Тема 3. Страхові ризики та їхня оцінка

1. Поняття ризику та його основні характеристики.

2. Види ризиків та їхня оцінка.

3. Управління ризиком.

4. Тарифна ставка: структура та методи розрахунку.

Мета вивчення теми:

· розуміння особливостей класифікації ризиків;

· оволодіння методикою управління ризиками;

Після вивчення теми студент повинен знати:

· поділ ризиків на види та їх оцінку;

· методи визначення ймовірності настання ризику;

вміти:

· використовувати методи управління страховими ризиками;

· розрахувати тарифну стравку, страхову премію.

Міні-лексикон:

страховий ризик, страховий випадок, ситуація ризику, кумуляція ризику, частота настання страхової події, величина збитку, класи­фікація ризиків, чистий ризик, спекулятивний ризик, ризик-менеджмент, закон великих чисел, технічний ризик страховика, актуарні Розрахунки, тарифна ставка, страхова премія.

 

Поняття ризику та його основні характеристики

 

 

Необхідність прискорення руху економіки шляхом ефективності, інноваційного оновлення, позитивних перетворень в усіх сферах жит­тя ні в кого не викликає сумніву. Однак, становлення цих процесів, особливо у вітчизняній практиці, стикається з певними труднощами, зумовленими не в останню чергу наявністю великого кола ризиків, різноманітних за характером, величиною, наслідками.

Ризик притаманний кожному виду діяльності людини. Він є об'єктивним явищем майже в усіх сферах суспільного життя.

Наявність ризиків і необхідність захисту від їхніх наслідків вик­ликають потребу у страхуванні. Оскільки страхування надає фінан­сову підтримку після настання страхового випадку, необхідно з'ясу­вати сутність, характер та особливості ризику, бо ризик є одним з основних понять страхування.

За своєю сутністю ризик є подією з негативними, особливо не­вигідними економічними наслідками, які, можливо, настануть у май­бутньому в розмірах, що невідомі.

Без наявності ризику немає страхування, тому що інакше відсут­ній страховий інтерес.

Поняття ризику пов'язується із розумінням: небезпеки, загрози, ненадійності, невизначеності, невпевненості, збитку, азарту.

Схематично це можна зобразити в такому вигляді:

Незнання + невідомість кінцевого результату

=

невизначеність (яку можна оцінити у кількісних параметрах)

=

Ризик

 

Слід відрізняти ризик взагалі та страховий ризик. Найбільш точно та лаконічно цю різницю зазначено в Законі України "Про страхування": "Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка мас ознаки ймовірності та випадковості настання".

Критерії визначення страхового ризику:

♦ Ймовірний характер високого рівня.

♦ Випадковий характер настання.

♦ Співвідношення випадковості прояву певного ризику із сукупністю однорідних об'єктів.

♦ Неможливість визначення моменту настання страхового випадку за часом та в просторі.

♦ Страхова подія не може мати розмірів катастрофічного лиха.

♦ Необхідність об'єктивного виміру й оцінки шкідливих наслідків реалізації ризику.

 

Перші два критерії означають, що страховий ризик є матема­тичною ймовірністю настання збитку в результаті обумовленої заздалегідь події, яка спирається на статистичні дані і може бути роз­рахована з досить високою точністю.

Будь-який конкретний ризик, наприклад, ризик пожежі, крадіжки, - це тільки можливість настання певної події (наприклад, горіння застрахованого будинку або викрадення автомобіля).

Слід пам'ятати, що страхується "ризик", а не те, що повинно неминуче статися. Перелік ризиків, охоплених страхуванням, повинен бути суворо обумовлений в правилах страхування.

 

При спостереженні за достатньо великою кількістю об'єктів, які піддаються впливу одного й того ж ризику за один і той самий проміжок часу, виявляється закономірність настання випадкових по­дій. Чим більша сукупність охоплена спостереженням, тим більше випадковість наближається до достовірного результату. Крім того, ризик може бути поданий і через логічну ймовірність, яка будується за допомогою індукції, дедукції, аналізу, синтезу та гіпотези.

Ризик поєднаний з ймовірністю загибелі або пошкодження об'єк­та, взятого на страхування.

При ймовірності 1 - існує 100%-ва гарантія того, що певна подія станеться, а при ймовірності 0 - можна стверджувати про неможли­вість її настання. Чим менше вірогідність ризику, тим легше й дешев­ше можна організувати його страхування. Значна ймовірності ризику передбачає дорогий страховий захист.

Виділять математичну, статистичну та експертну ймовірність.

Це відносна частота появи випадку певного виду в сукупності всіх можливих випадків.Грунтується на законі великих чисел.

Кількість ситуацій,при яких випадок настав Кількість ситуацій, при яких можлива поява такого випадку за умови взаємо незалежності випадків та їх однакової ймовірності настання

Об’єктивні факти + знання+ суб’єктивні відчуття експертами реальної ситуації

Умовами здійснення будь-якого ризику є ризикові обставини. Усі вони, взяті у єдності та взаємодії, визначають ситуація ризику, що характеризує природний стан об'єкта страхування й оточення, в яко­му він знаходиться. При укладенні договору страхування ситуація ризику визначається залежно від ряду ознак, які спостерігаються та реєструються страховиком. До уваги беруться ознаки, що суттєво впливають на стан об'єкта страхування.

Ризикові обставини дозволяють оцінити можливість настання певної події в майбутньому. Проте тільки одна або декілька ризикових обставин призводять до реалізації ризику, що означає настання страхового випадку. Зобразимо це схематично.

 

 

Страховий випадок - подія, передбачувана договором страху­вання або законодавством, яка відбулася, і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій особі або іншій третій особі.

Страховий випадок може мати місце стосовно одного або безлічі об'єктів страхування в межах певної страхової сукупності (призво­дить до кумуляції ризику, тобто викликає катастрофічний ризик).

Розглянемо основні характеристики ризику, які мають велике значення для страхування:

I. Частота настання події щодо місця та часу.

II. Важкість наслідків (величина збитку).

Перший показник визначає ступінь настання страхових випадків за тим чи іншим видом страхування. Розраховується як відношення числа страхових випадків до кількості договорів страхування або кількості застрахованих об'єктів за певним видом страхування. Об'єк­ти, що пропонуються на страхування, відрізняються різним ступенем небезпеки. На практиці спостерігаються періоди часу різкого підви­щення страхового ризику, коли значно зростає кількість несприят­ливих подій із негативними наслідками.

Другий показник визначається як матеріальний збиток, нанесений страхувальнику внаслідок страхового випадку. На основі величини збитку (із врахуванням системи страхового забезпечення) виконують­ся розрахунки страхового відшкодування.

Наслідки страхового випадку виявляються в повному знищенні або частковому пошкодженні об'єкта страхування. А відтак, головне завдання страхової компанії - сформувати страховий фонд, який був би достатнім для виплати страхових сум і страхового відшкодування як в звичайні, так і в особливо несприятливі роки.

Однак частота й важкість наслідків можуть мати різне співвід­ношення. Наприклад, авіакатастрофи. Аварій трапляється відносно небагато, але наслідки тяжкі як для людей, так і у фінансовому від­ношенні для страхових організацій, які здійснюють страхування авіаційних ризиків.

2. Види ризиків та їхня класифікація

 

Різноманітність ризиків, які присутні в повсякденному житті та різних сферах економіки, теж вимагають їхньої видової класифікації, яка існує в усіх галузях знань.

Критерії, за якими можна класифікувати ризики, вельми різні, але в сукупності вони дають змогу уявити ризик як багатоаспектне явище й охарактеризувати його з точки зору виникнення, місця, величини та особливостей прояву.

Перш за все, ризики згідно з договором страхування, можна по­ділити на страхові - включені в договір страхування, тобто охоплені страхуванням, і нестрахові - не включені в договір страхування, що не беруться на страхування, а відтак - не покриваються ним.

Страхування розповсюджується тільки на такі ризики, які можна виміряти у фінансовому відношенні, їх можна поділити на чисті та спекулятивні.

Чистий ризик означає потенційну можливість зазнати збитку; тобто наслідок завжди альтернативний - збитки або їхня відсутність.

Спекулятивний - потенційну можливість як придбати (одержати прибуток), так і втратити - зазнати збитку. Як правило, страхуються від чистого ризику.

 

При класифікації за суб'єктами, які підпадають під вплив ри­зиків, виділяють ризики для:

• людства в цілому;

• окремих регіонів, країни;

• соціальних груп, окремих індивідів;

• економічної, політичної, соціальної та інших систем;

• галузей господарства;

• господарюючих суб'єктів.

 

Залежно від джерела небезпеки або за своїм походженням:

Природні:

пов'язані з проявом стихійних сил природи (землетруси, повені, цу­намі, град, паводки, снігові лави­ни, бурі, урагани, шторми, осідан­ня та зсуви ґрунту, селеві потоки, гірські обвали та інші явища)

Антропогенні:

виникають внаслідок ціле­спрямованого впливу людини в процесі присвоєння мате­ріальних благ (такі ризики, як крадіжка, пограбування та ін­ші протиправні дії)

Класифікація ризиків залежно від імовірності настання більших чи менших матеріальних витрат, які можуть виникнути у кожному конкретному випадку, поділяє ризики за розміром - кількісним параметром -на:

• незначні • середні • значні • катастрофічні

(малі)(великі)

Перші два означають такі, що призводять до невеликих за розміром збитків і найчастіше зустрічаються при страхуванні майна громадян.

Значні (великі) ризики - це такі, які завдають великих збитків, які значно перевищують середній рівень збитків від порівняних, тобто однакових за походженням. Іноді під великими ризиками розуміють ризики, сума виплат за якими в результаті настання страхового ви­падку може бути значна стосовно фондів страховика. До таких ризи­ків належать: ризики повітряні, транспортні, майнові, що виявляються на великих підприємствах, ризики загальної відповідальності, ризики кредиту й застави.

Особливості великих ризиків:

* виявляються з більшою закономірністю;

* піддаються точнішому передбаченню та розрахунку;

* менш відчутні економічно, ніж катастрофічні.

Катастрофічні ризики - явища природи або людської діяль­ності, які можуть зумовити чисельні кумульовані окремі ризики та призвести до значних майнових і особистих збитків у особливо вели­ких розмірах.

Причинами катастрофічних ризиків, як правило, є:

• трагічні прояви природних катаклізмів (землетруси, циклони, ви­верження вулканів, повені, ураганні вітри, смерчі та інші стихійні явища);

• різні види людської діяльності - винахідницька, політична, еконо­мічна (наприклад, аварії на енергоблоці АЕС).

Катастрофічні ризики поділяються на ендемічні, що виникають під впливом метеорологічних факторів та умов, і ризики, які вини­кають через якість землі (наприклад, ерозія грунту). Особливу групу в цій класифікації становлять ризики, які пов'язані з перетворюючою діяльністю людини.

 

У загальній класифікації ризиків залежно від сфери діяльності людини, можна виділити:

· політичні

· екологічні

· транспортні (авіаційні, морські та ін.)

· технічні

· інші ризики.

Політичні ризики - ті, що пов'язані із протиправними діями з точки зору норм міжнародного права, заходами чи акціями урядів іноземних держав стосовно суверенної держави, підприємців або гро­мадян цієї держави. Політичні ризики, як правило, не страхуються. Однак через систему застережень або особливих умов договору страхування вони можуть бути включені до обсягу відповідальності страховика. Наприклад, у Франції за законом держава несе відпові­дальність за збитки, що сталися внаслідок політичних ризиків.

Ризик війни не передбачається таким договором страхування.

Екологічні ризики пов'язані із забрудненням довкілля і зумов­лені перетворюючою діяльністю людини.

Транспортні ризики поділяються на ризики карго й каско. Ризики каско стосуються страхування будь-яких видів транспорту (повітряного, морського, річкових суден, залізничного рухомого скла­ду й автомобілів під час руху, стоянки та ремонту). Ризики карго передбачають страхування вантажів, що перевозяться усіма видами транспортних засобів.

Технічні ризики проявляються як аварії внаслідок раптового виходу зі строю машин та обладнання або збою в технології вироб­ництва. Ці ризики мають універсальний характер, тобто захищають об'єкт від багатьох причин збитку: помилок управління, монтажу, порушення технології, недбалості в роботі тощо, які призводять до передчасних відмовлень, виходу з ладу машин та обладнання. Техніч­ні ризики можуть нанести збитки майну, життю, здоров'ю людей та фінансовим інтересам підприємств.

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться:

Читайте также:

Активні операції комерційних банків: види, цілі проведення, умови, ризики проведення.
Визнання та оцінка зобов'язання
Вимір та оцінка грошових потоків
Виправлення помилок, допущених при складанні фін.звітів у попередніх періодах.Відображення у фін. звітності змін в облікових оцінках та обліковій політиці
Висновок судово-бухгалтерської експертизи, зміст і структура. Оцінка висновку судово-бухгалтерської експертизи слідчим та судом
г) страхові резерви.
ГЛАВА 13. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ СТРАХУВАННЯ
Добровільні страхові медичні послуги
Додаток К Оцінка кредитного ризику за положеннями Базеля-П
Загальна підсумкова оцінка не перевищує 100 балів.

Воспользуйтесь поиском по сайту: