6.3.5.1. Перевірка формули винаходу

На етапі кваліфікаційної експертизи експерт детально аналізує формулу винаходу і перш за все визначає, чи достатньою є сукупність ознак, що в ній представлена, для досягнення технічного результату (-ів).

Далі аналізується, чи відповідає формула опису, тобто чи всі ознаки, що є в формулі, вказані в описі, та чи всі ознаки можна ідентифікувати.

Якщо виявлені порушення не заважають подальшому розгляду, то питання, пов’язані із корегуванням формули, вирішуються після закінчення експертизи.

Наприклад, наявність у формулі несуттєвих ознак не заважає експерту проводити експертизу на відповідність умовам патентоздатності у тій сукупності, яка подана заявником, хоча експерт може запропонувати відкорегувати формулу і на цьому етапі (п. 6. 4. 12 Правил розгляду).

Важливою дією під час перевірки формули є перевірка її на дотримання вимоги єдності винаходу відповідно до п. 2 Правил складання.

Як відомо, згідно із ч. 4 ст. 12 Закону заявка може бути подана як на один об’єкт винаходу, так і на групу винаходів.

Розглянемо спочатку випадки порушення вимоги єдності для одного об’єкта.

Наприклад, формула винаходу така: «Накісткова пластина для остеосинтезу (А), яка містить металеву пластину (Б) і фіксуючі елементи (В) у вигляді шипів, яка відрізняється тим, що вона виготовлена з пористого титану (Б1) з армуючими елементами (В1), просочена розчином антибіотиків (Г) та має відповідні анатомічні вигини (Д) для трубчастих кісток».

З першого погляду ніяких порушень ця формула не має, тому на етапі формальної експертизи експерт не міг визначитися з тим, порушена вимога єдності чи ні.

Здійснюючи детальний аналіз не тільки формули, а й опису, експерт зауважив, що у відрізняльній частині формули присутні дві групи ознак, які спрямовані на досягнення різних самостійних результатів і в сукупності з ознаками обмежувальної частини можуть використовуватися окремо.

Так ознаки «пластина виготовлена з пористого титану з армуючими елементами і просочена розчином антибіотиків» спрямовані на досягнення «попередження виникнення нагнивання та метапорозу», а ознака «пластина … має відповідні анатомічні вигини для трубчастих кісток» забезпечує «надійну фіксацію кісткових уламків».

Варто зауважити, що у дотриманні вимоги єдності винаходу перш за все має бути зацікавлений сам заявник – майбутній володілець патенту. Це пов’язано з обсягом охорони, який визначається тільки за сукупністю ознак, які включені до незалежного пункту формули. Наприклад, в цьому випадку перший порушник патенту може використовувати об’єкт із ознаками А, Б, В, Б1, В1, Г, а другий – об’єкт із ознаками А, Б, В, Д.

А згідно зі ст. 28 Закону: «Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.

Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй …»

Тобто, ані перший, ані другий користувачі не будуть вважатися порушниками патенту, що захищає об’єкт за такою формулою винаходу.

Розглянемо тепер порушення цієї вимоги стосовно групи винаходів, тобто коли формула нараховує два або більше незалежних пункти.

Згідно з ч. 4 ст. 12 «Заявка на винахід повинна стосуватися одного або групи винаходів, пов’язаних єдиним винахідницьким задумом». У п. 2 Правил складання пояснюється, що для дотримання єдиного винахідницького задуму незалежні пункти формули повинні мати одну або декілька однакових ознак, які впливають на досягнення ТР.

Наведемо приклад:

1. Геліоустановка гарячого водопостачання, що містить сонячну батарею, яка включає, щонайменше, два сонячних теплових колектори, сполучені між собою патрубком, бак-акумулятор, трубопровід подачі води з бака-акумулятора в сонячну батарею, трубопровід відведення води з сонячної батареї в бак-акумулятор, трубопровід подачі холодної води в бак-акумулятор, трубопровід відведення гарячої води з бака-акумулятора до споживача, причому трубопровід подачі холодної води в бак-акумулятор і трубопровід подачі води в сонячну батарею з бака-акумулятора приєднані до донної частини бака-акумулятора, а трубопровід відведення води з сонячної батареї в бак-акумулятор і трубопровід відведення гарячої води з бака-акумулятора до споживача сполучені з верхньою частиною бака-акумулятора, який відрізняється тим, що сонячні колектори забезпечені індивідуальними трубопроводами відбирання з них гарячої води та індивідуальними датчиками температури, трубопровід подачі води з бака-акумулятора в сонячну батарею оснащений водяним насосом, а бак-акумулятор містить два теплообмінники різного об'єму: більшого - для води, що призначена для опалювання, меншого - для води, що годиться на побутові потреби.

…

7. Сонячний тепловий колектор, що містить верхню прозору панель теплоізоляційний шар, теплопоглинальну панель, виконану у вигляді набору паралельних металевих труб для рідинного теплоносія, з'єднаних з нижньою поверхнею металевого листа, що поглинає промені, який відрізняється тим, що він додатково містить опорну панель, що ізолює промені, розташовану під теплоізоляційним шаром, а металеві паралельні трубки теплопоглинальної панелі впресовані в металевий лист, причому опорна панель що ізолює промені, теплоізоляційний шар, теплопоглинальна і прозора панелі герметично з'єднані між собою в конструкцію коробчатої структури, а знизу і зверху цієї конструкції по периметру установлені металеві або пластикові профілі.

Як бачимо, ця формула містить два незалежних пункти і являє собою два об’єкта – ціле і частину цілого: геліоустановку гарячого водопостачання і сонячний тепловий колектор, який входить до її складу.

Аналізуючи сукупність ознак кожного з пунктів, бачимо, що вони не тільки не мають жодної ознаки, яка впливала б на ТР, тобто відрізняльної, але взагалі не мають жодної спільної ознаки, яка б входила до кожного з об’єктів.

Тому можна зробити висновок, що не колектор, заявлений у п. 7, необхідний для геліоустановки за п. 1, а будь-який колектор, який є в наявності на цей час в рівні техніки.

Тому можна стверджувати, що об’єкти, які подані в даній заявці, як група винаходів, не об’єднані єдиним винахідницьким задумом, і в наявності порушення вимоги єдності групи винаходів.

Приклад формули групи винаходів, яка задовольняє вимозі єдності:

Якщо після перевірки формули винаходу встановлено, що всіх вимог до формули згідно із Правилами складання дотримано, і порушення єдності не виявлено, експерт розпочинає перевірку винаходу(ів) щодо відповідності їх вимогам патентоздатності згідно зі ст. 7 Закону. Якщо у формулі виявлені недоліки, які заважають подальшому розгляду заявки, експерт надсилає заявнику згідно із п. 6. 4. 12 Правил розгляду «Запит». Якщо ж виявлено порушення єдності винаходу, групи винаходів, експерт надсилає «Повідомлення» про це з пропозицією розділити технічні рішення, при цьому об’єкт із виділеними ознаками можна оформити і подати як окрему заявку.

Якщо заявник не внесе уточнення у відповіді на «Запит» у визначений Законом термін, йому надішлють «Рішення про відмову у видачі патенту». А якщо він не відповість на «Повідомлення», експерт буде розглядати рішення, яке описане першим (див. п. 6. 4. 11 Правил розгляду і ч. 15 ст. 16 Закону).