Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Договір про патентну кооперацію 4 страница

(b) Будь-яка держава, що робить застереження відповідно до підпункту (a), в цій частині не пов'язана положеннями статті 11 (3).

(c) Будь-яка держава, що робить застереження згідно з підпунктом (a), повинна одночасно повідомити в письмовому вигляді, з якої дати і за яких умов стає дійсним в даній державі вплив на рівень техніки будь-якої міжнародної заявки, що містить його вказівку. Це повідомлення може бути змінено в будь-який час шляхом повідомлення, що направляється Генеральному директорові.

(5) Будь-яка держава може заявити, що вона не вважає себе пов'язаною положеннями статті 59. У разі будь-якого спору між будь-якою Договірною державою, яка зробила таке застереження, і будь-якою іншою Договірною державою положення статті 59 не застосовуються.

(6)

(a) Будь-яке застереження щодо цієї статті повинне бути зроблене в письмовому вигляді. Воно може бути зроблене під час підписання цього Договору, під час здачі на зберігання ратифікаційної грамоти чи акта про приєднання або, за виключенням випадку, передбаченого в пункті (5), в будь-який пізніший час шляхом повідомлення, направленого Генеральному директорові. В разі такого повідомлення застереження набуває чинності через шість місяців від дати, на яку Генеральний директор одержав повідомлення, і не поширюється на міжнародні заявки, подані до закінчення цього шестимісячного строку.

(b) Будь-яке застереження, зроблене відповідно до цієї статті, може бути вилучене в будь-який час шляхом повідомлення, направленого Генеральному директорові. Таке вилучення набуває чинності через три місяці від дати, на яку Генеральний директор одержав повідомлення, і в разі вилучення застереження, зробленого згідно з пунктом (3), не поширюється на міжнародні заявки, подані до закінчення цього тримісячного строку. (7) Цей Договір не допускає інших застережень, крім застережень, передбачених у пунктах з (1) по (5).

Стаття 65
Поступове застосування Договору та Інструкції

(1) Якщо угода з яким-небудь Міжнародним пошуковим органом чи Органом міжнародної попередньої експертизи передбачає тимчасове обмеження кількості чи виду міжнародних заявок, які такий Орган зобов'язується розглядати, Асамблея приймає заходи, необхідні для поступового застосування цього Договору та Інструкції щодо певних категорій міжнародних заявок. Це положення поширюється також на прохання про проведення пошуку міжнародного типу згідно зі статтею 15 (5).

(2) Асамблея встановлює дати, починаючи з яких з урахуванням положень пункту (1) можуть подаватися міжнародні заявки та вимоги на проведення міжнародної попередньої експертизи. Ці дати не повинні бути пізніше шести місяців після набуття чинності цим Договором, згідно з положеннями статті 63 (1), або початку застосування розділу ІІ, згідно з положеннями статті 63 (3) відповідно.

Стаття 66
Денонсація

(1) Будь-яка Договірна держава може денонсувати цей Договір шляхом повідомлення, направленого Генеральному директорові.

(2) Денонсація набуває чинності через шість місяців від дня одержання повідомлення Генеральним директором. Вона не припиняє дії міжнародної заявки в державі, що денонсує, якщо до закінчення цього шестимісячного строку міжнародна заявка була подана і, в разі вибору денонсуючої держави, цей вибір був уже зроблений.

Стаття 67
Підписання та мови

(1)

(a) Цей Договір підписується в одному примірнику на англійській і французькій мовах, причому обидва тексти цілком автентичні.

(b) Офіційні тексти виробляються Генеральним директором, після консультації із зацікавленими урядами, на іспанській, німецькій, португальській, російській та японській мовах, а також на інших мовах, що визначить Асамблея.

(2) Цей Договір відкритий для підписання у Вашингтоні до 31 грудня 1970 року.

Стаття 68
Функції депозитарію

(1) Оригінальний текст цього Договору, після того як він буде закритий для підписання, здається на зберігання Генеральному директорові.

(2) Генеральний директор направляє дві копії цього Договору та Інструкції, що додається до нього, належним чином завірені ним, урядам усіх держав-членів Паризької конвенції про охорону промислової власності і, на запит, урядові будь-якої іншої держави.

(3) Генеральний директор реєструє цей Акт у Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй.

(4) Генеральний директор направляє дві копії будь-якої поправки до цього Договору та Інструкції, належним чином завірені ним, урядам усіх Договірних держав і, на запит, урядові будь-якої іншої держави.

Стаття 69
Повідомлення

Генеральний директор повідомляє уряди всіх держав-членів Паризької конвенції про охорону промислової власності:

(і) про підписання відповідно до статті 62;

(іі) про здачу на зберігання ратифікаційних грамот і актів про приєднання відповідно до статті 62;

(ііі) про дату набуття чинності цим Договором і дату, з якої починає застосовуватися розділ ІІ відповідно до статті 63 (3);

(іv) про будь-які застереження, зроблені відповідно до статті 64 (1) - (5);

(v) про вилучення будь-яких застережень, здійснене відповідно до статті 64 (6) (b);

(vі) про денонсації, одержані відповідно до статті 66, і (vіі) про будь-які заяви, зроблені відповідно до статті 31 (4).

Будапештський договір про міжнародне визнання
депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури [38]

Підписаний у Будапешті 28 квітня 1977 р. та виправлений 26 вересня 1980 р.
(Про приєднання до Договору див. Закон України №474/96-ВР від 01.11.1996)

Вступні положення

Стаття 1
Заснування Союзу

Держави-учасниці цього Договору (далі - Договірні держави) утворюють Союз з міжнародного депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури.

Стаття 2
Визначення

Для цього Договору і Інструкції:

(і) посилання на "патент" слід розуміти як посилання на патенти на винаходи, авторські свідоцтва на винаходи, свідоцтва про корисність, корисні моделі, додаткові патенти чи додаткові свідоцтва, додаткові авторські свідоцтва, додаткові свідоцтва про корисність;

(іі) "депонування мікроорганізму" означає, відповідно до контексту, в якому вживаються ці слова, наступні дії, які здійснюються згідно з цим Договором і Інструкцією: передачу мікроорганізму міжнародному органу по депонуванню, який отримує і приймає його, чи зберігання такого мікроорганізму міжнародним органом по депонуванню, чи як згадану передачу, так і згадане зберігання;

(ііі) "патентна процедура" означає будь-яку адміністративну чи юридичну процедуру, що стосується заявки на патент чи патенту;

(іv) "публікація з метою патентної процедури" означає офіційну публікацію чи офіційне викладення заявки на патент чи патенту для загальнодоступного ознайомлення;

(v) "міжурядова організація промислової власності" означає будь-яку організацію, яка подала декларацію відповідно до статті 9(1);

(vі) "відомство промислової власності" означає орган Договірної держави чи міжурядову організацію промислової власності, які уповноважені видавати патенти;

(vіі) "установа по депонуванню" означає установу, яка забезпечує одержання, прийом і зберігання мікроорганізмів, а також видачу їх зразків;

(vііі) "міжнародний орган по депонуванню" означає установу по депонуванню, яка набула статусу міжнародного органу по депонуванню відповідно до статті 7;

(іx) "депозитор" означає фізичну чи юридичну особу, яка передає мікроорганізм міжнародному органу по депонуванню, який одержує і приймає його, а також будь-якого правонаступника згаданої фізичної чи юридичної особи;

(x) "Союз" означає Союз, згаданий у статті 1;

(xі) "Асамблея" означає Асамблею, згадану у статті 10;

(xіі) "Організація" означає Всесвітню організацію інтелектуальної власності;

(xііі) "Міжнародне бюро" означає Міжнародне бюро Організації і Міжнародні об'єднані бюро по охороні інтелектуальної власності (БІРПІ), поки існують БІРПІ;

(xіv) "Генеральний директор" означає Генерального директора Організації;

(xv) "Інструкція" означає Інструкцію, згадану у статті 12.

Глава І
Матеріально-правові положення

Стаття 3
Визнання і наслідки депонування мікроорганізмів

(1)

(а) Договірні держави, котрі дозволяють чи вимагають депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури, визнають для такої мети депонування мікроорганізмів у будь-якому міжнародному органі по депонуванню.Таке визнання включає визнання факту і дати депонування, вказаних міжнародним органом по депонуванню, а також визнання того факту, що те, що видається як зразок, є зразком депонованого мікроорганізму.

(b) Будь-яка Договірна держава може вимагати копію розписки про згадане в підпункті (а) депонування, виданої міжнародним органом по депонуванню.

(2) Стосовно питань, які регулюються цим Договором і Інструкцією, жодна Договірна держава не може пред'являти інших чи додаткових вимог, окрім тих, які передбачені цим Договором та Інструкцією.

Стаття 4
Повторне депонування

(1)

(а) Якщо міжнародний орган по депонуванню не може видавати зразки депонованого мікроорганізму з якоїсь причини, зокрема:

(і) якщо такий мікроорганізм більше нежиттєздатний, чи

(іі) якщо видача зразків вимагає пересилки їх за кордон, а пересилка зразків за кордон чи одержання їх за кордоном не можуть здійснюватися внаслідок експортних чи імпортних обмежень, цей орган, негайно після встановлення факту, що він не в змозі представити зразки, сповіщає депозитора про це, вказавши причину, і депозитор, з урахуванням положень пункту (2) і як передбачено цим пунктом, має право зробити повторне депонування первісно депонованого мікроорганізму.

(b) Повторне депонування здійснюється у тому ж міжнародному органі по депонуванню, в якому було здійснено первісне депонування, однак:

(і) воно здійснюється в іншому міжнародному органі по депонуванню, якщо установа, в якій було здійснено первісне депонування, втратила статус міжнародного органу по депонуванню повністю чи стосовно того виду мікроорганізму, до якого належав депонований мікроорганізм, або якщо міжнародний орган по депонуванню, в якому було здійснено первісне депонування, припиняє тимчасово чи остаточно виконувати свої функції щодо депонованих мікроорганізмів;

(іі) воно може бути здійснене в іншому міжнародному органі по депонуванню у випадку, згаданому у підпункті (а)(іі).

(с) До будь-якого повторного депонування додається заява, підписана депозитором, з підтвердженням того, що заново депонований мікроорганізм є тим же, що і депонований первісно.

Якщо це підтвердження депозитора заперечується, обов'язок доказування регулюється вживаним законодавством.

(d) З урахуванням положень підпунктів (а)-(с) і (е), повторне депонування вважається здійсненим на дату первісного депонування, якщо всі попередні заяви про життєздатність первісно депонованого мікроорганізму вказували на те, що мікроорганізм був життєздатним, і якщо повторне депонування здійснено в межах трьох місяців від дати одержання депозитором повідомлення, згаданого у підпункті (а).

(е) Якщо застосовуються положення підпункту (b)(і) і депозитор не одержує повідомлення, згаданого в підпункті (а), в межах шести місяців від дати публікації Міжнародним бюро повідомлення про закінчення, обмеження чи припинення, згадані у підпункті (b)(і), трьохмісячний строк, згаданий у підпункті (d), обчислюється від дати вказаної публікації.

(2) Право, згадане в пункті (1)(а), не діє, якщо депонований мікроорганізм переданий іншому міжнародному органу по депонуванню до того часу, поки цей орган у змозі надавати зразки такого мікроорганізму.

Стаття 5
Обмеження в галузі експорту та імпорту

Кожна Договірна держава визнає вельми бажаним, щоб в разі наявності обмеження на експорт чи імпорт деяких видів мікроорганізмів, таке обмеження поширювалось на депоновані чи призначені для депонування мікроорганізми згідно з цим Договором тільки тоді, коли це обмеження необхідне для національної безпеки чи у зв'язку з небезпекою для здоров'я чи навколишнього середовища.

Стаття 6
Статус міжнародного органу по депонуванню

(1) Для набуття статусу міжнародного органу по депонуванню будь-яка установа по депонуванню повинна бути розташована на території Договірної держави і користуватися перевагами, наданих в запевненнями, цієї держави щодо того, що ця установа відповідає і буде далі відповідати умовам, перерахованим у пункті (2). Згадані запевнення можуть бути також дані міжурядовою організацією промислової власності, у цьому випадку установа по депонуванню повинна розташовуватись на території держави-члена цієї організації.

(2) Установа по депонуванню, як міжнародний орган по депонуванню, повинна:

(і) мати безперервне існування;

(іі) мати у своєму розпорядженні, як передбачено Інструкцією, необхідний персонал і устаткування для виконання наукових і адміністративних завдань згідно з цим Договором;

(ііі) бути неупередженою і об'єктивною;

(іv) бути доступною з метою депонування для будь-якого депозитора на рівних умовах;

(v) приймати для депонування будь-які чи визначені види мікроорганізмів, досліджувати їх життєздатність і зберігати їх, як передбачено Інструкцією;

(vі) видавати депозитору розписку і будь-яке потрібне свідоцтво про життєздатність мікроорганізмів, як передбачені Інструкцією;

(vіі) підпорядковуватися у відношенні депонованих мікроорганізмів вимогам конфіденційності, передбаченим Інструкцією;

(vііі) видавати зразки будь-якого депонованого мікроорганізму з дотриманням умов і у відповідності з процедурою, передбаченою Інструкцією.

(3) Інструкція передбачає заходи, що вживаються:

(і) якщо міжнародний орган по депонуванню тимчасово чи остаточно припиняє виконання своїх функцій стосовно депонованих мікроорганізмів чи відмовляється приймати будь-які види мікроорганізмів, які він повинен приймати у відповідності з даними запевненнями;

(іі) у випадку припинення чи обмеження статусу міжнародного органу по депонуванню якого-небудь міжнародного органу по депонуванню.

Стаття 7
Набуття статусу міжнародного органу по депонуванню

(1)

(а) Установа по депонуванню набуває статусу міжнародного органу по депонуванню внаслідок письмового повідомлення, адресованого Генеральному директору Договірною державою, на території якої розташовується установа по депонуванню, яке містить декларацію з запевненням у тому, що згадана установа відповідає і буде далі відповідати умовам, сформульованим у статті 6(2).

Згаданий статус може бути також набутий внаслідок письмового повідомлення, адресованого Генеральному директору міжурядовою організацією промислової власності, яке містить в собі згадану декларацію.

(b) Це повідомлення також містить інформацію про установу по депонуванню, як передбачену Інструкцією, і в ньому може бути вказана дата, починаючи з якої статус міжнародного органу по денонуванню набирає чинності.

(2)

(а) Якщо Генеральний директор визнає, що повідомлення містить потрібну декларацію і що вся необхідна інформація одержана, це повідомлення негайно публікується Міжнародним Бюро.

(b) Статус міжнародного органу по депонуванню набувається з дати публікації повідомлення або ж, якщо дата вказана у відповідності з пунктом (1)(b) і є більш пізньою, ніж дата публікації повідомлення, - починаючи з цієї дати.

(3) Подробиці процедури відповідно до пунктів (1) і (2) передбачені Інструкцією.

Стаття 8
Припинення і обмеження статусу міжнародного органу по депонуванню

(1)

(а) Будь-яка Договірна держава чи будь-яка міжурядова організація промислової власності може вимагати, щоб Асамблея припинила чи обмежила визначеними видами мікроорганізмів статус будь-якого органу по депонуванню на тій підставі, що не дотримувалися чи більш не дотримуються умови, перераховані у статті 6. Однак така вимога з боку Договірної держави чи міжурядової організації промислової власності не може поширюватися на міжнародний орган по депонуванню, стосовно якого ними була заявлена декларація, згадана у статті 7(1)(а).

(b) До висунення вимоги згідно з підпунктом (а) Договірна держава чи міжурядова організація промислової власності сповіщає через Генерального директора про причини висунутої вимоги Договірну державу чи міжурядову організацію промислової власності, які зробили повідомлення відповідно до статті 7(1), з тим, щоб ця держава чи організація мали можливість у шестимісячний строк від дати згаданого повідомлення вжити відповідних заходів, які дозволяють уникнути необхідності внесення висунутої вимоги.

(с) Якщо Асамблея знаходить вимоги достатньо обгрунтованими, вона виносить рішення про припинення чи про обмеження певними видами мікроорганізмів наданого цьому органу статусу міжнародного органу по депонуванню, згаданого у підпункті (а). Це рішення Асамблеї вимагає не менше, ніж дві третини голосів, поданих на користь цієї вимоги.

(2)

(а) Договірна держава чи міжурядова організація промислової власності, які представили декларацію із запевненнями, згадану у статті 7(1)(а), можуть шляхом повідомлення на ім'я Генерального директора відкликати свою декларацію повністю або у відношенні тільки певних видів мікроорганізмів, і в будь-якому випадку повинні відкликати свою декларацію, якщо і оскільки запевнення, які вона містить, більше не дійсні.

(b) Таке повідомлення обумовлює від дати, передбаченої Інструкцією, припинення статусу міжнародного органу по депонуванню, якщо воно стосується декларації в цілому, чи відповідне обмеження цього статусу, якщо воно стосується тільки певних видів мікроорганізмів.

(3) Подробиці процедури відповідно до пунктів (1) і (2) передбачені Інструкцією.

Стаття 9
Міжурядові організації промислової власності

(1)

(а) Будь-яка міжурядова організація, якій декілька держав доручили видачу регіональних патентів, і всі держави - члени якої є членами Міжнародного (Паризького) Союзу з охорони промислової власності, може подати Генеральному директору декларацію про те, що вона бере зобов'язання щодо визнання, передбачене у статті 3(1)(а), зобов'язання, яке стосується вимог, згаданих у статті 3(2), і визнає всі наслідки, що випливають з положень цього Договору та Інструкції, які застосовуються до міжурядових організацій промислової власності. У випадку, якщо декларація, згадана в попередньому реченні, подається до набуття чинності цього Договору відповідно до статті 16(1), її дія починається від дати набуття Договором чинності. У випадку подання декларації після набуття чинності цього Договору, її дія починається через три місяці від дати подання декларації, якщо в ній не зазначається більш пізня дата. В останньому випадку дія декларації починається з дати, вказаної таким чином.

(b) Вказана вище організація має право, передбачене статтею 3(1)(b).

(2) При перегляді чи внесенні поправок до будь-якого положення цього Договору чи Інструкції, що зачіпає інтереси міжурядових організацій промислової власності, будь-яка міжурядова організація промислової власності може відкликати свою декларацію, згадану в пункті (1), шляхом повідомлення, направленого Генеральному директору.

Цей відклик набуває чинності:

(і) у випадку одержання повідомлення до дати набуття чинності переглянутих чи змінених положень - з цієї дати;

(іі) у випадку одержання повідомлення після дати, згаданої у підпункті (і) - від дати, вказаної у повідомленні, або ж при відсутності такого повідомлення, через три місяці від дати одержання повідомлення.

(3) На доповнення до випадку, згаданого в пункті (2), будь-яка міжурядова організація промислової власності може відкликати свою декларацію, згадану в пункті (1)(а), шляхом повідомлення, направленого Генеральному директору. Це відкликання набуває чинності через два роки від дати одержання Генеральним директором повідомлення. Жодне повідомлення про відкликання згідно з цим пунктом не приймається протягом п'ятирічного строку від дати набуття декларацією чинності.

(4) Відкликання, згадане у пункті (2) чи (3), зроблене міжурядовою організацією промислової власності, повідомлення якої відповідно до статті 7(1) дозволило установі по депонуванню набути статусу міжнародного органу по депонуванню, тягне за собою припинення такого статусу через рік від дати одержання Генеральним директором повідомлення про відкликання.

(5) Будь-яка декларація, згадана у пункті (1)(а), повідомлення про відзив, згадане у пункті (2) чи (3), запевнення, представлені згідно з другим реченням статті 6(1) і включені в декларацію, заявлену відповідно до статті 7(1)(а), вимога, поставлена відповідно до статті 8(1) і повідомлення про відкликання, згадане у статті 8(2), вимагають особливого попереднього схвалення з боку вищого керівного органу міжурядової організації промислової власності, членами якого є всі держави - члени цієї організації і рішення якого приймаються офіційними представниками уряду таких держав.

Глава ІІ
Адміністративні положення

Стаття 10
Асамблея

(1)

(а) Асамблея складається з Договірних держав.

(b) Кожна Договірна Держава представлена одним делегатом, який може мати заступників, радників і експертів.

(с) Кожна міжурядова організація промислової власності представлена спеціальними спосперігачами на засіданнях Асамблеї, а також будь-якого комітету і робочої групи, заснованих Асамблеєю.

(d) Будь-яка держава, яка не є членом Союзу, але є членом Організації чи Міжнародного (Паризького) Союзу з охорони промислової власності, і будь-яка міжурядова організація, яка спеціалізується в галузі патентів і не є міжурядовою організацією промислової власності, як визначено у статті 2(v), можуть бути представлені спостерігачами на засіданнях Асамблеї і, якщо Асамблея ухвалить таке рішення, на засіданнях будь-якого комітету чи робочої групи, заснованих Асамблеєю.

(2)

(а) Асамблея:

(і) розглядає всі питання, що стосуються збереження і розвитку Союзу, і застосування цього Договору;

(іі) здійснює такі права і виконує такі завдання, які спеціально покладені на неї чи доручені їй згідно з цим Договором;

(ііі) дає Генеральному директору вказівки щодо підготовки конференцій по перегляду;

(іv) розглядає і затверджує звіти і діяльність Генерального директора, які стосуються Союзу, і дає йому всі необхідні інструкції з питань, що входять до компетенції Союзу;

(v) створює такі комітети і робочі групи, які вважає необхідними для сприяння роботі Союзу;

(vі) визначає, з урахуванням положень пункту (1)(d), які держави, котрі не є Договірними державами, які міжурядові організації, котрі не є міжурядовими організаціями промислової власності, визначеними в статті 2(v), і які міжнародні неурядові організації допускаються на її засідання як спостерігачі, і в якій мірі допускаються на її засідання як спостерігачі міжнародні органи по депонуванню;

(vіі) здійснює будь-які інші належні дії, направлені на досягнення мети Союзу;

(vііі) виконує всі інші функції, що випливають з цього Договору.

(b) З питань, що представляють інтерес також для інших Союзів, адміністрацію яких здійснює Організація, Асамблея приймає рішення, заслухавши думку Координаційного комітету Організації.

(3) Делегат може представляти лише одну Державу, голосувати лише від її імені.

(4) Кожна Договірна держава має один голос.

(5)

(а) Половина Договірних держав складає кворум.

(b) При відсутності кворуму Асамблея може приймати рішення, однак всі рішення Асамблеї, за винятком рішень, що стосуються її власних процедурних правил, набирають чинності тільки тоді, коли кворум і необхідна більшість голосів будуть досягнуті голосуванням за допомогою листування, як це передбачено Інструкцією.

(6)

(а) З урахуванням положень статей 8(1)(с), 12(4) і 14(2)(b) Асамблея приймає свої рішення більшістю поданих голосів.

(b) Голоси тих, що утримались, до уваги не беруться.

(7)

(а) Асамблея збирається на чергову сесію раз на три роки за скликанням Генерального директора, переважно в той же час і в тому ж місці, що і Генеральна асамблея Організації.

(b) Асамблея збирається на надзвичайну сесію, що скликається Генеральним директором або з його власної ініціативи, або на вимогу однієї чверті Договірних держав.

(8) Асамблея приймає свої правила процедури.

Стаття 11
Міжнародне бюро

(1) Міжнародне бюро:

(і) здійснює адміністративні завдання Союзу, зокрема такі, котрі спеціально покладені на нього згідно з цим Договором та Інструкцією чи Асамблеєю;

(іі) виконує функції секретаріату конференцій по перегляду, Асамблеї, комітетів і робочих груп, заснованих Асамблеєю, і будь-яких інших засідань, які скликаються Генеральним директором і розглядають питання, що стосуються Союзу.

(2) Генеральний директор є головною посадовою особою Союзу і представляє Союз.

(3) Генеральний директор скликає всі засідання для розгляду питань, що стосуються Союзу.

(4)

(а) Генеральний директор і будь-який призначений ним член персоналу бере участь без права голосу в усіх засіданнях Асамблеї, комітетів і робочих груп, заснованих Асамблеєю, а також у будь-якому іншому засіданні, що скликається Генеральним директором і розглядає питання, що стосуються Союзу.

(b) Генеральний директор чи призначений ним член персоналу є ex offіcіo секретарем Асамблеї, а також комітетів, робочих груп та інших засідань, згаданих у підпункті (а).

(5)

(а) Генеральний директор відповідно до вказівок Асамблеї здійснює підготовку конференцій по перегляду.

(b) Генеральний директор може консультуватися з міжурядовими і міжнародними неурядовими організаціями з питань підготовки конференцій по перегляду.

(с) Генеральний директор і призначені ним особи беруть участь без права голосу в роботі конференцій по перегляду.

(d) Генеральний директор чи призначений ним член персоналу є ex offіcіo секретарем будь-якої конференції по перегляду.

Стаття 12

Інструкція

(1) Інструкцією передбачені правила, що стосуються:

(і) вимог, стосовно яких цей Договір спеціально посилається на Інструкцію, чи спеціально передбачає, що вони встановлені чи будуть встановлені;

(іі) будь-яких адміністративних вимог, питань чи процедур;

(ііі) будь-яких подробиць, корисних для застосування цього Договору.

(2) Інструкція, яка приймається одночасно з цим Договором, додається до цього Договору.

(3) Асамблея має право вносити поправки в Інструкцію.

(4)

(а) З урахуванням положень підпункту (b) для прийняття будь-якої поправки до Інструкції вимагається не менше, ніж дві третини поданих голосів.

(b) Для прийняття будь-якої поправки, що стосується видачі зразків депонованих мікроорганізмів міжнародними органами по депонуванню, вимагається, щоб жодна Договірна держава не голосувала проти запропонованої поправки.

(5) У випадку розбіжності між положеннями цього Договору і положеннями Інструкції застосовуються положення Договору.

Глава ІІІ
Перегляд і поправки

Стаття 13
Перегляд Договору

(1) Цей Договір може підлягати час від часу перегляду на конференціях Договірних держав.

(2) Рішення про скликання будь-якої конференції по перегляду приймається Асамблеєю.

(3) Поправки до статей 10 і 11 можуть бути прийняті чи на конференції по перегляду чи відповідно до статті 14.

Стаття 14
Поправки до деяких положень Договору

(1)

(а) Пропозиції відповідно до цієї статті про внесення поправок до статей 10 і 11 можуть бути зроблені будь-якою Договірною державою чи Генеральним директором.

(b) Такі пропозиції направляються Генеральним директором Договірним державам щонайменше за шість місяців до розгляду їх Асамблеєю.

(2)

(а) Поправки до статей, згаданих у пункті (1), приймаються Асамблеєю.

(b) Для прийняття будь-якої поправки до статті 10 вимагається не менше, ніж чотири п'ятих поданих голосів; для прийняття будь-якої поправки до статті 11 вимагається не менше, ніж три чверті поданих голосів.

(3)

(а) Будь-яка поправка до статей, згаданих у пункті (1), набуває чинності через місяць після того, як письмові повідомлення про її прийняття, здійснені відповідно до конституційної процедури кожної держави, одержано Генеральним директором від трьох чвертей Договірних сторін, котрі були членами Асамблеї під час прийняття нею цієї поправки.

(b) Будь-яка поправка до вказаних статей, прийнята таким чином, обов'язкова для всіх Договірних держав, які були Договірними державами під час прийняття поправки Асамблеєю; однак будь-яка поправка, що покладає фінансові обов'язки діє на згадані Договірні держави чи така, що збільшує такі обов'язки, є обов'язковою тільки для тих Договірних держав, котрі повідомили про прийняття ними такої поправки.

(с) Будь-яка поправка, що прийнята і набула чинності відповідно до положень підпункту (а), обов'язкова для всіх держав, котрі стають Договірними державами, після дати, на яку ця поправка була прийнята Асамблеєю.

Глава ІV
Заключні положення

Стаття 15
Участь у Договорі

(1) Будь-яка держава-член Міжнародного (Паризького) Союзу з охорони промислової власності може стати учасником цього Договору шляхом:

⇐ Предыдущая 4 5 6 7 8910 11 12 13 Следующая ⇒