Окремим округом до цього «королівства» входила Буковина адміністративно-політичним центром Буковинського округу стало м.Чернівці.
Стр 1 из 13Следующая ⇒ Криза феодальних відносин. Буржуазні реформи 60—70-х років XIX ст. 2.1. Австро-Угорська імперія (самостійне вивчення) 2.2. Російська імперія Культура України у 18-19 століттях (самостійне вивчення) 3.1.Переслідування української мови і культури. 3.2. Історія 3.3. Дослідження фольклору. 3.4.Українська мова і література. 3.5. Театр. 3.6. Живопис Українська політична думка у XIX- на початку XX ст. 4.1.Масонство в Україні (самостійне вивчення) 4.2.Декабристи (самостійне вивчення) 4.3. Селянський рух проти соціального та національного гноблення. 4.4. Кирило-Мефодіївське товариство 4.5.Народництво. 4.6.Ліберально-демократичний напрям у суспільно-політичному русі 4.7.Соціал-демократичні ідеї в Україні 4.8. Український консерватизм. 4.9.Націократія Столипінська аграрна реформа на Україні. Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях. Формування політичних партій Досягнення українців Австро-Угорщини (самостійне вивчення) Буковина і Закарпаття (самостійне вивчення) Трагедія Першої світової війни: причини, характер, головні воєнні дії на території України
ЛІТЕРАТУРА
1. Територіально-адміністративний устрій та населення
Росія. На початку XIX ст. переважна частина українських земель (Лівобережна, Слобідська, Правобережна та Південна Україна) входила до складу Російської імперії. Протягом другої половини XVIII ст.. царський уряд ліквідував останні елементи автономії України. 1764 році було скасовано гетьманство. У 1775 році ліквідовано Запорозьку Січ. У 1783 році було впроваджено кріпацтво.
З ліквідацією політичної автономії України наприкінці XVIII ст. царський уряд посилив колоніальний наступ на її землях, запровадив загальноімперську державно-політичну систему з її уніфікаційними методами управління. У 1796 р. царський уряд Росії створив в Україні губернії із звичайною для інших губерній Росії системою управління. На початку XIX ст. було 9 губерній: Чернігівська, Полтавська, Харківська, Київська, Подільська, Волинська, Катеринославська, Херсонська і Таврійська. Губернії поділялися на повіти. Для посилення своєї влади царський уряд будував систему управління за військовим зразком. Існували генерал-губернаторства: Малоросійське, Новоросійське-Бессарабське та Київське. На чолі губернаторств стояли військові генерал-губернатори, які користувалися майже необмеженою владою.
Австро-Угорщина Три поділи Польщі, здійснені в 70—90-х роках XVIII ст. трьома монархіями — російською, австрійською і прусською, внесли суттєві зміни в життя населення не тільки Правобережної України, а й Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття. Ці землі площею понад 70 тис. кв. км з населенням понад 3,5 млн. осіб, 2,4 млн. яких становили українці, увійшли до складу Австро-Угорської імперії.. Галичина разом з частиною польських земель була виділена в одну адміністративно-територіальну структуру — королівство Галіції і Лодомерії (Галичини і Володимирщини) з центром у Львові.. Вся адміністративно-політична влада належала губернаторові, якого призначав австрійський імператор. Австрійський уряд призначав і членів магістратів, які керували соціально-економічним життям міст. У селах адміністративна і поліцейсько-судова влада належала великим землевласникам та їхнім управителям. «Королівство Галіції і Лодомерії» поділялось на 12 округів (дистриктів). Окремим округом до цього «королівства» входила Буковина адміністративно-політичним центром Буковинського округу стало м.Чернівці.
Читайте также: Q Осталось обсудить методы исследования функциональных ас-симетрий в тактильной сфере. Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|