 |
Законодавча довідка.
|
|
|
|
"Страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику, застрахованій особі (далі - застрахована особа), отримувачу страхової суми або іншим третім особам, які мають право на отримання страхової виплати за чинним законодавством, при настанні подій, що визначені умовами договору страхування."
Об'єктом страхування є майнові інтереси застрахованого, пов'язані з його життям.
Якщо розглянути загальні вимоги до умов укладання договорів страхування життя, то слід зазначити, що страхові виплати здійснюються у разі:
· смерті застрахованої особи;
· дожиття застрахованої особи до закінчення строку договору
страхування;
· настання події в житті застрахованої особи, яку обумовлено в договорі
страхування (укладення шлюбу, народження дитини, вступ до навчального
закладу, смерть близького родича застрахованої особи - дружини, чоловіка, дітей,
батьків);
· досягнення застрахованою особою пенсійного віку (страхування додаткової пенсії) або віку, який визначено у договорі страхування *;
Страхування життя передбачає відповідальність страховика щодо здійснення страхових виплат суворо визначеної в договорі страхування суми у випадку:
• смерті застрахованого внаслідок будь-якої причини;
• дожиття застрахованого до визначеного умовами договору строку.
Страхування життя, як і інші види страхування, здійснюється на підставі договору, яким регулюються права й обов'язки страхувальника та інших осіб, що можуть бути включені в договір страхування життя - застрахованого та отримувача страхової суми.
У більшості договорів зі страхування життя страхувальник і застрахований - одна й та сама особа. У тих випадках, коли ці особи не співпадають, застрахований повинен підписати поліс про страхування на випадок смерті, підтверджуючи письмово свою згоду на укладення договору про страхування його власного життя.
|
|
|
Страхувальник за письмовим погодженням застрахованого може призначити фізичну або юридичну особу (отримувача) для одержання страхових виплат. У випадку, якщо таку особу не призначено, отримувачем є один з спадкоємців застрахованого,
Характерним є те, що після закінчення терміну дії договору страховик зобов'язаний повернути всю накопичену суму клієнту, а у разі його смерті - нащадкам або отримувачу.
Таким чином, сплачуючи страхові внески, страхувальник створює для себе додатковий фонд, яким мають скористуватися або він сам або його родичі у випадку настання в його житті певних подій, зазначених у договорі.
При укладенні договору страхування життя обов'язковим є передбачення страхового ризику "смерть застрахованої особи".
Умови договору страхування життя можуть додатково передбачати обов'язок здійснити страхові виплати в разі:
· досягнення застрахованою особою пенсійного віку або віку, який визначений у договорі страхування;
· настання у житті застрахованої особи події, яку обумовлено в договорі страхування;
· хвороби застрахованої особи;
· тимчасової непрацездатності або стійкої непрацездатності (інвалідності) застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.
Страхувальник, який вирішив укласти договір страхування життя, повинен написати заяву визначеної форми та підписати поліс, в якому закріплюються умови договору страхування.
Зверніть увагу!
Страховик повинен зберігати конфіденційність відомостей про страхувальника, застрахованого, отримувача та умови договору, за винятком випадків, передбачених законодавством. В останнє десятиліття на ринку страхування життя в Україні ефективно спрацьовує багаторівневий маркетинг (БРМ). Метод прямих продаж полісів страхування життя практично не діє. Як зазначалося у Програмі розвитку страхового ринку України на 2001 - 2004 pp., внаслідок нелегальної діяльності іноземних страховиків зі страхування життя Україна за оцінками експертів втрачає щороку 80-100 млн доларів США.
|
|
|
Згадаємо, що страхова компанія повинна ознайомити майбутнього страхувальника з правилами страхування та умовами договору страхування. При укладенні договору не беруться на страхування особи:
| • які знаходяться на інвалідності | • віком старші 65 років (на момент укладення договору) | • визнані судом недієздатними |
Страхова компанія перед прийняттям рішення про укладення договору страхування життя в кожному конкретному випадку здійснює відбір ризиків. Тут основним фактором є стан здоров'я застрахованого, додатковими - професія, захоплення, моральні якості, умови його проживання. Часто застосовується анкета, яка містить докладні відповіді майбутнього застрахованого: про перенесені інфекційні захворювання, оперативні хірургічні втручання, травми тощо. Аналізуючи ці дані, страховик може більш точно оцінити ризик і прийняти рішення про укладення договору страхування.
Попередній медичний огляд, як правило, проводиться до укладення договорів на великі страхові суми, а також у випадках, коли є серйозні підстави вважати, що майбутній страхувальник навмисно перекручує відомості про свій стан здоров'я при заповненні анкети, запропонованої страховиком.
Етичні норми західного страхового бізнесу загалом більш жорсткі, ніж етика бізнесу взагалі. Доцільно згадати, що у страхуванні не допускається приховування інформації про об'єкти страхування, а відносини між страховиком і страхувальником повинні будуватися на засадах взаємної довіри.
Вік страхувальника на момент укладення договору страхування життя не може перевищувати межі, зазначеної страховиком у правилах страхування (в основному, 60 - 65 років).
Договір страхування може укладатися як в індивідуальному порядку, так і з підприємствами, організаціями (незалежно від форм власності), які за рахунок власних коштів можуть страхувати своїх працівників.
|
|
|
Для визначення тарифів страхові компанії використовують таблиці тривалості життя населення - статистичні таблиці, в яких містяться розрахункові показники, що характеризують тривалість життя населення у певному віці і дожиття при переході від одного віку до наступного. Таблиця показує, як сукупність тих, хто одночасно народився (умовно прийняте за 100 000) зі збільшенням віку поступово зменшується. Показники вимірюють частоту смертних випадків для кожного віку, тривалість життя тощо. Структура таблиці виглядає так: d x q x l x p x e x X
| X | lх | dx | qx | Рx | Ex |
| 0,04060 | 0,09540 | 68,59 | |||
| 0,00840 | 0,99160 | 70,48 | |||
| 0,00161 | 0,99639 | 53,57 | |||
| 0,00360 | 0,99640 | 35,65 | |||
| 0, 00381 | 0, 99619 | 34,78 | |||
| 0,01433 | 0,98567 | 19,30 | |||
де X - вікові групи населення;
l х - число тих, хто доживає до кожного даного віку з 100 000, хто народилися
одночасно;
d х - число тих, хто вмирає при переході від віку X до віку X +1; x+1)
qx = dx: lx (вірогідність померти у віці X, не доживши до віку
рх = (/x + l): lx;
Ex - середня тривалість життя, тобто кількість років, яку в середньому має прожити людина, з числа тих, хто дожив до цього віку.
Сучасні прийоми визначення тарифів зі страхування життя спираються на актуарні розрахунки, які здійснюються зазвичай за допомогою комп'ютерних програм.
Страхові тарифи розраховуються залежно від:
· обраного страхувальником варіанта страхування
· статі
· стану здоров'я
· строку дії договору
· встановленого порядку сплати внесків
· врахування норми дохідності від інвестування страхових внесків.
Договором може бути передбачено пільговий період, протягом якого страхувальнику надається можливість сплатити черговий прострочений внесок. Тривалість пільгового періоду визначає страховик і вказує його в договорі страхування.
Використання страхувальником цього періоду для сплати чергового внеску не звільняє його від обов'язку сплати наступних внесків у встановлені договором строки.
|
|
|
У випадку несплати чергового страхового внеску у встановлений договором строк (з врахуванням пільгового періоду) або плати його не в повному обсязі, договір вважається припиненим з моменту прострочення. При цьому сплачені страхувальником страхові внески повертаються частково через строк не менший, ніж три роки і за вирахуванням витрат страхової компанії на обслуговування цього договору.
Відповідальність страховика за договором відновлюється після сплати простроченого страхового внеску (внесків) і неустойки, розмір якої може знаходитися в межах 10% від простроченої суми.
Розмір страхової суми встановлюється за згодою сторін, з урахуванням бажання та можливостей страхувальника і зазначається у договорі страхування. На підставі цієї суми та встановленого тарифу (з урахуванням ряду факторів, які були розглянути вище), розраховується розмір страхової премії.
Страхова премія може бути сплачена готівковим або безготівковим способом, одноразовим платежем або систематично (щомісячно, щоквартально, що півроку, щорічно). Конкретні строки сплати зазначено в договорі.
Страхувальник за згодою страховика має право протягом дії договору страхування збільшити або зменшити розмір страхової суми. При цьому страховик робить перерахунок страхових внесків за договором страхування.
При збільшенні страхової суми страхувальник сплачує додатковий страховий внесок, при зменшенні страховик може:
• звільнити страхувальника (повністю чи частково) від сплати страхових внесків на певний період дії договору;
• виплатити йому викупну суму, яка визначається шляхом додавання
сплачених страхових внесків, зменшених на величину витрат страховика на ведення справ (навантаження, яке враховане у страховому тарифі) і доходу від їх інвестування за період дії договору страхування, виходячи з норми дохідності, теж передбаченої у страховому тарифі.
Страхувальник може також одержати викупну суму при припиненні дії договору страхування.
Про намір достроково припинити договір страхування сторони зобов'язані повідомити одна одну не менш, ніж за ЗО днів до передбаченої дати.
Зверніть увагу!
Страхові виплати здійснюються після одержання всіх необхідних документів за фактом страхового випадку.
Будь-які відомості, пов'язані із укладенням, виконанням, припиненням договірних відносин, страховик і страхувальник повинні направляти один одному тільки в письмовій формі за адресами, вказаними в договорі страхування.
|
|
|
У разі настання страхового випадку страховик повинен, на основі з умов договору страхування, виплатити страхову суму.
Для отримання страхового забезпечення по смерті отримувачу страхової суми необхідно надати такі документи:
1) поліс;
2) заяву встановленого зразка;
3) свідоцтво про смерть застрахованого або нотаріально посвідчену копію
свідоцтва;
4) документ, що підтверджує особу (одержувача страхової виплати).
Для отримання страхової виплати при страхуванні на дожиття застрахованому необхідно надати аналогічні документи, крім п. З.
Страхова виплата здійснюється незалежно від сум, які належать застрахованому (отримувачу, спадкоємцю) за іншими договорами страхування, а також за соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням. При цьому страхова виплата, яка належить отримувачу у випадку смерті застрахованого, до складу майнової спадщини не входить.
Якщо після смерті страхувальника, що настала в період дії договору страхування, наступила смерть отримувача страхової суми, який не встиг її одержати, то вона виплачується його нащадкам. Якщо страхувальником було призначено кілька отримувачів страхової суми, то вона їм виплачується у встановлених частках.
Історичний факт.
Російський мільйонер Сава Морозов помер за дуже загадкових обставин. Офіційна версія - самогубство. Однак відомо, що він був застрахований на 100 тисяч царських рублів, і страховий поліс передав актрисі Московського Художнього театру Марії Андрєєвій, яка після смерті Морозова отримала страхову суму. У самої Андрєєвої залишилось 10%, решта пішла до партійної каси - актриса була членом РСДРП.
Виплата страхової суми в сучасній страховій практиці проводиться протягом певного строку, як правило, 10 банківських днів, але за умови одержання страховиком усіх необхідних документів.
У випадку необґрунтованої затримки виплати страхової суми страховик повинен сплатити неустойку відповідно до чинного законодавства.
Вимоги про виплату страхової суми за договором страхування життя можуть бути пред'явлені страховику протягом трьох років з дня настання страхового випадку.
Ліцензію на проведення операцій зі страхування життя на початок 2001 р. мали 12 вітчизняних страховиків, хоча реально здійснюють це страхування лише шість. Наприклад, АТЗТ УАСК "Аска-Життя", ACT "АСТРО-ДНІПРО", "ОРАНТА-життя", страхове медичне AT "Надія", АТЗТ "АСК "ІНТЕР-ПОЛІС" та ін. (Для порівняння: на ринку довгострокового страхування життя у Великій Британії працює понад 200 страхових компаній).
|
|
|
