тобто поняття, обсяг якого треба розкрити; членів поділу, тобто відповідні видові поняття; основу поділу, тобто ту ознаку, з огляду на яку здійснюється поділ. Схема поділу понять наведена на рис. 6.
Рис. 6 Схема поділу понять
Поділ здійснюється за певними правилами:
1. Поділ має бути співмірним, тобто обсяг всіх членів поділу має бути рівний обсягу поняття, яке піддається поділу.
Приклад, родове поняття «об'єкт винаходу» ділиться на видові поняття «пристрій», «спосіб», «речовина», «штам», « нове застосування відомих об'єктів».
2. Поділ має бути безперервним (поступовим). Це значить, що в процесі поділу поняття необхідно переходити до найближчих видів, не перестрибуючи через них.
Наприклад, родове поняття «винахід» не можна ділити на «винахід речовини», «винахід способу» і «винахід автомобіля», оскільки «винахід автомобіля» є видовим поняттям свого роду – «винахід пристрою», тобто в даному випадку ми перестрибнули через «сходинку». Таке ділення позбавлене послідовності. Така помилка називається стрибком в поділі.
|
|
|
3. Поділ має здійснюватися за однією основою. Це значить, що протягом всього поділу обрана ознака (визначена в залежності від її впливу на технічний результат або від практичних задач поділу) повинна залишатися однією і тією ж і не підмінятися іншою ознакою.
4. Члени поділу повинні виключати одне одного. Наочним прикладом поділу понять є міжнародна патентна класифікація винаходів (МПК).
|
|
|
