Надання жилих приміщень у комунальній квартирі, де проживають два або більше наймачів

Житловий кодекс надає право наймачу на приєднання звільненої іншим наймачем жилої площі (ст. 54 ЖК). Оскільки залежно від суміжності кімнат (ізольованих і неізольованих жилих приміщень) роз­різняють різні правові наслідки, розглянемо уважніше це питання.

Неізольованим жилим приміщенням є кімната, яка зв'язана з ін­шою загальним входом, через яку проходять, а також та кімната, до якої треба проходити через інше жиле приміщення. Під неізольова­ним приміщенням розуміють як одну, так і кілька кімнат.

Ізольоване приміщення — це кімната, що має окремий вихід у коридор загального користування або із квартири. При цьому неізо-льоване приміщення надається наймачу суміжного приміщення не­залежно від розміру жилої площі для поліпшення житлових умов, розміру його жилого приміщення, навіть якщо це приведе до над­лишків жилої площі, а також тоді, коли є можливість переобладнати площу, що звільнилася, на ізольоване жиле приміщення.

У разі відсутності умов для приєднання звільненої жилої площі, передбачених ст. 54 ЖК України, звільнена площа заселяється від­повідно до порядку надання жилих приміщень і може бути зайнята новими мешканцями залежно від площі.

Надання окремої квартири має стати загальним правилом. Рід­ким виключенням з нього може бути неможливість у даний момент надати сім'ї окрему квартиру. Але і в цьому разі не дозволяється за­селення двома і більше сім'ями або двома і більше одинокими осо­бами квартири, побудованої для однієї сім'ї, а також надання жило­го приміщення в комунальній квартирі хворим, які, згідно з медич­ними висновками, не можуть мешкати в такій квартирі.

Ізольоване жиле приміщення, що звільнилося у комунальній квартирі, на прохання наймача, що проживає у цій квартирі і потре­бує поліпшення житлових умов, незалежно від його перебування на квартирному обліку, надається йому, а у разі відсутності такого най­мача — іншому наймачеві, який проживає в тій же квартирі.

Відповідно до ст. 54 ЖК право вимагати надання ізольованого жилого приміщення, що звільнилось у квартирі, де проживають два наймачі і більше, мають ці наймачі. Члени їх сім'ї самостійно таким правом не користуються. При цьому загальний розмір жилої площі не повинен перевищувати 13,65 м² на одну людину, крім випадків, коли наймач або член його сім'ї має право на додаткову жилу площу.

Якщо йдеться про приєднання ізольованого жилого приміщення, то у випадках, якщо фактична жила площа, що займається, і звіль­нена жила площа, на яку претендують, разом перебільшують вста­новлені норми жилої площі, тоді надання наймачеві звільненої ізо­льованої кімнати можливе лише з додержанням вимог норми жилої площі.

Якщо розмір ізольованої кімнати, що звільнилася, є меншим рів­ня середньої забезпеченості жилою площею громадян у даному на­селеному пункті, зазначена кімната в усіх випадках передається наймачеві на його прохання. Якщо ізольоване приміщення, що звіль­нилося, не може бути передано наймачеві, який проживає у цій квартирі, його надають іншим особам у загальному порядку. При цьому кімната використовується на таких самих умовах, що і всі ін­ші кімнати комунальної квартири. Укладається окремий договір най­му з наймачем, якому і відкривається особовий рахунок.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житло­вого кодексу України" (п. 8) від 12 квітня 1985 р. за № 2 при роз­гляді спорів про надання на підставі ст. 54 ЖК звільненого жилого приміщення, суди повинні враховувати, що правила зазначеної стат­ті застосовуються і тоді, коли за підприємством, установою, органі­зацією в силу чинного законодавства закріплено право повторного заселення звільненого жилого приміщення.

Виходячи зі змісту ст. 54 ЖК суд може задовольнити позовні ви­моги наймача про надання кількох звільнених у квартирі жилих приміщень за умови, що загальний розмір жилої площі не перевищу­ватиме 13,65 м² на кожного члена сім'ї і додаткової жилої площі, як­що наймач або член його сім'ї має на неї право чи зайва жила площа являє собою ізольовану кімнату розміром, меншим від рівня серед­ньої забезпеченості громадян жилою площею у даному населеному пункті.

Правила ст. 54 ЖК не застосовуються, якщо йдеться про служ­бове жиле приміщення і якщо наймач «службового жилого примі­щення претендуватиме на зайняття звільненого в тій самій квартирі ізольованого неслужбового або службового жилого приміщення.

Проведені у квартирі переобладнання жилих приміщень (з ме­тою ізоляції в окрему квартиру) з порушенням встановленого ст. 100 ЖК порядку не є підставою для відмови у наданні звільнено­го жилого приміщення на підставі ст. 54 ЖК.

Так, Н. 3. та інші пред'явили позов до Київського заводу "Укркабель", виконкому Шевченківської ради м. Києва та до Ч. про визнання недійсним ордера, виданого останньому, і надання йому жилого примі­щення, що звільнилося.

Позивачі зазначали, що їхня сім'я з п'яти осіб у загальній квартирі займає дві кімнати площею 31,9 м². У цій же квартирі звільнилося дві. кімнати площею 27,6 м². Усі ці кімнати раніше складали одну чотири­кімнатну квартиру; всупереч будівельним правилам і санітарним нор­мам, її було переобладнано на дві ізольовані квартири. Оскільки завод "Укркабель", на балансі якого перебуває будинок, відмовив у приєднанні звільнених кімнат, а виконком Шевченківської районної ради за рішенням адміністрації та профкому заводу видав ордер на їх заселення сім'ї Ч., позивачі просили задовольнити їхні вимоги.

Позов було задоволено.

Судова колегія Верховного Суду України в ухвалі про залишення рішення без зміни вказала на таке.

Судом встановлено і це стверджується висновком технічної експер­тизи, довідкою санепідемстанції та техніко-експертної ради Київського міськвиконкому, що мешканці квартири самовільно, без згоди виконко­му Шевченківської районної ради переобладнали чотирикімнатну квар­тиру на дві двокімнатні. Переобладнання проведене з порушенням бу­дівельних правил і санітарних норм, зокрема була ліквідована кухня, для обладнання коридорів та інших допоміжних приміщень використані примітивні перегородки з дощок, фанери, довільно і з порушенням пра­вил встановленого сантехнічного обладнання у непристосованих для цього приміщеннях. Таке переобладнання, проведене з порушенням ст. 100 ЖК, судом не взято до уваги. Тому суд дійшов правильного вис­новку про безпідставність видачі ордера і поставив обгрунтоване рі­шення про визнання його недійсним і приєднання звільнених кімнат відповідно до ст. 54 ЖК до приміщень, які займають позивачі.

При винесенні рішень з такого роду спорів суд повинен виходи­ти за аналогією норми, що встановлена ч. 1 ст. 54 Житлового кодек­су — якщо у квартирі проживають два і більше наймачі і звільня­ється неізольоване жиле приміщення, то воно надається наймачеві суміжного приміщення.