Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Перша допомога при радіаційних ураженнях

Негативні наслідки спричинює дія на організм іонізуючого випромінювання в таких випадках: одноразового зовнішнього гамма-нейтронного, зовнішнього впливу бета і гамма випромінювань від радіаційної хмари, довготривалого впливу зовнішніх бета- і гамма- випромінювань, внутрішнього випромінювання від радіонуклідів (заражені харчові продукти, вода тощо). Настають зміни в системі кровотворення, змінюється клітинний склад периферійної крові, знижується вміст лімфоцитів (поновлюється протягом 2 місяців). Опромінюється кістковий мозок, зменшується кількість гранулоцитів і еритроцитів. Розвивається лейкопе-мія. Знижується кількість тромбоцитів, внаслідок чого порушуються процеси згортання крові. Відбуваються зміни в шлунку -порушуються секреторна і моторна функції шлунка, виникають органічні зміни, виразки на слизовій оболонці. Порушуються процеси травлення, знижується апетит, зменшується маса тіла. Зміни функцій серця, нервової системи, печінки, підшлункової залози, ендокринної системи мають опосередкований характер. При дозі опромінення 1 Гр виникають функціональні порушення в легенях, пневмонія. Особливо чутливі до РР статеві залози,

4. Перша медично допомога при захворюваннях, травмах та в умовах НС

що згубно діє на репродуктивну функцію. Масова загибель клітин в інтерфазі призводить до променевої хвороби мозку. Виникають інфекційно-запальні ускладнення.

Первинна реакція на опромінення. Симптоми первинної реакції — нудота і блювання від кількох хвилин до 3 діб. Настає загальна слабкість, запаморочення, головний біль, сонливість, почервоніння склер і шкіри, сухість в роті, тахікардія, лабільний пульс. Виражені лейкоцитоз, лімфопенія, лімфоцитопенія.

Прихований період. Самопочуття хворого поліпшується, зменшується нудота, припиняється блювання, нормалізується температура тіла, іноді порушення сну і пригнічення психіки тривають постійно. Протягом 2-5 тижнів спостерігається прогресуюча лейкопенія, тромбоз, спустошення кісткового мозку, зменшується кількість проіритробластів, проміелоцитів, мегакаріоцитів.

Період розпалу променевої хвороби. Розпочинається завжди гостро, з вираженими клінічними симптомами. Розвивається інтоксикація організму, повне його отруєння: зміни в слизовій оболонці кишечнику, порушення проникності його стінок, потряп-ляють в кров токсини і бактерії. Внаслідок цього — нудота, блювання. Спостерігаються безсоння, спрага, пронос. Температура тіла підвищується до 40°С. Настає млявість, депресія. Випадає волосся на 12-ту добу, спостерігаються сухість і лущення шкіри. Виразки кровоточать. Спонтанні кишково-шлункові розлади. Внутрішні крововиливи. Бронхопневмонія. Абсцеси. Гангрена. Крововиливи в роті. Язик сухий. Стоматит. Некротична ангіна. Лейкемія, знижуються імуннозахисні властивості організму.

Період відновлення. Загальний стан потерпілого поступово поліпшується, температура тіла - в нормі, склад крові нормалізуються, епітелізуються виразки, через 6 місяців відростає воло-ся. Термін — 2—5 місяців.

Гостра променева хвороба (ГПХ) в профілактиці. До профілактичних заходів належать: комплекс фізичних, хімічних і біологічних заходів, скерованих на зменшення поглинання організмом енергії проникаючої радіації, на підвищення стійкості організму до її впливу; індивідуальні і колективні засоби захисту; часткова і повна санітарна обробка потерпілих; радіопроектори (радіозахисні препарати), які підвищують імунологічну реактивність організму.

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

Лікарська допомога. Враховують періоди перебігу хвороби, ступінь її важкості та вираженість синдромів.

Самодопомога — 1—2 таблетки стаперазину з індивідуальної аптечки, вводять підшкірно кордіамін, усувають термічні та механічні фактори, накладають антисептичні пов'язки, вводять промедол для знеболювання, 1 таблетку демедкарбу з аптечки.

4.8. Перша допомога при отруєнні СДОР

Хлор (CIJ. Вплив на людей - подразнення дихальних шляхів, виникає набряк легенів. При високих концентраціях смерть настає від 1-2 вдихів, при менших - дихання припиняється через 5-25 хвилин [11].

Захист від хлору - промислові фільтрувальні протигази марок «В», «М», цивільні протигази, військові протигази, дитячі протигази, захисні дитячі камери. При концентрації хлору в повітрі понад 8,6 мг/л потрібно використовувати лише ізолювальні протигази.

Перша допомога: надягнути на ураженого протигаз, винести на свіже повітря, зробити інгаляцію киснем. Очі промити 2% розчином соди. Пити молоко із содою або мінеральною водою, каву. При подразненні дихальних шляхів - вдихати нашатирний спирт, бікарбонат натрію, буру.

Дегазація проводиться лужним або водним розчинами гіпосульфіту, гашеним вапном. Нейтралізується водою.

Аміак (NHJ. Дія на людей у високих концентраціях викликає корчі. Смерть настає через декілька годин або діб після отруєння від набряку легенів гортані. При потраплянні на шкіру може викликати опіки різного ступеня.

Захист від аміаку: - фільтрувальні промислові протигази марок «К» і «Ш». При дуже високих концентраціях використовуються ізолювальні протигази і захисний одяг.

Перша допомога: — ураженого винести на свіже повітря. Забезпечити тепло і спокій. Зробити інгаляцію зволоженим киснем або теплою водяною парою з розчином ментолу у хлороформі. Шкіру і очі промити водою або 25% розчином борної кислоти протягом 15 хв, змастити вазеліном або оливковою олією. При зупиненні дихання зробити штучне дихання. Дегазація проводиться водою.

4. Перша медична допомога при захворюваннях, травмах та в умовах НС

Сірчаний ангідрид (SO₂). Небезпечний при вдиханні. Навіть дуже мала концентрація його створює неприємний присмак в роті і подразнює слизові оболонки. Пари у вологому повітрі сильно подразнюють слизові оболонки та шкіру. З'являються кашель, різкий біль в очах, сльози, дихання і ковтання затруднені, шкіра червоніє. Можливі опіки шкіри та очей. Вдихання повітря, котре містить понад 0,2% сірчаного ангідриду, викликає хрипоту, задишку і швидку втрату свідомості. Можлива смерть.

Захист органів дихання та очей від сірчаного ангідриду забезпечують промислові фільтрувальні протигази марки "В" (коробка пофарбована в жовтий колір), Е (чорний), БКФ (зелений), респіратори протигазові РПГ-67В та універсальні РУ-60М-В, а також цивільні протигази ГП-5, ГП-7 та дитячі. Якщо концентрація газу більша від максимально допустимої або при ліквідації аварій на хімічно небезпечних об'єктах, де концентрація невідома, повинні використовуватися лише ізолювальні протигази. В зоні аварій для захисту шкіри людини від потрапляння СДОР роботи слід проводити в захисних костюмах, гумових чоботах та рукавицях.

При наданні першої допомоги при ураженні сірчаним ангідридом потерпілого слід винести на свіже повітря. Шкіру та слизові оболонки промивати водою або 2% розчином соди не менше ніж 15 хв, очі - проточною водою, також не менше 15 хв.

Сірководень (H₂S). Небезпечний для вдихання, подразнює шкіру і слизові оболонки. Перші ознаки отруєння: головний біль, сльози, печіння в очах, подразнення в носі, металевий смак в роті, нудота, блювання, холодний піт, пронос, біль в грудях.

Захист органів дихання та очей забезпечують фільтруючі протигази марки КД, БКФ, респіратори протигазові РПГ-67-КД і РУ-60М-КД, а також цивільні протигази ГП-5, ГП-7 та дитячі. Якщо концентрація газу більша від максимально допустимої та при ліквідації аварій на хімічно небезпечних об'єктах, де концентрація невідома, повинні використовуватися лише ізолювальні протигази. Для захисту шкіри використовують захисні прогумовані костюми, гумові чоботи, рукавиці. При ураженні сірководнем потрібно негайно винести потерпілого на свіже повітря, забезпечити йому тепло і спокій, дати тепле молоко з содою. Його треба помістити в тепле приміщення, накласти на очі примочки з 3% розчином борної кислоти. При важкому отруєнні, а також при

Я.І. Бєдрій. Безпека життєдіяльності

затрудненому диханні дати кисень, якщо необхідно, зробити штучне дихання.

Нітрил акрилової кислоти. Пари викликають подразнення слизової оболонки і шкіри, виникають головний біль, слабкість, нудота, блювання, задишка, шкіра червоніє і пече. Захист органів дихання і очей забезпечують промислові протигази марок "А" і БКФ, а також ГП-5, ГП-7 і дитячі. Потерпілого виносять на повітря, забезпечують спокій і тепло, дають подихати киснем, а також аміннітритом (на ватці протягом 15—30 с) з перервою 2 хв.

Синильна кислота. Викликає запаморочення і параліч дихальних шляхів. При отруєнні відчувається запах і смак мигдалю, а також металевий присмак у роті. Потім виникає відчуття пекучості в горлі, піднебінні, язик втрачає чутливість. Все це супроводжується нудотою, блюванням, підвищеним слиновиділенням. Зростає задишка. Заходи першої допомоги: винести на повітря, дати понюхати протягом 3 хв (до 8 разів) через 30 с аміннітрати, зробити штучне дихання, поставити грілку. Потерпілому необхідно випити міцної кави або чаю.

Фосген. Отруйні лише пари фосгену. Перші ознаки отруєння з'являються не відразу, а через 4-8 год. Виникають незначні позиви до кашлю, пече і дере в носоглотці, потім починається сильний кашель, задишка, обличчя і губи синіють. Необхідний повний спокій, потерпілий повинен лежати на спині з грілкою, можна давати гарячі напої і кисень.

Метилмеркаптан. При вдиханні виникає головний біль, слабкість, нудота. Заходи першої допомоги: винести потерпілого на повітря, очі і слизові оболонки промити 2% розчином борної кислоти, а шкіру — водою не менше ніж 15 хв.

Бензол. При вдиханні відчувається слабкість, головний біль, запаморочення, з'являються сонливість, нудота, блювання, посіпування м'язів, свербіж і почервоніння шкіри. Потерпілий може знепритомніти. Його виносять на повітря, забезпечують спокій, тепло і дають зволожений кисень. Необхідно змінити одяг і білизну обмити тіло теплою водою з милом. Захист органів дихання і очей забезпечують промислові протигази марок "А" і БКФ, а також ГП-5, ГП-7 і дитячі.

Література

1. Белов СВ., Морозова Л.Л., Сивков В.П. Безопасность жизнедеятельности. — М., 1992.

2. Програма підготовки студентів виших навчальних закладів з дисципліни «Безпека життєдіяльності» / Укл. В.А. Лук'янчен-ков, В.В. Мухін, М.М. Яцюк та ін. - К., ІСДО, 1985. - 88 с

3. Науменко І., Кузнецов В. «Охорона праці», «Безпека життєдіяльності» - предмети-близнюки чи самостійні навчальні дисципліни? - №4, 1996.

4. Русак О.Н. Безопасность жизнедеятельности: Краткий конспект лекций. - СПб, 1992.

5. Котик М.А. Психология и безопасность. - Таллинн: Валгус, 1981.-408 с.

6. ШстунІ.Пла'шші. Безпека життєдіяльності. - Львів: Світ, 1995. - 288 с.

7. Русак О.Н., Зайцева В.К. Беседы о безопасности жизнедеятельности: Учеб. пособие. ЛТА, СПб., 1994. - 96 с.

8. Баклашев Н.И. и др.Охрана труда на предприятиях связи и охрана окружающей среды: Учебник для вузов. - М.: Радио и связь, 1989. - 288 с.

9. Максимов М.Т., Оджагов Г.О. Радиоактивные загрязнения и их измерение.: Уч. пособие - М.: Энергоатомиздат, 1989. - 304 с.

10. Топоров И.К Основы безопасности жизнедеятельности: Учеб. пособие. ГТУ. СПб, 1994. - 157 с.

11. Губсъкий А.І. Цивільна оборона: Підручник для вищих навчальних закладів. - К.: Міністерство освіти, 1995. - 216 с.

12. Гряник Т.Н., Лехман С.Д. Теоретические и организационные основы охраны труда: Текст лекций. - К.: Укр. сельхозакадемия, 1990. - 44 с.

ІЗ.Булай П.И. Первая помощь при травмах, несчастных случаях и некоторых заболеваниях. Минск.: Беларусь, 1984. -78 с.

⇐ Предыдущая 19 20 21 22 23 24 25 26 2728