Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Принципи страхування




 

Знання принципів страхування необхідно для всіх учасників стра­хового процесу на всіх його стадіях. Наприклад, у майновому страху­ванні: при визначенні суми, на яку повинно бути застраховано майно; при розрахуванні розміру відшкодування, яке повинна виплатити страхова компанія; під час переговорів про поліпшення умов страхування.

Основні принципи страхування такі:

· майновий інтерес;

· найвищий ступінь довіри сторін;

· причинно-наслідковий зв'язок;

· виплата відшкодування в розмірі реального збитку;

· франшиза;

· суброгація.

Фактично ці принципи відповідають основним етапам спілкуван­ня клієнта й страховика:

1. переговори щодо укладання договору страхування;

2. повідомлення всієї необхідної інформації;

3.з'ясування причини настання страхового випадку;

4. розрахунок і виплата страхового відшкодування.

Виокремлення таких етапів можна пояснити тим, що:

· без наявності інтересу в страхувальника переговори не почнуться;

· без повідомлення клієнтом усієї інформації про об'єкт стра­хування не можна виробити конкурентоспроможні умови договору страхування;

· не встановивши причину випадку, не можна одержати відшкодування за збиток;

· виплативши відшкодування, страховик отримує всі права клієнта щодо винних осіб і має право вимагати відшкоду­вання збитку від них.

Майновий інтерес пов'язаний із зацікавленістю юридичних і фізичних осіб у збереженні об 'єктів, у які вкладені кошти, та збере­женні життя й здоров 'я при настанні несприятливих подій або не-Щасних випадків.

Основні риси майнового інтересу:

· повинен піддаватися фінансовій оцінці;

· повинен виникати на законних підставах;

· особа, яка, уклавши договір страхування, скоїла кримінальний злочин, не може одержати від страхування вигоду.

Відшкодовуються тільки конкретні збитки конкретної особи.. Якщо з'ясовується, що остання уклала договір страхування, але не мала майнового інтересу - не була власником, орендарем, корис­тувачем загиблого майна, - це означає, що їй не нанесено збитків, і договір страхування, укладений із страховою організацією, у цьому випадку вважається недійсним.

Принцип найвищої довіри сторін полягає в тому, що на стадії укладення договору страхування страховик нічого не знає про об'єкт страхування, а клієнт - майбутній страхувальник - повинен розкрити всі суттєві обставини про об'єкт страхування, зокрема, всі відомості, що дозволили б зробити висновки про ступінь ризику, інформацію про попередні збитки, наявність інших полісів і т.п.

Страхувальник повинен повідомити про будь-який суттєвий факт щодо можливості настання негативних подій, виникнення ризикових ситуацій. Причому кожен факт є суттєвим, якщо він може вплинути на судження страховика при визначенні ставки премії або при прийнятті рішення, чи згоден він взагалі страхувати цей ризик.

При укладенні договору страхувальнику необхідно повідомити про всі важливі обставини щодо об'єкта страхування, а страховику - про умови страхування.

Значення цього принципу полягає в тому, що, коли виникає збиток, починається розслідування його обставин. Якщо при цьому буде виявлено, що страхувальник не повідомив що-небудь суттєве про об'єкт страхування, дію договору може бути припинено, а збиток не відшкодовано.

На жаль, на практиці зустрічаються неодинокі випадки шахрай­ства з боку страхувальників.

Етичні норми західного страхового бізнесу загалом більш суворі, ніж етика бізнесу взагалі. У страхуванні не допускається приховуван­ня інформації про об'єкти страхування. Наприклад, заборонено при­ховувати факти минулих захворювань при страхуванні здоров'я.

Причинно-наслідковий зв'язок -принцип, дуже важливий, насамперед для страховика, оскільки деякі ризики страхуванню підлягають, інші - ні.

Для страховика важливо визначити фактичну, а не безпосередню причину страхового випадку. Фактична причина - це активна, діюча причина, яка починає ланцюжок і викликає певний результат без втручання будь-якої іншої, сторонньої, сили від іншого джерела.

Кожний страховий поліс містить "каталог винятків (застережень) " -перелік причин, що не підлягають страхуванню. Каталог буває іноді дуже великим. Страховик візьме на себе тільки відомі ризики, ймо­вірність настання яких можна розрахувати. Термін "від усіх ризиків", Що іноді застосовується до деяких полісів, вводить в оману. У ньому теж є перелік виключень.

Існують стандартні причини, що виключаються з обсягу відпо­відальності страховика. Наприклад, деякі з них:

· навмисні дії страхувальника або його представників;

· зношення застрахованого майна;

· збитки, викликані радіоактивним випромінюванням.

Крім того, у кожному виді страхування існують свої стандартні винятки.

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...