Концепція реінжинірингу бізнес-процесів.

Метод революційного перетворення діяльності підприємства, корінної перебудови його бізнесу, що одержав назву реінжинірингу бізнес-процесів, BPR, з’явився на Заході у 80-ті роки.

Реінжиніринг має такі властивості:

1.Відмова від застарілих правил і підходів і початок ділового процесу з нуля.

2.Нехтування чинними системами, структурами і процедурами компанії та радикальна зміна засобів господарської діяльності.

3.Приведення до значних змін показників діяльності.

Ціллю реінжинірингу бізнес-процесів є системна реорганізація матеріальних, фінансових та інформаційних потоків, спрямована на спрощення організаційної структури, перерозподіл і мінімізацію використання різноманітних ресурсів, скорочення термінів реалізації потреб клієнтів, підвищення якості їх обслуговування.

При побудові раціональних технологій роботи підприємства необхідно розглянути такі проблеми:

1.Пошуку технологічних ділянок у бізнес-процесах,що призводять до втрат фінансових ресурсів та виробничих витрат.

2.Визначення центрів витрат існуючих технологій роботи підприємства.

3.Визначення дій, необхідних для реанімації діяльності підприємства.

4.Раціональної організації бізне-процесів структурних підрозділів і підприємства в цілому

Важливим засобом, що використовується в процесі реінжинірингу, є модель бізнесу. Основною ціллю створення бізнес-моделі. Основною ціллю створення бізнес-моделі є опис бізнес-процесів на підприємстві, а також звязків між окремими елементами підприємства. У загальному випадку бізнес-моделювання дає змогу оцінити ефенктивність діяльності підприємства. Моделі будують для того, щоб по-перше, зрозуміти принцип функціонування системи, по-друге-оцінити різноманітні стратегії, що забезпечують досягнення цілі.

30. Організація оброблення інформації з використанням технології „клієнт-сервер”. Виникнення концепції «клієнт-сервер» пов’язане з розвитком розподіленого оброблення даних. Згідно з держстандартом розподілене оброблення даних — це оброблення даних, за яким між станціями оброблення даних розподілені деякі або всі функції оброблення, зберігання і керування (ДСТУ 2400-94).

Архітектура «клієнт-сервер» передбачає розподіл обчислюваних задач між сервером і клієнтом. Клієнт — це однокористувацька робоча станція, яка виконує функції взаємодії з користувачем, здатна здійснити необхідні обчислення і забезпечує приєднання до віддалених обчислювальних ресурсів з базами даних, до засобів їх оброблення і засобів організації інтерфейсів. Сервер являє собою одно- чи багатопроцесорний комп’ютер з розділюваними пам’яттю, обробленням даних, комунікаційними засобами та засобами управління периферійним обладнанням. Клієнт-серверна технологія допускає можливості оптимізації обчислювального процесу завдяки раціональному розподілу задач між сервером і клієнтом. Сучасні інформаційні системи менеджменту для організацій і підприємств здебільшого мають клієнт-серверну архітектуру.

Залежно від розподілу виконуваних функцій між клієнтськими робочими станціями та сервером розрізняють різні моделі архітектури «клієнт-сервер». Для створення розподілених інформаційних систем з віддаленим доступом до баз даних використовуються RDA (Remote Data Access) — модель віддаленого доступу до даних, DBS (Data Base Server) — модель серверу бази даних, AS (Application Server) — модель серверу прикладних програм. DBS-модель реалізовано в СУБД InterBase, Oracle, Informix, Ingres, Sybase та ін. AS-модель використано за побудови корпоративної інформаційної системи SAP R/3 та системи AXAPTA.