Страхування від нещасних випадків

У житті з тією чи іншою людиною часто трапляються нещасні випадки, які, як правило, неможливо завчасно передбачити, а отже, попередити. Гарантією як фінансового, так і соціального захисту від збитків, завданих ними, є страхування від нещасних випадків.

Нещасний випадок - раптова, короткочасна, непередбачена та незалежна від волі застрахованої особи подія, що призвела до травматичного пошкодження, каліцтва або іншого розладу здоров'я людини.

Страхування від нещасних: випадків, на відміну від страхування життя, є ризиковим видом страхування. По-перше, це означає, що настання страхового випадку ніяк не можна передбачити, а по-друге -якщо страховий випадок настав, то застрахований одержує страхове відшкодування, якщо ні, то виплати не здійснюються.

Страхування від нещасних: випадків доповнює, але не замінює соціальне страхування.

Розглянемо, на яких умовах здійснюється страхування від нещасних випадків та його різновиди. Договір укладається на основі письмової заяви клієнта про страхування від нещасного випадку, акторами, які враховуються при укладенні договору страхування, є

· професія, умови роботи,

· вік, стан здоров'я,

· заняття спортом, хобі, керування автомобілем (мотоциклом), інші заняття застрахованого.

Найважливіший та, безсумнівно, вирішальний критерій відбору ризику й встановлення тарифів — професія, не дивлячись на те, що останнім часом спостерігається покращання засобів захисту та профілактики від нещасних випадків на виробництві, особливо на приватних і приватизованих підприємствах. Різні професії є по-різному небезпечними щодо ймовірності настання нещасних випадків. Більшість страхових компаній застосовують до чотирьох класів ризиків, чого цілком достатньо для необхідної оцінки ризику різних професій (раніше існувало від 12 до 16 класів).

Важливим критерієм відбору ризику є здоров'я. Попередній медичний огляд застосовують у спірних і неясних випадках. Страхова компанія бере до уваги ті захворювання чи фізичні дефекти, які:

• зумовлюють настання нещасного випадку;

• подовжують період видужання;

• збільшують витрати на лікування;

• ускладнюють визначення факту настання страхового випадку. Ризик нещасного випадку збільшується разом з віком, оскільки людина поступово втрачає рухливість та окремі рефлексні рухи, що може призвести до настання нещасного випадку, хоча літнім людям, з іншого боку, притаманна більша обережність і менша схильність до ризику. Крайній вік страхувальника майже всі страхові компанії схильні визначати не вище 65 років, пом'якшуючи цей пункт умовою, що у випадку, коли фізична особа вже була застрахована раніше, то страхування можна подовжити до 70 - 75 років.

Наслідком нещасних випадків може бути:

· тимчасова непрацездатність;

· інвалідність;

· смерть.

Під непрацездатністю розуміють неможливість продовжувати професійну діяльність або виконувати звичні обов'язки протягом певного проміжку часу. Непрацездатність має поворотний характер, тобто минає під впливом лікування. Експертиза тимчасової непрацездатності здійснюється у лікувально-профілактичних уста­новах і засвідчується лікарняним листом або відповідною довідкою. Якщо термін перебування на лікарняному за непрацездатністю перевищує 4 місяці, постраждалий проходить медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), яка може визнати стійку втрату непрацездатності і встановлює певну групу інвалідності.

Інвалідність може бути встановлена на строк від 1 до 3 років або безстрокове. Безстрокова інвалідність означає постійну Інвалідність, під якою розуміють— фізичні або функціональні втрати, які наносять застрахованому непоправної шкоди: тоді страховик виплачує загальну або часткову страхову суму. Постійна інвалідність може бути двох видів: загальна або часткова.

До першої відносять невиліковну розумову неповноцінність, повну сліпоту, повний параліч, втрату чи неможливість дії обома руками, обома ногами, будь-яке інше пошкодження, яке зумовлює повну нездатність до будь-якого виду робіт. Відшкодування в даному випадку дорівнює 100% страхової суми.

Якщо інвалідність не відповідає попередньому визначенню, то страховик виплачує відшкодування в розмірі працездатного відношення від страхової суми, яке зазначається в спеціальних таблицях класів інвалідності або міститься в полісі. Інвалідності, що не зазначені в таблиці відшкодовуються пропорційно до їхньої ваги відповідно до цих випадків.

Звично у страховій практиці відрізняють постійну втрату:

· загальної працездатності -коли не можна займатися будь-якою трудовою діяльністю з причини нещасного випадку;

· професійної працездатності -коли немає можливості займатисясвоєю звичною трудовою діяльністю, якою людина займалася до настання нещасного випадку