Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Методи перестрахування

У процесі тривалого розвитку перестрахувальних відносин сформувалися певні методи передачі ризиків у перестрахування та оформлення правових взаємовідносин сторін, які застосовуються на національному та міжнародному рівнях.

Перестрахування може здійснюватися необов'язковим та обов'язковим методом, тобто факультативно та облігаторно. Існує також факультативно-облігаторний або змішаний метод перестрахування. Ці методи відрізняються один від одного обов'язками сторін, які витікають з умов договорів перестрахування, які - відповідно до методів передачі ризику поділяються на:

· факультативні;

· облігаторні;

· факультативно – облігаторні;

Історія перестрахування починалася саме з епізодичних передавань найбільш небезпечних ризиків у перестрахування. Логічно, що найбільш ранньою формою договорів, які отримали подальший розвиток, були договори саме факультативного перестрахування.

Факультативний метод перестрахування вирізняється повною свободою потенційних сторін договору перестрахування: цеденту - у вирішенні питання, яку частину ризику залишити на власному утриманні; перестраховику - у вирішенні питання прийняття ризику в тому чи іншому обсязі. З урахуванням наданої свободи прийняття рішень при укладенні договору перестрахування кожен ризик може бути передано та оцінено окремо.

Договір факультативного перестрахування - це індивідуальна угода, що у більшості випадків стосується одного ризику.

Страховик, пропонуючи ризик у факультативне перестрахування, повинен надати перестраховику якомога повнішу інформацію про цей ризик. Він готує для перестраховика сліп (документ-пропозицію, який містить основні характеристики ризику) і передає його безпосередньо або за допомогою брокера одному або кільком перестраховикам. Ця інформація дозволяє перестраховику скласти чітке уявлення про ризик, що пропонується, та детально визначити умови перестрахувального договору. Далі перестраховик повинен повідомити про своє рішення страховика і, якщо необхідно, запропонувати внести до договору окремі зміни, а також коригувати ставку премії. Крім цього, важливою для" перестраховика є можливість детального вивчення ризику для оцінки потенційного проходження договору та його результатів.

Зверніть увагу!

Для перестрахувальника цей метод дає змогу вибрати найбільш прийнятні для себе умови перестрахування, які пропонуються різноманітними перестраховиками, а також розмістити ризик у кількох перестраховиків.

Факультативний метод перестрахування використовується страховими компаніями в усіх галузях страхування в таких випадках:

1. При страхуванні великих ризиків.

2. Ризик виходить за межі діючих перестрахувальних договорів.

3. Окремі ризики не перестраховані.

4. Необхідне перестрахування визначеної частки відповідальності власного

утримання.

Зазначимо переваги факультативного методу перестрахування:

• можливість вибору для компанії-цедента якомога сприятливіших умов перестрахування;

• використання цедентом перестрахування в тих випадках, коли він повинен розширити свою діяльність у сфері несприятливих для нього видів страхування.

Характерною особливістю цього методу є можливість регулювання цедентом розміру власного утримання.

Слід відмітити також недоліки факультативного методу перестрахування:

• перестрахувальник не має права без згоди перестраховика змінювати умови страхування;

• витрати з оформлення факультативного перестрахування досить великі, особливо, якщо воно пропонується декілька разів;

• надання достатньо повної інформації перестраховику про ризик при частому факультативному перестрахуванні дає додаткову інформацію конкурентам про андеррайтерську політику компанії-цедента, тобто втрачається конфіденційність;

• неможливість автоматичного поновлення факультативного захисту обмежує свободу цедента при продовженні дії договорів страхування, тому цедент повинен якомога раніше повідомити перестраховика про своє бажання продовжити договір;

• перестраховик у більшості випадків має невеликий проміжок часу для детального аналізу отриманого на перестрахування ризику.

Наявність великої кількості ризиків, які перевищують ліміти власного утримання, необхідність зниження витрат на ведення справи, жорстка конкуренція, невпевненість страховиків у перестраховочному захисті зумовили розвиток договірного (облігаторного) перестрахування.

Облігаторне перестрахування зобов'язує цедента передати перестраховику в межах певної частки усі ризики одного й того ж характеру, взяті на страхування. Передача таких часток відбувається тільки в тому випадку, коли їхня страхова сума перевищує визначену раніше власну участь страховика. З іншого боку, цей метод накладає зобов'язання на перестраховика прийняти запропоновані йому в перестрахування частки цих ризиків.

Зверніть увагу!

Договір облігаторного перестрахування -угода, що охоплює увесь страховий портфель страховика або його значну частину; визначає ліміти відповідальності, які будуть автоматично захищені; узгоджує обмеження та винятки.

Перестрахувальні платежі за договором облігаторного перестрахування завжди визначаються у відсотках від суми страхових платежів, отриманих страховиком при укладенні первинного договору страхування. До переваг облігаторного методу перестрахування можна віднести:

• універсальний характер - використання в усіх галузях і видах страхування, на усіх страхових ринках світу;

• рівномірний розподіл сприятливих і несприятливих ризиків між цедентом і цесіонарієм;

• автоматичність передачі та приймання ризиків вимагає значно менших витрат, пов'язаних з обробкою ризиків для обох сторін;

• можливість розвитку довгострокових відносин між сторонами;

• гарантія підтримки перестраховика надає більшої свободи цеденту при здісненні страхових операцій;

• сприяння удосконаленню техніки перестрахування та розробки системи договорів у різних галузях та видах страхування.

З точки зору впевненості в перестрахувальному захисті перевага надається саме облігаторному перестрахуванню, але, в той же час, існують певні недоліки цього договору:

· можливість виникнення потреби в додатковому факультативному перестрахуванні (у випадку, коли ризик, що підлягає перестрахуванню, не підпадає під умови облігаторного договору або страхова сума перевищує ліміт відповідальності за договором);

· невизначении термін дії з правом взаємного припинення шляхом завчасного повідомлення сторін про прийняте рішення, що не завжди вигідно одній із сторін.

Зарубіжний досвід.

У практиці міжнародного перестрахувального ринку найчастіше зустрічається форма договору облігаторного перестрахування, за умовами якого страховик повинен передавати в перестрахування усі ризики:

· у Німеччині — страхування від вогню та супроводжуючі його ризики;

· у Великобританії та Німеччині — ризики автотранспортного страхування;

· у Франції - ризики морського страхування.

⇐ Предыдущая 43 44 45 46 474849 50 51 52 Следующая ⇒