Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Договір про патентну кооперацію 2 страница

(2) Незважаючи на положення пункту (1), будь-яке зазначене відомство може зберегти дію міжнародної заявки, передбачену статтею 11 (3), навіть у тому випадку, коли це не вимагається в силу статті 25 (2).

Стаття 25
Перегляд рішень зазначеними відомствами

(1)

(a) Якщо відомство, що одержує, відмовилося встановити дату міжнародного подання чи заявило, що міжнародна заявка вважається вилученою, чи якщо Міжнародне бюро встановило факт, передбачений статтею 12 (3), Міжнародне бюро на прохання заявника негайно висилає копії будь-якого документа справи до будь-якого із зазначених відомств, названих заявником.

(b) Якщо відомство, що одержує, заявило, що вказівка будь-якої з держав вважається вилученою, Міжнародне бюро на прохання заявника негайно висилає копію будь-якого документа справи національному відомству такої держави.

(2)

(a) З урахуванням положень підпункту (b) кожне зазначене відомство вирішує, за умови сплати національного мита у встановлений строк (якщо таке передбачено) і подання у встановлений строк відповідного перекладу (як встановлено), чи обгрунтована відмова, заява або встановлення факту, згадані в пункті (1), у світлі положень цього Договору і Інструкції, та якщо воно дійде висновку, що така відмова чи заява є результатом помилки чи упущення з боку відомства, що одержує, або що встановлення факту є результатом помилки чи упущення з боку Міжнародного бюро, зазначене відомство розглядає міжнародну заявку щодо дії в даній державі так, як начебто така помилка чи упущення не мали місця.

(b) Якщо реєстраційний екземпляр надійшов до Міжнародного бюро по закінченні строку, передбаченого статтею 12 (3), з причини якої-небудь помилки чи упущення з боку заявника, положення підпункту (a) застосовуються тільки при наявності умов, згаданих у статті 48 (2).

Стаття 26
Можливість внесення виправлень до міжнародної заявки у зазначених відомствах

Зазначені відомства не можуть відхилити міжнародну заявку на тій підставі, що вона не відповідає вимогам цього Договору та Інструкції, без надання заявнику можливості виправити згадану заявку тією мірою і відповідно до тієї процедури, що передбачена національним законодавством для таких самих або подібних ситуацій відносно національних заявок.

Стаття 27
Вимоги національного законодавства

(1) Національні законодавства не можуть подавати інші чи додаткові вимоги до форми чи змісту міжнародної заявки, крім тих, що передбачені цим Договором та Інструкцією.

(2) Положення пункту (1) не розповсюджуються на статтю 7 (2) і не перешкоджають національному законодавству вимагати як тільки розгляд міжнародної заявки почався у зазначеному відомстві:

(і) згадування імені посадової особи, уповноваженої представляти заявника, який є юридичною особою;

(іі) подання документів, що не є частиною міжнародної заявки, є доказом тверджень чи заяв, наведених у цій заявці, включаючи підтвердження міжнародної заявки підписом заявника в тих випадках, коли ця заявка при її поданні була підписана його представником чи агентом.

(3) Якщо заявник в будь-якій зазначеній державі не має права, згідно з національним законодавством цієї держави, подавати національну заявку, бо він не є винахідником, зазначене відомство може відхилити міжнародну заявку.

(4) Якщо національне законодавство містить вимоги до форми і змісту національних заявок, що з точки зору заявників є більш сприятливим, ніж вимоги до міжнародних заявок, передбачені цим Договором та Інструкцією, національне відомство, суди та будь-які інші компетентні органи такої зазначеної країни чи органи, що діють від його імені, можуть застосовувати перші вимоги до міжнародних заявок замість останніх, за винятком тих випадків, коли заявник наполягає на застосуванні до його міжнародної заявки вимог, які передбачені цим Договором та Інструкцією.

(5) Ніщо в цьому Договорі та Інструкції не повинно розумітися як можливе обмеження права кожної Договірної держави встановлювати матеріально-правові умови патентоспроможності. Зокрема, будь-яке положення цього Договору та Інструкції щодо визначення рівня техніки служить виключно для цілей міжнародної процедури, і, отже, будь-яка Договірна держава при визначенні патентоспроможності винаходу, що заявляється в міжнародній заявці, має право застосовувати критерії свого національного законодавства щодо рівня техніки та інших умов патентоспроможності, які не належать до вимог, що пред'являються до форми й змісту заявки.

(6) Національне законодавство може містити вимогу про подання заявником доказів щодо будь-якої матеріально-правової умови патентоспроможності, встановленої цим законодавством.

(7) Будь-яке відомство, що одержує, чи зазначене відомство, в якому вже почався розгляд міжнародної заявки, може застосовувати своє національне законодавство щодо вимоги про призначення заявником агента, що має право представляти заявників перед цим відомством, і (або) про повідомлення заявником адреси в зазначеній державі для цілей одержання повідомлень.

(8) Ніщо в цьому Договорі та Інструкції не повинно розумітися як обмеження права будь-якої Договірної держави застосовувати засоби, які воно визнає необхідними в цілях забезпечення національної безпеки, чи виходячи з основних економічних інтересів держави, обмежувати право власних громадян чи осіб, що проживають у цій державі, подавати міжнародні заявки.

Стаття 28
Зміна формули винаходу, опису винаходу та креслень у зазначених відомствах

(1) Заявнику надається право вносити зміни до формули винаходу, опису винаходу та креслень в кожному зазначеному відомстві у встановлений строк. Зазначені відомства не повинні видавати патент чи відмовляти у його видачі до закінчення такого строку, за винятком випадків, коли є спеціальна згода заявника.

(2) Зміни не повинні виходити за межі того, що розкрито в початковій міжнародній заявці, якщо це не допускається національним законодавством зазначеної держави.

(3) Зміни повинні відповідати вимогам національного законодавства зазначеної держави в усіх випадках, не передбачених цим Договором та Інструкцією.

(4) Якщо зазначене відомство вимагає подання перекладу міжнародної заявки, зміни повинні подаватися мовою перекладу.

Стаття 29
Наслідки міжнародної публікації

(1) Наслідки міжнародної публікації міжнародної заявки в зазначеній державі щодо охорони будь-яких прав заявника в цій державі є, з урахуванням положень пунктів (2) - (4), такими ж, які передбачені національним законодавством зазначеної держави в разі обов'язкової національної публікації національних заявок, за якими не проводилася експертиза.

(2) Якщо мова, якою була здійснена міжнародна публікація, відрізняється від мови, якою здійснюються публікації в зазначеній державі відповідно до національного законодавства, національне законодавство може передбачити, що наслідки, згадані в пункті (1), настають лише після того, як:

(і) опублікований переклад на мову національної публікації відповідно до національного законодавства, чи

(іі) переклад на мову національної публікації став загальнодоступним шляхом викладення для публічного ознайомлення відповідно до національного законодавства, чи

(ііі) переклад на мову національної публікації переданий заявником особі, що справді або вірогідно неправомірно використовує винахід, заявлений в міжнародній заявці, чи

(іv) мали місце обидві дії, згадані в підпунктах (і) і (ііі), або обидві дії, згадані в підпунктах (іі) і (ііі).

(3) Національне законодавство будь-якої зазначеної держави може передбачати, що у випадках, коли міжнародна публікація була здійснена на прохання заявника до закінчення 18 місяців від дати пріоритету, наслідки, згадані в пункті (1), наступають тільки по закінченні 18 місяців від дати пріоритету.

(4) Національне законодавство будь-якої зазначеної держави може передбачати, що наслідки, згадані в пункті (1), настають лише від дати, на яку копія міжнародної заявки, опублікованої відповідно до статті 21, одержана національним відомством такої держави чи національним відомством, діючим від особи такої держави. Згадане відомство негайно публікує у своєму бюлетені дату одержання.

Стаття 30
Конфіденційний характер міжнародної заявки

(1)

(a) З урахуванням положень підпункту (b) Міжнародне бюро і Міжнародні пошукові органи не дозволяють доступ до міжнародної заявки будь-якій особі чи органу до міжнародної публікації такої заявки за винятком випадків, коли є прохання чи дозвіл заявника.

(b) Положення підпункту (a) не поширюється на пересилку будь-яких матеріалів до компетентного Міжнародного пошукового органу, на пересилку, передбачену статтею 13, а також на розсилку, передбачену статтею 20.

(2)

(a) Національні відомства не повинні дозволяти доступ до міжнародної заявки третіх осіб, за винятком випадків, коли є прохання чи дозвіл заявника до настання більш ранньої з наступних дат:

(і) дати міжнародної публікації міжнародної заявки;

(іі) дати одержання матеріалів міжнародної заявки відповідно до статті 20;

(ііі) дати одержання копії міжнародної заявки відповідно до статті 22.

(b) Положення підпункту (a) не перешкоджають національному відомству інформувати третіх осіб про те, що воно є зазначеним відомством, чи публікувати цей факт. Однак така інформація чи публікація може містити тільки наступні дані: відомості про відомство, що одержує, ім'я заявника, дату міжнародного подання, номер міжнародної заявки та назву винаходу.

(c) Положення підпункту (a) не перешкоджають зазначеному відомству дозволити доступ до міжнародної заявки органів судової влади.

(3) Положення пункту (2) (a) застосовуються до будь-якого відомства, що одержує, якщо тільки не йдеться про пересилку матеріалів, передбачену статтею 12 (1).

(4) Для цілей даної статті термін "доступ" означає будь-які засоби, включаючи особисте повідомлення та звичайну публікацію, за допомогою яких треті особи можуть одержати відомості; при цьому національне відомство, як правило, не повинне публікувати міжнародну заявку або її переклад до міжнародної публікації чи, якщо протягом 20 місяців від дати пріоритету не здійснена міжнародна публікація, до закінчення 20 місяців від згаданої дати пріоритету.

Розділ ІІ
Міжнародна попередня експертиза

Стаття 31
Вимога на проведення міжнародної попередньої експертизи

(1) На вимогу заявника за його міжнародною заявкою проводиться міжнародна експертиза, як це передбачено в наступних положеннях та в Інструкції.

(2)

(a) Будь-який заявник, що є, як це визначено в Інструкції, громадянином Договірної держави, пов'язаної положеннями розділу ІІ, або особою, яка проживає у цій державі, і міжнародна заявка якого була подана до відомства, що одержує, такої держави чи до відомства, що одержує, діючого від імені такої держави, має право подати вимогу на проведення міжнародної попередньої експертизи.

(b) Асамблея може дозволити особам, що мають право подавати міжнародні заявки, подавати вимоги на проведення міжнародної попередньої експертизи навіть у тому випадку, коли вони є громадянами держави чи особами, що проживають у державі, яка не бере участь у цьому Договорі чи бере участь, але не пов'язана положеннями розділу ІІ.

(3) Вимога на проведення міжнародної попередньої експертизи подається окремо від міжнародної заявки. Ця вимога складається встановленою мовою, за встановленою формою і містить встановлені відомості.

(4)

(a) У вимозі повинні бути визначені Договірна держава чи держави, в яких заявник має намір використати результати міжнародної попередньої експертизи ("обрані держави"). Додаткові Договірні держави можуть бути обрані пізніше. Вибір може бути зроблений тільки з числа Договірних держав, вже зазначених, відповідно до статті 4.

(b) Заявники, згадані в пункті 2 (a), мають право обрати будь-яку Договірну державу, пов'язану положеннями розділу ІІ.

Заявники, згадані в пункті 2 (b), мають право обрати тільки ті Договірні держави, пов'язані положеннями розділу ІІ, які заявили, що вони не заперечують бути обраними такими заявниками.

(5) Вимога супроводжується сплатою встановлених зборів у встановлений строк.

(6)

(a) Вимога подається до компетентного Органу міжнародної попередньої експертизи, згаданого в статті 32.

(b) Прохання про будь-який додатковий вибір подається до Міжнародного бюро.

(7) Кожне обране відомство повідомляється про його вибір.

Стаття 32
Орган міжнародної попередньої експертизи

(1) Міжнародна попередня експертиза проводиться Органом міжнародної попередньої експертизи.

(2) У разі подачі вимог, згаданих у статті 31 (2) (a), відомство, що одержує, а в разі подачі вимог, згаданих у статті 31 (2) (b), Асамблея, відповідно до угоди, укладеної між зацікавленим Органом чи органами міжнародної попередньої експертизи і Міжнародним бюро, визначає Орган чи органи міжнародної попередньої експертизи, компетентні проводити попередню експертизу.

(3) Положення статті 16 (3) застосовуються mutatіs mutandіs щодо органів міжнародної попередньої експертизи.

Стаття 33
Міжнародна попередня експертиза

(1) Метою міжнародної попередньої експертизи є складання попереднього та необов'язкового висновку, чи подається заявлений винахід новим, чи відповідає він винахідницькому рівню (є неочевидним) і чи може бути промислово придатним.

(2) Для цілей міжнародної попередньої експертизи заявлений винахід вважається новим, якщо його не порочить рівень техніки, що передує, як він визначений Інструкцією.

(3) Для цілей міжнародної попередньої експертизи заявлений винахід вважається таким, що відповідає винахідницькому рівню, якщо він, зважаючи на рівень техніки, як він визначений Інструкцією, на відповідну встановлену дату не є очевидним для фахівців даної галузі.

(4) Для цілей міжнародної попередньої експертизи заявлений винахід вважається промислово придатним, якщо за своєю суттю він може бути здійснений або використаний (у технологічному смислі) в будь-якій галузі промисловості. "Промисловість" треба розуміти в самому широкому значенні, як це визначено Паризькою конвенцією про охорону промислової власності.

(5) Критерії, описані вище, служать тільки для цілей міжнародної попередньої експертизи. Будь-яка Договірна держава може прийняти додаткові або інші критерії для вирішення питання, чи є заявлений винахід патентоспроможним у цій державі.

(6) При проведенні міжнародної попередньої експертизи звертається увага на всі документи, на які зроблено посилання у звіті про міжнародний пошук. Можуть також прийматися до уваги будь-які додаткові документи, що розглядаються як такі, що мають відношення до даного конкретного випадку.

Стаття 34
Процедура, що застосовується Органом міжнародної попередньої експертизи

(1) Процедура, що застосовується Органом міжнародної попередньої експертизи, визначається положеннями цього Договору, Інструкції та угоди, яку Міжнародне бюро укладає з цим Органом відповідно до цього Договору та Інструкції.

(2)

(a) Заявник має право підтримувати контакт усно і письмово з Органом міжнародної попередньої експертизи.

(b) Заявник має право вносити зміни до формули винаходу, опису винаходу та креслень у встановленому порядку і у встановлений строк до підготовки висновку міжнародної попередньої експертизи. Зміни не повинні виходити за рамки того, що розкрито у початково поданій міжнародній заявці.

(c) Заявнику повідомляється, принаймні один раз, в письмовому вигляді думка Органу міжнародної попередньої експертизи, якщо цей Орган не вважає виконаними всі наступні умови:

(і) винахід задовольняє критеріям, передбаченим у статті 33 (1);

(іі) міжнародна заявка задовольняє вимогам цього Договору та Інструкції тою мірою, як встановлено цим Органом;

(ііі) не передбачається внесення будь-яких зауважень відповідно до статті 35 (2) (остання пропозиція).

(d) Заявник може відповісти на письмове повідомлення, що містить думку Органу міжнародної попередньої експертизи.

(3)

(a) Якщо Орган міжнародної попередньої експертизи вважає, що міжнародна заявка не задовольняє вимозі єдності винаходу, як це визначається Інструкцією, він може запропонувати заявнику на розсуд останнього, чи обмежити формулу таким чином, щоб вона відповідала даній вимозі, чи сплатити додаткові мита.

(b) Національне законодавство будь-якої обраної держави може передбачити, що в разі, якщо заявник віддасть перевагу обмежити формулу відповідно до підпункту (a), ті частини міжнародної заявки, що внаслідок обмеження не піддавалися міжнародній попередній експертизі, вважаються вилученими щодо їх дії в цій державі, якщо заявник не сплатить спеціальне мито до національного відомства цієї держави.

(c) Якщо заявник у встановлений строк не виконає вимоги, згаданої в підпункті (a), Орган міжнародної попередньої експертизи складає висновок за тими частинами міжнародної заявки, що, на його погляд, належать до головного винаходу, і зазначає це в згаданому висновку. Національне законодавство будь-якої обраної держави може передбачити, що в разі, коли його національне відомство вважає думку Органу міжнародної попередньої експертизи обгрунтованою, ті частини міжнародної заявки, що не належать до головного винаходу, вважаються вилученими щодо їх дії в цій державі, якщо заявник не сплатить спеціальне мито в зазначене відомство.

(4)

(a) Якщо Орган міжнародної попередньої експертизи вважає, що:

(і) міжнародна заявка належить до об'єкта, за яким відповідно до Інструкції Орган міжнародної попередньої експертизи не зобов'язаний проводити міжнародну попередню експертизу, і в даному випадку він приймає рішення не проводити таку експертизу, чи

(іі) опис винаходу, формула винаходу чи креслення є настільки неясними чи формула винаходу настільки слабо підкріплюється описом, що не може бути складено ніякого певного висновку щодо новизни, винахідницького рівня (неочевидності) або промислової придатності заявленого винаходу, згаданий орган не розглядає заявку відповідно до статті 33 (1) і повідомляє заявника про це рішення та його мотиви.

(b) Якщо будь-яка із ситуацій, згаданих в підпункті (a), виявлена лише за деякими пунктами формули винаходу чи в зв'язку з ними, положення згаданого підпункту застосовуються тільки до цих пунктів формули винаходу.

Стаття 35
Висновок міжнародної попередньої експертизи

(1) Висновок міжнародної попередньої експертизи складається у встановлений строк і за встановленою формою.

(2) Висновок міжнародної попередньої експертизи не містить ніяких тверджень про те, є чи подається заявлений винахід патентоспроможним або непатентоспроможним згідно з будь-яким національним законодавством. З урахуванням положень пункту (3) у висновку стверджується за кожним пунктом формули, чи відповідає він критеріям новизни, винахідницького рівня (неочевидності) та промислової придатності, як вони визначені для цілей міжнародної попередньої експертизи в статті 33 (1) - (4). Це твердження супроводжується посиланнями на документи, що вважаються підтвердженням зроблених висновків з такими поясненнями, що вимагаються в даних конкретних обставинах. Твердження супроводжується також іншими зауваженнями, як це передбачено Інструкцією.

(3)

(a) Якщо Орган міжнародної попередньої експертизи при складанні заключення доходить висновку, що має місце будь-яка з ситуацій, згаданих у статті 34 (4) (a), у висновку міжнародної попередньої експертизи викладається цей висновок і його мотиви.

Цей висновок не повинен містити будь-яких тверджень, передбачених у пункті (2).

(b) Якщо має місце ситуація, згадана в статті 34 (4) (b), у висновку міжнародної попередньої експертизи за такими пунктами формули винаходу викладаються висновки, як передбачено в підпункті (a), тоді як за іншими пунктами формули винаходу висновок містить твердження, згадане в пункті (2).

Стаття 36
Пересилка, переклад і розсилка висновку міжнародної попередньої експертизи

(1) Висновок міжнародної попередньої експертизи разом із встановленими додатками пересилається заявникові та Міжнародному бюро.

(2)

(a) Висновок міжнародної попередньої експертизи та додатки до нього перекладаються на встановлені мови.

(b) Переклад згаданого висновку виконується Міжнародним бюро чи за його замовленням, але під його відповідальність, в той час як переклад зазначених додатків виконується заявником.

(3)

(a) Висновок міжнародної попередньої експертизи разом з перекладом (як встановлено) і додатками (на мові оригіналу) розсилається Міжнародним бюро до кожного обраного відомства.

(b) Встановлений переклад додатків надсилається у встановлений строк до обраних відомств.

(4) Положення статті 20 (3) застосовуються mutatіs mutandіs щодо копій будь-якого документа, на що робиться посилання у висновку міжнародної попередньої експертизи і на що робилося посилання у звіті про міжнародний пошук.

Стаття 37
Вилучення вимоги на проведення міжнародної попередньої експертизи чи вибору держави

(1) Заявник може вилучити вибір будь-якої чи всіх держав.

(2) Вилучення вибору всіх держав вважається вилученням вимоги на проведення міжнародної попередньої експертизи.

(3)

(a) Міжнародне бюро повідомляється про будь-яке вилучення.

(b) Міжнародне бюро, в свою чергу, повідомляє відповідні обрані відомства і відповідний Орган міжнародної попередньої експертизи.

(4)

(a) З урахуванням положень підпункту (b) вилучення вимоги чи вибору Договірної держави вважається вилученням міжнародної заявки щодо цієї держави, якщо національне законодавство цієї держави не передбачає інших наслідків.

(b) Вилучення вимоги чи вибору не повинно розглядатися як вилучення міжнародної заявки, якщо це вилучення здійснюється до закінчення відповідного строку згідно із статтею 22; однак будь-яка Договірна держава може передбачити в своєму національному законодавстві, що викладене вище положення застосовується тільки в тому випадку, якщо його національне відомство отримає у згаданий строк копію міжнародної заявки разом з її перекладом (як встановлено) і національне мито.

Стаття 38
Конфіденційний характер міжнародної попередньої експертизи

(1) Міжнародне бюро чи Орган міжнародної попередньої експертизи без прохання чи згоди заявника не дозволяють доступ (у розумінні статті 30 (4) і з урахуванням умови, що міститься в ній) до матеріалів міжнародної попередньої експертизи, в будь-який час, будь-якій особі чи органу; це положення не застосовується до обраних відомств після складання висновку міжнародної попередньої експертизи.

(2) З урахуванням положень пункту (1), а також статей 36 (1) і (3) та 37 (3) (b) Міжнародне бюро та Орган міжнародної попередньої експертизи без прохання чи дозволу заявника не дають інформацію про складання чи відмову у складанні висновку міжнародної попередньої експертизи, а також про вилучення чи збереження вимоги чи якого-небудь вибору.

Стаття 39
Копія, переклад і мито для обраних відомств

(1)

(a) Якщо вибір будь-якої Договірної держави зроблений до закінчення 19-го місяця від дати пріоритету, положення статті 22 не застосовуються до такої держави і заявник подає копію міжнародної заявки (за винятком випадку, коли розсилка вже здійснена згідно зі статтею 20) і її переклад (як встановлено), а також сплачує національне мито (якщо таке передбачено) в кожне обране відомство не пізніше 30 місяців від дати пріоритету.

(b) Для здійснення дій, згаданих у підпункті (a), будь-яке національне законодавство може встановити строки, що закінчуються пізніше, ніж передбачено в цьому підпункті.

(2) Дія міжнародної заявки, передбачена статтею 11 (3), припиняється в обраній державі з тими ж наслідками, що і при вилученні будь-якої національної заявки в цій державі, якщо заявник не виконає дій, висловлених у пункті (1) (a), у відповідний строк, згаданий в пункті (a) чи (b).

(3) Будь-яке обране відомство може зберегти силу міжнародної заявки, передбачену статтею 11 (3), навіть якщо заявник не виконав вимог, висловлених в пункті (1) (a) чи (b).

Стаття 40
Відстрочення національної експертизи та іншої процедури

(1) Якщо вибір якої-небудь Договірної держави зроблений до закінчення 19-го місяця з дати пріоритету, положення статті 23 не застосовуються до такої держави, і національне відомство цієї держави чи національне відомство, що діє від імені цієї держави, з урахуванням положень пункту (2), не проводить експертизу та іншу процедуру за міжнародною заявкою до закінчення відповідного строку, згаданого в статті 39.

(2) Незважаючи на положення пункту (1), будь-яке обране відомство за спеціальним проханням заявника може в будь-який час проводити експертизу та іншу процедуру за міжнародною заявкою.

Стаття 41
Зміна формули винаходу, опису винаходу та креслень в обраних відомствах

(1) Заявнику надається можливість вносити зміни до формули винаходу, опису винаходу та креслень в кожному обраному відомстві у встановлений строк. Обрані відомства не повинні видавати патент чи відмовляти в його видачі до закінчення такого строку, за винятком випадків, коли мається спеціальна згода заявника.

(2) Зміни не повинні виходити за межі того, що розкрито у початково поданій міжнародній заявці, якщо це не допускається національним законодавством обраної держави.

(3) Зміни повинні відповідати вимогам національного законодавства обраної держави в усіх випадках, не передбачених цим Договором та Інструкцією.

(4) Якщо обране відомство вимагає подання перекладу міжнародної заявки, зміни повинні подаватися мовою перекладу.

Стаття 42
Результати національної експертизи в обраних відомствах

Обране відомство, одержуючи висновок міжнародної попередньої експертизи, не може вимагати від заявника подання копій документів або інформації про зміст будь-яких документів, які відносяться до експертизи однієї й тієї ж міжнародної заявки в будь-якому іншому обраному відомстві.

Розділ ІІІ
Загальні положення

Стаття 43
Прохання певних видів охорони

Щодо будь-якої зазначеної чи обраної держави, законодавство якої передбачає видачу авторських свідоцтв, свідчень про корисність, корисних моделей, додаткових патентів чи додаткових свідоцтв, додаткових авторських свідоцтв чи додаткових свідоцтв про корисність, заявник може вказати, як встановлено в Інструкції, що стосовно даної держави в його міжнародній заявці витребовується не патент, а авторське свідоцтво, свідоцтво про корисність, корисна модель, додатковий патент чи додаткове свідоцтво, додаткове авторське свідоцтво чи додаткове свідоцтво про корисність; наслідки визначаються цією вказівкою заявника. Для цілей цієї статті та будь-якого правила, що відноситься до неї, положення статті 2 (іі) не застосовуються.

Стаття 44
Прохання двох видів охорони

Відносно будь-якої зазначеної чи обраної держави, законодавством якої допускається, що поряд з проханням патенту чи будь-якого одного з видів охорони, перелічених у статті 43, можна просити ще й інший із згаданих видів охорони, заявник може вказати, як встановлено Інструкцією, обидва види охорони, що він просить; наслідки визначаються цією вказівкою заявника. Для цілей цієї статті положення статті 2 (іі) не застосовуються.

Стаття 45
Договори про регіональні патенти

(1) Будь-який договір, який передбачає видачу регіональних патентів (договір про регіональний патент) і надає право надавати заявки на такі патенти всім особам, що користуються, згідно зі статтею 9, правом подавати міжнародні заявки, може передбачати, що міжнародні заявки, які містять вказівку чи вибір держави-учасника обох договорів - договору про регіональний патент і цього Договору, - можуть подаватися як заявки на регіональні патенти.

(2) Національне законодавство такої зазначеної чи обраної держави може передбачати, що будь-яка вказівка чи вибір цієї держави в міжнародній заявці розглядається як бажання заявника одержати регіональний патент згідно з договором про регіональний патент.

Стаття 46
Неправильний переклад міжнародної заявки

Якщо обсяг охорони, що випливає з будь-якого патенту, виданого за міжнародною заявкою, через її неправильний переклад перевищує обсяг охорони, який витребовують у цій міжнародній заявці мовою оригіналу, компетентні органи зацікавленої Договірної держави мають право обмежити відповідно до зворотної сили обсяг охорони, що випливає з патенту, і оголосити його недійсним та скасованим тією мірою, якою він перевищує обсяг охорони, що витребовують у міжнародній заявці мовою оригіналу.

Стаття 47
Строки

(1) Подробиці щодо обчислення строків, що передбачаються цим Договором, визначаються Інструкцією.

(2)

(a) Усі строки, встановлені в І та ІІ розділах цього Договору, крім перегляду відповідно до статті 60, можуть бути змінені рішенням Договірних держав.

(b) Такі рішення приймаються або на Асамблеї, або голосуванням шляхом листування і повинні бути одноголосними.

Стаття 48
Недотримання строків в окремих випадках

(1) Якщо будь-який строк, встановлений цим Договором чи Інструкцією, не був дотриманий з причини перебоїв у поштовому обслуговуванні чи неминучої втрати або затримки кореспонденції, строк вважається дотриманим у випадках, передбачених Інструкцією, якщо представлені докази і дотримані інші умови, визначені в Інструкції.

⇐ Предыдущая 2 3 4 5 678 9 10 11 Следующая ⇒