Передача та продаж конфіденційних даних та розробок.

Механізм використання цивільно-правових засобів у сфері обігу конфіденційної інформації включає групу ознак, що розкривають зміст та порядок узгодження з контрагентами умов по охороні конфіденційних розробок і даних (КДіР). Вироблення сторонами умов будь-якого договору у сфері обігу КДіР пов’язана з охороною конфіденційності відомостей, які можуть становити, на їхню думку, інтерес для третіх осіб, що не мають до них доступу на законних підставах.

У цивілістичній теорії умови про конфіденційність інформації практично не розроблені, за винятком договорів на виконання НДР та ДКТР (І.А. Зенін) і маркетингових досліджень (Е.В.Ізмайлова), в яких автори підкреслюють важливість узгодження умови про забезпечення конфіденційності інформації. На практиці повсюдна тенденція включення в договір умови про конфіденційність інформації, без розшифровки його змісту. Ця умова найчастіше поміщають в розділ «Додаткові умови» договору. У відповідних розділах договору не визначено способи захисту прав на КДіР та відповідальність за порушення зобов’язань щодо охорони КДіР.

Процес правового регулювання договорів про передачу та продаж конфіденційних даних та розробок включає різні етапи, що характеризують порядок укладення та виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань, а також відповідальність за невиконання таких зобов’язань.

По-перше, при формуванні умов будь-якого договору про передачу та продаж КДіР важливо враховувати основні види відносин по передачі інформації, які прийнято ділити на дві групи:

– «Відносини по передачі інформації, опосередковувані спеціальними договорами, в яких передача інформації є їх предметом;

– відносини по передачі інформації, що виникають в процесі виникнення і розвитку договірних відносин, спрямованих на регулювання передання речей, виконання робіт і надання послуг». [Сергеев А.П.]

Кожна з цих груп, як підкреслює А.Є. Шерстобитов, регулюється відповідною групою цивільно-правових зобов’язань: перша – договорами на розробку і передачу інформації (наприклад, НДР, ДКТР, непоіменовані договори на передачу і переробку комерційної інформації), друга – зобов’язаннями з передачі інформації в цивільно-правових договорах (всі інші договори, в який передача інформації не є основним предметом договору – страхування, підряд та ін.).

В таких договорах сторони беруть на себе зобов’язання вживати необхідні попереджувальні заходи, що виключають розголошення (витік) інформації про конфіденційні дані та розробки, в процесі її використання при виробництві і реалізації товарів, виконанні робіт та наданні послуг; отримані за договором документи і вироби, що містять конфіденційну інформацію, будуть розглядатися сторонами як строго конфіденційні; сторони зобов’язуються не передавати без попередньої згоди іншої сторони оригінали (копії) документів, виробів, розробок третій стороні; сторони зобов’язуються забезпечити ознайомлення з КДіР лише строго обмежене число своїх працівників, шляхом укладання з ними договору в рамках трудових відносин про нерозголошення такої інформації. За угодою сторін порушення такого роду вимог може бути підставою для розірвання договору.

По-друге, укладення будь-якого договору передують переддоговірні контакти сторін. В рамках цього договору здійснюється регулювання всіх наступних взаємин партнерів. Додатково до попереднього договору сторони можуть розробити і погодити Положення про забезпечення конфіденційності інформації, що регулює їх відносини на весь період дії договору.

По-третє, на етапі узгодження та укладення договорів, сторони виробляють загальні критерії, що визначають порядок забезпечення конфіденційності інформації при виконанні спільних робіт (НДР, НКТР, маркетингові дослідження); передачі інформаційних продуктів (передача «ноу-хау», комерційної інформації). Найбільш складний порядок, що відрізняється об’ємністю заходів забезпечення конфіденційності інформації встановлюється при виконанні НДР і НКТР. Сторони зобов’язані забезпечити конфіденційність відомостей, що стосуються предмета договору, ходу його виконання та отриманих результатів, визначають обсяг відомостей, що визнаються конфіденційними, розробляють і узгоджують заходи з охорони конфіденційності інформації тощо.

По-четверте, на етапі виконання зобов’язань, сторони можуть розробити спільні методичні документи про перевірку дотримання умов конфіденційності при виконанні НДР, НКТР, порядку використання переданої за договором інформації; визначити процедуру вирішення спорів у випадках розголошення (витоку) конфідент інформації; погодити методику розрахунку відшкодування збитків та процедуру їх доказування.