Використання пауз (мовчання)
Використовується для: - стимулювання сторони до прийняття відповідальності за результат, - прояву поваги до сторони: дати час подумати і справитися з почуттями, - (іноді) прояв тиску, щоб активізувати участь. Іменування відчуттів Твердження на зразок: “Звучить, наче ви були засмучені...(розгублені, розгнівані, залякані тощо)”, дозволяє учаснику зрозуміти, яке саму емоцію він хоче виразити. Метою цього прийому є встановлення взаємодії з диспутантами. Ніщо так добре не сприяє довірі і взаємодії як визнання і повага до почуттів людини. На додаток, ця навичка допоможе звільнитися від емоційних бар’єрів. Приклади:
Прояснення, уточнення Питання типу: “Ви маєте на увазі…?” “Ви говорите, що...?” Це такі “не оцінювальні” питання, що є нашою реакцією на сказане і виражене співрозмовником/співрозмовницею у розмові. Основна мета таких питань - прагнення прояснити думку, почуття і уявлення партнера/партнерки. Перефразовування Завдання - допомогти людині сконцентруватися на змісті, підказати придатний спосіб виразити свої почуття, почати процес усвідомлення того, що відбулося, розділити почуття і зміст проблеми. У перефразовуванні поєднуються факти (змістовний аспект) і почуття (емоційний аспект повідомлення) в одне твердження. Наприклад:
Резюмування Зведення інформації в стислу форму. Відмінність від перефразовування - обсяг інформації. Перефразовування – одним реченням – абзац. Резюмування – одним абзацом – кілька сторінок тексту.
Ціль: зібрати разом інформацію, підсумувати загальні інтереси, іноді, - перервати занадто затягнутий монолог.
«Шкідливе» слухання Так само, як активне слухання сприяє повазі, продуктивній взаємодії і розумінню точного змісту повідомлень, «шкідливе» слухання призводить до негативних наслідків. Вивчимо ці загрози, щоб їх уникати. Сперечання Консультант раптом починає сперечатись з однією із сторін, захищати і виправдовувати власну точку зору. Так створюється негативне враження, наче ви ворожо ставитесь до сторони, з якою сперечаєтесь. Аналіз Консультант піддає аналізу (чи психоаналізу) особу та її мотиви. Або ж він дає вказівки людині, наприклад: «Ви не повинні так засмучуватись». Аналіз мотивації учасника або пошук психологічних підстав для його позицій справляє негативне враження. Така поведінка трактується як засуджуюча. Наприклад, це стосується такого запитання: «Вам доводилось подібно чинити і раніше?» Це безпосередньо сприймається, як знак того, що ви налаштовані проти людини, яку «аналізуєте». Мінімізація Це відкидання повідомлень або почуттів людини як неважливих, що автоматично означає і відкидання власне цієї людини. Зокрема, мінімізація може виражатися в таких реченнях: «Це не так вже і важливо»; «Всі так почуваються». Знов-таки, виглядає так, наче ви налаштовані проти людини. Надання порад Ви даєте поради, коли говорите людині, що їй слід або не слід робити: «Що ви повинні зробити, так...»; «Чому б вам просто не...». Таке мовлення відбирає повноваження у сторони самостійно вирішувати свою справу. Справляє враження, що ви стали на бік іншої сторони. Директивність До цього належать втручання у мовлення іншого, припинення його речення, накази, що робити і як говорити.
І знов-таки, учасники сприймають це так, наче ви стали на бік однієї зі сторін.
Питання для обговорення:
Читайте также: Аналіз розміру амортизаційних відрахувань за три роки у разі використання різних методів для різних строків експлуатації Воспользуйтесь поиском по сайту: ![]() ©2015 - 2025 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|