 |
Термінологічний словник
|
|
|
|
Аналіз сценаріїв — метод прогнозування рівня ризику, який полягає в поділі всієї сукупності можливих подій на декілька груп та у визначенні логічної послідовності наслідків для кожної групи подій. Застосовується у разі,
Т.П.Гудзь
якщо ймовірність виникнення різних подій майже однакова і банку потрібно заздалегідь обрати стратегію своїх дій у рамках кожного сценарію.
Базисний ризик визначається ймовірністю структурних зрушень у різних відсоткових ставках. Іншими словами, цей ризик зумовлюється виникненням асиметрії в динаміці окремих ставок на противагу відсотковому ризику, який пов'язується зі змінами в рівнях відсоткових ставок у часі. Наприклад, якщо відсоткові ставки за кредитами визначаються на базі ставок міжбанківського ринку, а ставки за депозитами прямо до цього не прив'язані і формуються на основі міжбанківської конкуренції за клієнта, то будь-яка невідповідність у змінах двох різних базових факторів може спричинити додаткові втрати або доходи.
Базова ставка — ставка, від величини якої вираховується значення змінної процентної ставки під час її переоцінки. Зазвичай, використовують як базові «безри-зикові» ставки: LIBOR або прайм-ставки, або «специфічні» ставки (на зразок собівартості залучених коштів банку).
Валютний ризик — це наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют та цін на банківські метали.
Визначення допустимого ризику — визначення того рівня ризику, на який банк погоджується для досягнення мети його діяльності та виконання його стратегічних завдань. Рівень допустимого ризику звичайно визначається у внутрішніх положеннях та планах банку, які затверджуються відповідно до принципів корпоративного управління.
|
|
|
Виявлення ризику — це постійний процес, що здійснюється як на рівні окремої операції, так і на рівні портфелів, і передбачає визнання та розуміння наявних
Банківський нагляд
ризиків або ризиків, які можуть виникнути у зв'язку з новими діловими ініціативами.
Вимірювання ризику — це надзвичайно важливий компонент ефективного управління ризиками, що передбачає точне і своєчасне визначення їх кількісних характеристик.
Внутрішні рейтинги — стандартизована оцінка індивідуального кредитного ризику, яка зазвичай подається у вигляді узагальненого показника, який має літерну або цифрову семантику. Банк визначає рейтинг контрагента самостійно, на підставі внутрішньої методології, не використовуючи рейтинги сторонніх, зовнішніх організацій.
Волатильність — ступінь мінливості значення індикатора, змінної, параметра.
Диверсифікація ризику — метод пом'якшення ризику шляхом розпорошення вкладень та обмеження впливу фактора ризику за рахунок уникнення надмірної концентрації за одним портфелем. На відміну від хед-жування, передбачає пошук та поєднання портфелів, які за однакових умов призводять до різних, не обов'язково прямо протилежних, результатів. Диверсифікація є методом пом'якшення ризику, який застосовується як щодо активних, так і щодо пасивних операцій.
Документарний ризик полягає в можливості виникнення ненавмисної помилки в документації, яка може призвести до негативних наслідків — невиконання положень угоди, подання позову до суду, відмови від прийнятих раніше зобов'язань тощо. Цей вид ризику можна розглядати як складову операційно-технологічного ризику.
Інструмент хеджування — об'єкт, поведінка якого за певних умов чи подій є прямо протилежною поведінці об'єкта хеджування за тих самих умов чи подій. Наприклад, якщо об'єкт хеджування втрачає вартість у разі зміцнення валюти, то інструмент хеджування має
|
|
|
Т.П.Гудзь
збільшувати свою вартість у разі зміцнення валюти. На практиці інструменти хеджування мають відповідати також певним додатковим умовам: бути безумовними, безвідкличними тощо. Інформаційні ризики:
а) ризики, пов'язані із втратою (витоком, знищенням)
інформації, особливо це стосується банківської таємниці;
б) ризики, пов'язані з формуванням інформаційного
ресурсу (надходження у банк недостовірної інформації, її
обмеженість, прихованість);
в) ризики, пов'язані з негативним впливом інформації
на діяльність банків (поширення неправдивих відомостей
про банк, психологічний тиск на працівників банку,
маніпулювання свідомістю клієнтів та акціонерів банку,
інформаційний тероризм — пошкодження комп'ютерних
мереж, електронних ЗМІ, засобів комунікації).
Інформаційні системи управління — реалізація внутрішньобанківської функції, яка полягає у збиранні, перевірці, обробленні, аналізуванні, збереженні, розподілі та передаванні всередині банку даних, що потрібні для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
Контроль ризику — це встановлення обмежень і доведення їх до виконавців за допомогою положень, стандартів та/або процедур, які визначають обов'язки і повноваження працівників.
Кредитне адміністрування — процес здійснення кредитної діяльності та надання позик, який включає такі етапи: прийняття та перегляд документації щодо надання позики; аналіз фінансової інформації та застави; прийняття кредитного рішення; операційні процедури; стягнення боргу; роботу з проблемними позиками (у тому числі забезпечення належного обліку кредитів).
Кредитний ризик — це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов'язання,
Банківський нагляд
виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов'язання.
Моніторинг ризику — постійний у часі процес своєчасного відстеження рівнів ризиків, динаміки їх зміни, відхилення від нормативів.
Нагляд на основі оцінки ризиків — це внутрішній процес центрального банку, який обраний для забезпечення глибини та ефективності наглядової діяльності.
|
|
|
Об'єкт хеджування — будь-який об'єкт, який несе в собі ризик для банку. Найчастіше це — банківський продукт, вартість якого може зменшитися в разі настання певних умов чи подій.
Операційно-технологічний ризик — це потенційний ризик для існування банку, що виникає через недоліки корпоративного управління, системи внутрішнього контролю або неадекватність інформаційних технологій і процесів оброблення інформації з погляду керованості, універсальності, надійності, контрольованості і безперервності роботи.
Оцінка ризику — це систематичний процес оцінки ризику з використанням професійних знань фахівців, які можуть передбачати ймовірність виникнення негативних ситуацій, а також комплекс відповідних засобів та інструментів.
Прайм-ставка — це розмір відсотка, під який надаються короткострокові кредити великим фінансово надійним позичальникам. Такі ставки є найнижчими, тому що угоди, в яких вони визначені, характеризуються низьким рівнем ризику, і банк-кредитор несе менше витрат із аналізу кредитоспроможності клієнта та з контролю за станом забезпечення кредиту.
Резерви під втрати за активними операціями — частина вартості негативно класифікованих активів банку, яку банк достовірно, на основі попереднього досвіду, може вважати втраченою і відтак відносить на витрати своєї
Т.П.Гудзь
діяльності. З погляду обліку резерви є контрактивним регулюючим рахунком, який зменшує облікову вартість активів. Резерви під втрати за активними операціями не включаються до капіталу банку. Ці резерви складаються з резервів під кредитні збитки, резервів під нараховані доходи, резервів під дебіторську заборгованість та резервів під кошти на кореспондентських рахунках.
Регіональний ризик визначається специфікою певного адміністративного чи географічного району, що характеризується умовами, відмінними від середніх умов країни в цілому. Відмінності можуть стосуватися кліматичних, національних, політичних, законодавчих та інших особливостей регіону, які впливають на стан позичальника. Це дає змогу розглядати регіональний ризик як складову кредитного ризику.
|
|
|
Ризик — це ймовірність того, що події, очікувані або неочікувані, можуть мати негативний вплив на капітал та/або надходження банку.
Ризик упровадження нових продуктів — це ймовірність не досягти запланованого рівня окупності нових банківських продуктів, послуг, операцій чи технологій, розвиток яких зумовлюється конкурентною боротьбою між банками.
Ризик зловживань — це можливість збитків для банку внаслідок шахрайства, розтрати, несанкціонованого доступу до ключової інформації працівників банку, хакерів.
Ризик зміни процентної ставки — це наявний або потенційний ризик для надходжень або капіталу, який виникає внаслідок несприятливих змін процентних ставок. Цей ризик впливає як на прибутковість банку, так і на економічну вартість його активів, зобов'язань та позабалансових інструментів.
Ризик інфляції — це ймовірність майбутнього знецінення грошових коштів, тобто втрати їх купівельної спроможності.
Банківський нагляд
Ризик ліквідності — наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність банку виконати свої зобов'язання в належні строки, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат.
Ризик ліквідності ринку — наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через нездатність банку своєчасно виконати свої зобов'язання, не зазнавши при цьому непередбачуваних витрат.
Ризик неплатоспроможності означає ймовірність того, що банк не зможе виконати свої зобов'язання навіть за умови швидкої реалізації активів. Ризик неплатоспроможності є похідним від інших ризиків, серед яких виділяється тісний зв'язок з ризиком ліквідності.
Ризик репутації — це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливе сприйняття іміджу фінансової установи клієнтами, контрагентами, акціонерами (учасниками) або органами нагляду.
Ризик трансакції супроводжує укладення та реєстрацію угоди, виконання розрахунків, підписання контрактів, поставки цінних паперів або валюти. Наприклад, здійснення зустрічних платежів, коли моменти переведення коштів несинхронізовані у часі. Неодмінно одна зі сторін проводить операцію раніше, наражаючись на ризик трансакції. Цей вид ризику можна розглядати як складову операційно-технологічного ризику.
Ринковий ризик — це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів і курсів іноземних валют за тими інструментами, які є в торговельному портфелі.
|
|
|
Стратегічний ризик — це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неправильні управлінські рішення, неналежну реалізацію
Т.П.Гудзь
рішень і неадекватне реагування на зміни в бізнес-середовищі.
Стрес-тестування — метод кількісної оцінки ризику, який полягає у визначенні величини неузгодженої позиції, яка наражає банк на ризик, та у визначенні шокової величини зміни зовнішнього фактора — валютного курсу, процентної ставки тощо. Поєднання цих величин дає уявлення про те, яку суму збитків чи доходів отримає банк у разі, якщо події розвиватимуться за закладеними припущеннями. Стрес-тестування широко використовується для оцінки ризиків ліквідності та зміни процентної ставки, валютного і ринкового ризиків
Ступінь чутливості до зміни процентної ставки -відносна величина зміни економічної вартості об'єкта у відповідь на задану зміну процентної ставки.
Теорія портфелів — широко вживана в ризик-менеджменті теорія, в основі якої лежить передбачення того, що кільком однорідним об'єктам (портфель) будуть властиві всі ті характеристики, якими наділений окремий об'єкт. Управління портфелем розглядається як управління одним об'єктом, а не кількома.
Толерантність до ризику — див. Визначення допустимого ризику.
Фондовий ризик — втрати внаслідок знецінення вкладень у цінні папери.
Фінансові ризики характеризуються ймовірністю грошових втрат у зв'язку з непередбаченими змінами в обсягах, дохідності, вартості та структурі активів і пасивів банку. До фінансових ризиків належать кредитний, ринковий, валютний, процентний, інфляційний, базисний, ліквідності та ін.
Функціональні ризики виникають внаслідок неможливості здійснення своєчасного та повного контролю за фінансово-господарським процесом і пов'язані зі створенням та впровадженням нових банківських продуктів і послуг, збиранням, обробкою, аналізом та передаванням
Банківський нагляд
інформації, підготовкою кадрового потенціалу, виконанням інших адміністративно-господарських операцій.
Хеджування — метод пом'якшення ризику, який полягає у визначенні об'єкта хеджування та підборі до нього адекватного інструменту хеджування. Полягає в компенсації збитків від об'єкта хеджування за рахунок прибутку від інструменту хеджування, які виникають за одних і тих самих умов чи подій. За наявності схеми хеджування банк повністю ліквідує як ризик, так і можливість отримання додаткового прибутку: у разі, якщо умови чи події будуть сприятливими з погляду об'єкта хеджування, будь-який прибуток автоматично перекриватиметься збитками від інструменту хеджування (див. Диверсифікація).
Ціновий ризик визначається ймовірністю зміни ринкових цін на фінансові та фізичні активи, що перебувають на балансі банку або обліковуються на позабалансових рахунках. Під фінансовими активами розуміють грошові кошти, іноземну валюту, цінні папери; до фізичних активів належать дорогоцінні метали, нафта, зерно, кольорові метали та інше майно, що може знаходитися в банку як отримана ним застава.
Юридичний ризик — це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через порушення або недотримання банком вимог законів, нормативно-правових актів, угод, прийнятої практики або етичних норм, а також через можливість двозначного їх тлумачення.
План практичного заняття №5
1. Сутність та завдання нагляду за системою ризик-менеджменту банку.
2. Підходи світової та вітчизняної практики нагляду за банківським кредитним ризиком.
3. Контроль нагляду за ринковим ризиком банку.
Т.П.Гудзь
4. Банківський нагляд за операційним ризиком на основі вітчизняного досвіду та положень Базелю II.
|
|
|
