3.1.2. Об'єкт і технічне рішення

Закон України не використовує поняття «технічне рішення задачі» можливо тому, що йдеться про факт, який вже відбувся - винахід виявлено. Але в процесі виявлення винаходу (корисної моделі) цим поняттям дуже зручно користуватися.

Перш ніж відобразити на папері малюнок винайденої машини, конструктор програє в своїй уяві безліч варіантів майбутньої машини.

 «Будь-який винахід, крупний або дрібний, перш ніж  здійсниться фактично, був з'єднаний тільки уявою - побудовою, яка виникла і перебуває в думці за допомогою нових поєднань або співвідношень». Цей вислів належить відомому французькому психологу Рібо.

Отже, творча уява конструктора дозволила йому винайти машину, яку він намалював на папері. Це малюнок винайденого об’єкта. Проте заявляється не сам винайдений об'єкт, а технічне рішення, для якого винайдений об'єкт - одна з можливих форм реалізації.

У зв'язку із цим процес виявлення винаходу обов'язково передбачає перехід від винайденого, конкретного об’єкта до технічного рішення, завдяки якому пристрій стає, наприклад, більш продуктивним, спосіб - більш технологічним, а речовина набуває нових властивостей.

В українській мові слово «рішення» вживається у двох значеннях: перше - процес вольової дії, процес мислення, друге - результат вказаних процесів.

Ми будемо вживати його в другому значенні, тобто це - вказівка на засіб або сукупність засобів, необхідних для отримання технічного результату, що виник при задоволенні суспільної потреби. З усіх розв'язань, направлених на задоволення тією або іншої суспільної потреби, коло об'єктів, яким може бути надана правова охорона, визначене статтею 6 Закону.

Об'єктом винаходу (корисної моделі) може бути:

- продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин тощо;

 - спосіб;

- нове застосування раніше відомого продукту або способу.

Будь-яке рішення обов'язково стосується якого-небудь об’єкту, властивості або показники якого необхідно отримати або змінити. Рішення містить відповідь на питання, як і що треба зробити, щоб певний об'єкт набув необхідних властивостей у вигляді підвищення, збільшення, зменшення і т. п. певних його показників.

Об'єкт - це конкретний пристрій, спосіб або речовина, яка існуює реально або тільки у вигляді опису на папері.

На практиці рішення і об'єкт часто плутають, що пов'язано із багатьма обставинами.

Рішення не має власної назви: воно називається так, як називається об'єкт, якого воно стосується. Наприклад, рішення, об'єктом якого стала електрична машина, називається «Електрична машина». Рішення характеризується і описується за допомогою ознак того об’єкта, до якого воно відноситься.

В чому ж різниця між рішенням і об'єктом?

Рішення являє собою лише знання про те, як змінити в бажаний бік властивості, показники відомих об'єктів, і є вказівкою на засоби, необхідні для цього. Рішення виражається абстрактним поняттям і не має технічних характеристик. З цієї причини некоректним буде вираз: «Заявлене рішення має більш високу чистоту поверхні». Більш високу чистоту поверхні може мати об'єкт, в якому використовується заявлене рішення.

На кресленнях, що містяться в заявках на винаходи, що відносяться до пристроїв, зображені не рішення, а об'єкти - пристрої, створені з використанням описаних в заявках рішень.

Рішення і об'єкт розрізняються формулюванням ознак, що використовуються для їх характеристики. Наприклад, ознака об’єкта «процес ведуть в ацетоні» в характеристиці рішення може бути сформульована «процес ведуть в розчиннику». Ознака рішення «отвори виконані у вигляді квадрата або трикутника» в об'єкті може бути сформульована тільки як «отвори виконані у вигляді квадрата». Ознака рішення «пісок 10-15 %» в об'єкті може бути сформульована лише у вигляді вказівки на конкретний вміст, тобто «пісок 10, 5 %» або пісок 12 %» тощо.

Аналіз понять, якими можуть бути виражені ознаки, показав, що у більшості випадків найбільш узагальненими поняттями передані суттєві ознаки. в понятті про об'єкт: ознаки конкретного об'єкта представлені, як правило, одиничними конкретними поняттями.

Поняття, якими виражені суттєві ознаки рішення, за ступенем узагальнення займають проміжне положення між ознаками конкретного об’єкта і суттєвими ознаками поняття про нього. Наприклад, одна з суттєвих ознак в понятті про об'єкт «Спосіб виготовлення бетонних панелей з декоративною обробкою» сформульована як «термообробка». В сукупності суттєвих ознак рішення, технічний результат якого був «підвищення довговічності панелей», ця ознака об’єкта була перетворена в «термообробку струмами високої частоти», а в описі об’єкта - конкретного способу виготовлення бетонних панелей ця ознака була ще доповнена вказівкою характеристики струму.

В об'єкті і рішенні різні критерії віднесення тієї або іншої ознаки до низки суттєвих.

Поняття «рішення» в існуючих нормативних актах можна вважати еквівалентним поняттю «суть винаходу», яка згідно 4. 6. 6. 1 Правил «визначається сукупністю суттєвих ознак, достатніх для досягнення технічного результату, який забезпечує винахід». Суть винаходу відбита в матеріалах заявки у вигляді формули винаходу.