Ліцензування страхової діяльності

Для того, щоб попередити можливі факти шахрайства з боку компаній, які нібито пропонують страхові послуги, потенційним страхувальникам необхідно знати, що в компанії, яка здійснює свою діяльність на законних підставах, обов'язково має бути ліцензія на проведення страхових операцій.

Ліцензування страхової діяльності є одним з головних методів регулювання процесу формування страхового ринку. Його приз­начення полягає в перевірці підготовленості страхової компанії до страхової діяльності.

Хоча зараз практично припинено масове створення нових страхових компаній, оскільки страховий ринок в сучасних його межах чисельністю страховиків майже сформований, страхові компанії розширюють спектр страхових послуг і опановують нові види страхування, для чого необхідно мати відповідну ліцензію.

Ліцензії на проведення страхових операцій видаються на підставі відповідної заяви з додатком до неї необхідних документів.

Документи, що подаються для отримання ліцензії:

• статут страхової компанії;

• правила страхування;

• актуарні розрахунки з довгострокових видів страхування;

• довідки банку, що підтверджують розмір сплаченого статутного фонду;

• умови перестрахувального захисту;

• довідка про фінансовий стан засновників страховика;

• економічне обґрунтування запланованої страхової (перестрахувальної)

діяльності;

• інформація про учасників (акціонерів) страховика;

• копія диплома керівника й головного бухгалтера про вищу освіту;

• інформація про наявність відповідних сертифікатів про професійну підготовку працівників компанії.

Згідно ст.11 Закону про ліцензування рішення про видачу(або відмову у видачі)ліцензії приймається органом ліцензування у термін, не більший 10-ти робочих днів з дати надходження заяви та всіх необхідних документів.

Ліцензія має такі реквізити:

номер ліцензії; найменування органу, що її видав; найменування страховика (повне та скорочене, якщо таке є); юридичну адресу (місце знаходження); найменування форми та виду (видів) страхування, на здійснення яких видається ліцензія; місце здійснення страхової діяльності; особливі умови здійснення діяльності конкретного виду страхування; термін дії ліцензії; дата видачі; підпис Голови Комітету або його заступника (до 1 квітня 2000 p.); гербова печатка. Номер ліцензії складається з двох або трьох частин цифр, які відокремлюються косою рискою та тире:

1) порядковий номер "Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків)

України";

2)номер, призначений Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю;

3) порядковий номер ліцензії на ті види діяльності, які не були включені до заяви на отримання ліцензії при реєстрації юридичної особи як страховика (перестраховика).

П р и к л а д:№ 23/4-1; № 17/5 або № 47/10-3.

Важливе значення має подання відповідних правил страхування для перевірки обґрунтованості економічних і правових взаємо­відносин страховика й страхувальника. Розглянувши документи страхової компанії, Департамент може відмовити їй у видачі ліцензії. Підставою для такої відмови може бути невідповідність документів, що додаються до заяви, вимогам чинного законодавства України.

Про відмову у видачі ліцензії юридичну особу має бути повідомлено в письмовій формі із зазначенням причини відмови. Суперечки щодо відмови у видачі або відкликанні ліцензії розглядає суд.

За видачу ліцензії страховими організаціями сплачується грошова сума встановленого розміру.

Для діяльності страхових брокерів необхідно мати сертифікат на таку діяльність, який видається згідно з "Інструкцією про порядок сертифікації страхових брокерів, ведення державного реєстру бро­керів та регулювання їх діяльності", затвердженою 16 лютого 2000 р.

У більшості країн Європи та СНД органи страхового нагляду фінансуються за рахунок відрахувань від доходів страховиків, що зменшує відповідні витрати державного бюджету.