Вимоги, що ставляться до жилих приміщень. Врахування інтересів громадян при наданні жилих приміщень

Відповідно до житлового законодавства житлом визнається при­міщення, призначене для постійного чи тимчасового проживання людей (приватний будинок, квартира, кімната в готелі, дача, садо­вий будинок тощо). До складових частин жилого приміщення, мо­жуть входити приміщення, які використовуються для відпочинку, зберігання майна або задоволення інших потреб людини. Балкони, веранди, комори тощо входять у житловий фонд, але до житла, як правило, не відносяться. У проекті нового Житлового кодексу під житлом розуміється одноквартирний будинок, квартира або їх час­тина, кімната у гуртожитку, призначені для проживання самітної особи чи сім'ї.

За змістом житлового права не визнаються житлом приміщення, не призначені і не пристосовані для постійного чи тимчасового про­живання (відокремлені від жилих будівель — погреби, гаражі, інші будівлі господарського призначення).

У законодавчому порядку поняття "будівля нежилого призна­чення" не визначено, хоча поняття "будівля жилого призначення" також потребує свого уточнення.

Тому розглянемо питання, що є квартирою. Квартирою визна­ється частина жилого будинку, яка призначена для проживання од­нієї або кількох сімей і має обладнані житла і підсобні приміщення, окремий вихід на сходову клітку, галерею, в коридор або на вулицю. У Житловому кодексі передбачено і надано право кожному наймачу приватизувати не тільки квартиру чи будинок, а й підсобні примі­щення. Такими приміщеннями можуть бути також ізольована кімна­та чи кілька кімнат у комунальній квартирі.

Жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним до умов даного населеного пункту, відпо­відати встановленим санітарним і технічним вимогам. Жилі примі­щення повинні відповідати всім умовам, за яких людина може про­живати без шкоди для її здоров'я. Благоустроєність визначається наявністю в жилому приміщенні комунальних послуг (водопроводу, каналізації, центрального опалення, газозабезпечення тощо). її рі­вень в різних населених пунктах неоднаковий.

Відповідність жилого приміщення рівню благоустроєності насе­леного пункту визначається з наявності комунальних послуг у бу­динках державного та громадського житлового фонду.

Жиле приміщення, що надається, повинно відповідати санітар­ним і технічним вимогам. Зокрема, забороняється розташовувати

жилі приміщення в підвальних і цокольних поверхах, висота примі­щень від підлоги до стелі має бути не меншою 2,5 м. Жилі кімнати повинні мати безпосередньо натуральне освітлення. Слід зазначити, що приміщення може відповідати санітарним і технічним вимогам, але бути неблагоустроєним, і навпаки. Для цього у будинках, які по­требують капітального ремонту, забезпечується підвищення рівня благоустроєності будинків старої забудови.

Надання громадянам жилих приміщень, що не відповідають встановленим вимогам, допускається лише у випадках тимчасового поліпшення житлових умов. Це допускається тільки в окремих ви­падках на прохання громадян, що перебувають на квартирному об­ліку (в першу чергу тих, в яких підійшла черга на одержання жилих приміщень), та громадян, що користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.

У порядку тимчасового поліпшення житлових умов їм може бу­ти надане жиле приміщення, яке не відповідає визначеним вимогам.

При наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за 9 років, крім подружжя, а також особами, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим вони не можуть проживати в одній кімнаті з членами своєї сім'ї, або за розміром менше від рівня серед­ньої забезпеченості громадян жилою площею в одному населеному пункті зі збереженням відповідного права перебування на обліку й у списках першочерговиків чи у списках позачерговиків.

Особам похилого віку, а за висновком лікувально-профілактич­ного закладу також відповідним категоріям інвалідів і хворих, на їх прохання жилі приміщення надаються на нижніх поверхах або в бу­динках з ліфтами.

Жиле приміщення, що надається громадянинові, який перебуває на квартирному обліку або в списку позачерговиків, необов'язково має бути у новому будинку. Може бути надано жиле приміщення, що звільнилося, якщо воно відповідає встановленим вимогам.

Категорично забороняється заселення помешкань, що звільнили­ся у ветхих будинках, які не підлягають ремонту, у бараках та ін­ших непристосованих для житла будівлях, у жилих будинках, меш­канці яких відселені у зв'язку з тим, що будинки підлягають знесен­ню, капітальному ремонту тощо.