Концепція та особливості охорони сайтів та їх змісту

Сьогодні Інтернет-сайти стають все більш розвиненими та масштабними, але до теперішнього часу на рівні законодавства немає чіткого і однозначного визначення терміна “інтернет-сайт” чи “веб-сайт”. Однак саме поняття “офіційний сайт” широко вживається в нормативних актах всіх рівнів законодавчої та виконавчої влади. Сам сайт в цілому можна розглядати по-різному: якщо брати його технічну складову, то як сукупність програм для ЕОМ, або базу даних, а якщо робити акцент на інформаційній складовій сайту – як ЗМІ, хоча, звичайно, не кожен сайт потрапляє в цю категорію.

Саме авторське право має всі необхідні інструменти для надання правової охорони автору (розробнику) сайту. Є три типи складових, які притаманні веб-сайтам: 1. програмні засоби: серверні програмні засоби; програмні засоби сайту; 2. адреса у мережі Інтернет; 3. інформаційне наповнення: текстова інформація; графічна інформація; аудіовізуальна інформація. Кожна з цих складових може розглядатися як окремий об’єкт з точки зору інтелектуальної власності. Крім того, власниками прав інтелектуальної власності на ці складові можуть бути зовсім різні особи.

Під програмними засобами слід розуміти програмне забезпечення, яке дозволяє сайту функціонувати. Авторські права на таке програмне забезпечення належить його розробникам (Microsoft, Google та інш.). Хостінг-провайдер і власник сайту є лише користувачами цього програмного забезпечення. Програмні засоби сайту – програмне забезпечення, яке забезпечує функціонування окремого сайта і завантажується на сервер хостінг-провайдера разом із усім вмістом сайта. Це програмне забезпечення частіше за все є власністю веб-майстрів, що створювали сайт. Авторські права на нього у більшості випадків не належать власникові сайту. Крім того, таке програмне забезпечення може бути не унікальним, а використовуватись веб-майстрами для створення інших сайтів. Унікальною адресою сайту в мережі Інтернет є доменне ім’я. Доменне ім’я може частково або повністю повторювати назву веб-сайту, або назву фізичної чи юридичної особи, що є його власником. Доменне ім’я (зрозуміло, із певними обмеженнями) може бути зареєстровано як торговельна марка на ім’я власника сайту. Інформаційне наповнення є унікальною складовою сайту. Саме інформаційним наповненням сайти привертають увагу відвідувачів, і саме воно є найціннішим для власника сайту. Наповнення сайту складається з текстових, графічних і аудіовізуальних матеріалів. Всі вони є об’єктами авторського права, що означає, що авторські права на них можуть бути зареєстровані окремо. Крім того, майнові і немайнові права на кожний з цих об’єктів можуть належати різним особам.

В результаті дослідження систем правової охорони права інтелектуальної власності на національному та міжнародному рівні та з урахуванням специфіки Інтернет-сайту, вважається доцільним, що правова охорона Інтернет-сайту потребує удосконалення у таких напрямках: по-перше, необхідно визначення на законодавчому рівні правового режиму Інтернет-сайту, шляхом внесення змін до ЦКУ та ЗУ “Про авторське право і суміжні права”; по-друге, необхідним є визначення особливостей правового захисту прав автора Інтернет-сайту; по-третє, необхідна розробка та поширення Типових договорів на створення Інтернет-сайту та хостінгу, наприклад, договір на створення Інтернет-сайту; договір на розміщення Інтернет-сайту на сервері. За допомогою цих договорів, можна буде підтвердити те, що Інтернет-сайт створений саме цією особою, встановити дату його створення та дату розміщення у мережі. У сукупності ці елементи правової охорони гарантують авторові Інтернет-сайту належний рівень захисту його прав. Необхідно зазначити, що способи захисту авторського права в Інтернеті не відрізняються від традиційних способів захисту, оскільки суть порушень у принципі залишається тією ж, отже, й способи захисту будуть традиційними, лише з урахуванням специфіки мережі Інтернет. Активну участь у міжнародній дискусії з питань розробки нових норм охорони авторського права в кіберпросторі бере ВОІВ. Так, відповідно до Договору ВОІВ про авторське право від 20 грудня 1996 року, Договору ВОІВ про виконання і фонограми від 20 грудня 1996 року, Директиви 2001/29/ЄС “Про гармонізацію певних аспектів авторського права та суміжних прав у інформаційному суспільстві” від 22 травня 2001 року, Державною службою інтелектуальної власності України були розроблені Рекомендації щодо вдосконалення механізму регулювання цифрового використання об’єктів авторського права і суміжних прав через мережу Інтернет. У зазначених договорах містяться міжнародні норми, направлені на запобігання несанкціонованого доступу до творчої продукції в Internet і інших цифрових мережах і її незаконному використанню.

Спори, що стосуються порушення прав: про заборону дій, що порушують права виключні права, про надання примусової ліцензії, про відшкодування шкоди, заподіяної порушником прав про виплату винагороди автору, про компенсацію за використання винаходу державою.

Тупо не знаю, що тут писати. Спитаємо завтра Блажівську О.Є.