Основні принципи космічної діяльності

В основі міжнародного космічного права лежить принцип пов'язаної з дослідженням космосу діяльнос­ті і використання космічного простору, включаючи роз­ташовані в межах сонячної системи небесні тіла.

Цей принцип має системний характер, і з нього мож­на виділити ряд інших принципів:

— здійснення діяльності з дослідження і викорис­
тання космосу і небесних тіл відповідно до принципів
міжнародного права;

— свобода дослідження і використання космічного
простору і небесних тіл;

— заборона національного присвоєння космічного
простору і небесних тіл;

— часткова демілітаризація космічного простору і
повна демілітаризація небесних тіл;

— збереження суверенних прав держав на космічні
об'єкти, що запускаються ними;

 

— запобігання наслідків потенційно шкідливих екс­
периментів у космічному просторі та на небесних тілах;

— надання допомоги екіпажу космічного корабля у
разі аварії, лиха, вимушеної посадки;

— сприяння міжнародному співробітництву в мир­
ному дослідженні і використанні космічного простору
і небесних тіл;

— міжнародна відповідальність держав за свою діяль­
ність у космосі.

Зазначені принципи, що стосуються правового режи­му космічного простору, передбачені Договором про принципи діяльності держав з дослідження і викорис­тання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, 1967 року. Деякі такі принципи були кон­кретизовані і розвинені в інших універсальних угодах, що згадувалися вище, зокрема, в Угоді про діяльність держав на Місяці й інших небесних тілах, 1979 року.

Відповідно до статті І Договору 1967 року досліджен­ня і використання космічного простору здійснюються на благо й в інтересах усіх країн, незалежно від ступе­ня їх економічного або наукового розвитку. Він від­критий для дослідження і використання всіма держа­вами без будь-якої дискримінації.

Космічний простір, включаючи Місяць та інші небе­сні тіла, відповідно до ст. II Договору не підлягає наці­ональному присвоєнню ні шляхом проголошення на них суверенітету, ні шляхом використання або окупа­ції, ні будь-якими іншими способами. Таким чином, чітко встановлюється, що космічний простір є недержав­ною, міжнародною територією (практично в межах Сонячної системи), правовий режим якої встановлю­ється відповідними положеннями міжнародного права. В основі такого режиму — положення про свободу до­слідження і використання космічного простору всіма державами на благо й в інтересах усього людства. Ре­зультати космічної діяльності є загальним надбанням людства.

Далі в Договорі встановлюється, що норми космічно­го права є інтегральною частиною міжнародного права

в цілому і повинні застосовуватися з урахуванням ін­ших його положень. Відповідно до статті III Договору, держави-учасниці (практично всі держави світу) здійс­нюють космічну діяльність «відповідно до міжнарод­ного права, включаючи Статут Організації Об'єднаних Націй, в інтересах підтримки міжнародного миру і без­пеки і розвитку міжнародного співробітництва і порозу­міння».

Для розвитку цього положення ст. IV Договору пе­редбачає, що держави-учасниці «зобов'язуються не ви­водити на орбіту Землі будь-які об'єкти з ядерною збро­єю або будь-якими іншими видами зброї масового зни­щення, не встановлювати зброю на небесних тілах і не розміщати таку зброю в космічному просторі яким-не-будь іншим чином».

Місяць та інші небесні тіла «використовуються всі­ма державами-учасницями Договору винятково в мир­них цілях...».

Таким чином, одним із принципів космічного права є принцип демілітаризації космічного простору, вклю­чаючи Місяць та інші небесні тіла, хоча це не настіль­ки очевидно й загальновизнано, оскільки мають місце різноманітні тлумачення відповідних положень Дого­вору, зокрема того, чи стосуються вони будь-яких видів зброї або тільки зброї масового знищення.

Наступний основоположний принцип космічного пра­ва — міжнародна відповідальність держави за будь-яку космічну діяльність, здійснювану під її керівництвом. Держави-учасниці Договору, говорить його стаття VI, несуть міжнародну відповідальність за національну ді­яльність у космічному просторі незалежно від того, чи здійснюється вона урядовими органами, або неурядови­ми юридичними особами, і за забезпечення того, щоб національна діяльність проводилася відповідно до по­ложень, що містяться в цьому договорі. У разі діяльно­сті в космічному просторі міжнародної організації, від­повідальність за виконання договору несуть, поряд із міжнародною організацією, також держави, що беруть участь у ній.

 

 

 

Розвиваючи зазначені положення, стаття VII Догово­ру передбачає, що кожна держава, яка здійснює або орга­нізує запуск об'єкта в космічний простір, а також держа­ва, із території або з установок якої провадиться запуск об'єкта, несе міжнародну відповідальність за збитки, за­подіяні такими об'єктами або їхніми складовими части­нами на Землі, у повітряному або космічному просторі іншої держави, її фізичним або юридичним особам.

Ці положення діють з урахуванням того, що, відпо­відно до статті VIII Договору, держава-учасниця Дого­вору, у регістр якого записаний об'єкт, запущений у космічний простір, зберігає юрисдикцію і контроль за таким об'єктом і над будь-яким екіпажем цього об'єк­та під час їхнього перебування в космічному просторі, що характерно і для інших міжнародних просторів.

Держави-учасниці Договору, у відповідності зі стат­тею IX, здійснюють космічну діяльність таким чином, щоб уникнути шкідливого забруднення космічного про-. стору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, а також несприятливих змін земного середовища внаслідок до­ставки позаземної речовини.

Нарешті, держави-учасниці Договору розглядають космонавтів як посланців людства в космос і надають їм всіляку допомогу у випадку аварії, лиха або виму­шеної посадки на території іншої держави-учасниці або у відкритому морі. Космонавти, що здійснюють таку вимушену посадку, повинні бути в безпеці і негайно повернені державі, у регістр якої занесений їхній косміч­ний корабель.

Такі основні принципи космічної діяльності. Як уже вказувалося, вони уточнені і розвинені в інших джере­лах міжнародного космічного права і міжнародного права в цілому.

⇐ Предыдущая79808182838485868788Следующая ⇒

Поделиться:

Читайте также:

I. ОСНОВНІ ЗАДАЧІ І НАПРЯМКИ САМОСТІЙНОЇ НДР СТУДЕНТІВ
I. ПРИНЦИПИАЛЬНЫЕ СООБРАЖЕНИЯ
II. Мета та основні завдання Програми
II. Основні види страхування в ЗЕД
II. ОСНОВНІ ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
III. Основні напрями Програми
V. Основні вимоги до написання кваліфікаційних дипломних робіт
V. Основні вимоги до написання кваліфікаційних магістерських робіт
VI. Основні вимоги до маркування досліджуваного лікарського засобу
Антикорупційні принципи

Воспользуйтесь поиском по сайту: