Адміністративний менеджмент

Приблизно через 1000 років відбулась друга управлінська революція, світсько-адміністративна, яку пов’язують з ім’ям вавілонського правителя Хаммурапі (1792- 1750 рр. до н.е.). Був виданий знаменитий збірник законів (близько 285 законодавчих актів управління державою), який став унікальним пам’ятником давньосхідного права і являє собою черговий етап в розвитку соціального управління. Унікальне значення цього кодексу, що регулював різноманітні суспільні відносини між соціальними групами населення, в тому, що він був керівництвом для адміністраторів величезної імперії.

Крім того, Хаммурапі виробив оригінальний лідерський стиль, постійно підтримуючи свій імідж як опікуна та захисника підданих. Для традиційного методу керівництва, який характеризував минулі династії царів, це було цінним нововведенням.

Отже, суть 2-ї революції – в появі чисто світського (мирського) стилю в управлінні, виникненні першої формальної системи організації і регулювання відносин людей, нарешті, в зароджені перших паростків лідерського стилю. А, отже, й методів мотивації поведінки.

Пройшло ще 1000 років після смерті Хаммурапі і новий правитель – Навуходоноссор ІІ (605-562 рр. до н.е.) став автором системи виробничого контролю на текстильних фабриках і в зерносховищах, першим застосувавши кольорові ярлики. За допомогою яких визначалась продукція, що надходила на склад і фабрику щотижня. Досягнення цього правителя характеризують третю, виробничо-будівельну, революцію.

Багато нововведень було за часів Римської імперії, та найбільш відомі:

- система територіального управління Діоклетіана (243-316 рр. до н.е.);

- адміністративна організація Римської католицької церкви (яка й зараз вважається найбільш досконалою формальною організацією західного світу).

Четверта управлінська революція практично співпадає з індустріальною революцією ХVІІ-ХVІІІ ст., яка стимулювала розвиток європейського капіталізму і набагато сильніше вплинула на теорію та практику менеджменту, ніж всі попередні. Її початком була буржуазна революція. Яка на передній план вивела нову фігуру – капіталіста-власника, а вже потім – професійного менеджера – найманця і виникнення п ’ ятої управлінської революції.

Бюрократичний менеджмент став результатом зародження акціонерного капіталу. Появи великих корпорацій, централізації банків і транспортних мереж, що робили зайвою фігуру індивідуального власника. Його місце поступово займає бюрократ - державний чиновник, тобто той, хто пройшов спеціальну підготовку і займається управлінням в якості професійного керівника.

Ускладнення управління суспільним виробництвом приводить до монопольного захоплення його ключових функцій закритою “статусною групою”. Яка має свою систему цінностей і свою ідеологія. Так бюрократія перетворюється в пануючий елемент соціальної структури. Що можна спостерігати і по наш час.