Установ і організацій

У планах розподілу житла передбачається обов'язкове виділен­ня жилої площі підприємствам, установам і організаціям, які пере­дали виконавчому органу місцевої ради кошти у порядку пайової участі в житловому будівництві, та виконавчим органам місцевих рад, які ведуть квартирний облік.

Жила площа в будинках, споруджених із залученням у порядку пайової участі коштів підприємств, установ та організацій, розподі­ляється для заселення між учасниками будівництва пропорційно до переданих ними коштів.

Виконавчі органи місцевих рад не пізніше квітня поточного року письмово повідомляють відповідні організації про розмір виділеної жилої площі.

Державні організації, які здійснюють житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, разом з відповідни­ми галузевими комітетами професійних спілок складають плани роз­поділу жилої площі, яка підлягає введенню в експлуатацію, між під­відомчими підприємствами, установами й організаціями, що ведуть квартирний облік (або контрольні списки своїх працівників, які перебувають на обліку у виконавчому органі ради за місцем про­живання).

При виникненні спорів щодо розподілу жилої площі в новозведе­них будинках слід керуватися листом Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення господарських спо­рів" від 6 червня 1994 р. за № 01-8/368 та статтею 27 ЖК, де за­значено: якщо для будівництва жилого будинку пайовик перераху­вав основному замовникові кошти, складено договір, в якому визна­чені умови щодо кількості квартир (з однієї, двох, трьох і більше кім­нат), що належить передати пайовику після прийняття будинку в експлуатацію, а замовник не виконує свого зобов'язання, є підстави для звернення до суду із позовом і вимогою передачі площі у натурі.

Коли ж у договорі відсутні застереження щодо кількості кон­кретних квартир, які належить передати пайовику, і спір вирішуєть­ся до видачі ордерів громадянам та до заселення прийнятого в екс­плуатацію будинку, суд може прийняти рішення про передачу за­мовником пайовику певної кількості квартир.

Якщо при вирішенні спору буде виявлено, що у процесі будів­ництва жилого будинку сталося його подорожчання і пайовик на об­грунтовану вимогу замовника не перерахував додаткові кошти, рі­шення про зобов'язання замовника передати пайовику квартири треба приймати у межах раніше перерахованих коштів. При цьому кількість квартир, що має належати пайовику, визначається виходя­чи з вартості жилої площі на момент їх виділення.

Якщо під час вирішення спору буде встановлено, що жилий бу­динок заселений на підставі належно виданих ордерів, суд, за зая­вою позивача (пайовика), має право змінити підставу або предмет позову, наприклад, замість передачі жилої площі в натурі вирішити питання про стягнення із замовника вартості належних до передачі квартир, або стягнути із замовника кошти, внесені пайовиком на бу­дівництво будинку. В останньому випадку пайовик має право вима­гати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання, зокрема пов'язаних з придбанням відповідної кількості квартир.