 |
Збірники документів
|
|
|
|
48. Україна в міжнародно-правових документах. Т.1. – К., 1996.
49. Україна в міжнародно-правових документах. Т.2. – К., 2001.
50. Международное публичное право: Сборник документов / Сост. К.А. Бекяшев, А.Г.,
Ходаков. В 2-х тт. – М., 1996.
51 Действующее Международное право. В 3 тт. – М., 1999.
52. Международное право: сборник документов / А.В. Трояновский, Ю.В. Чайковский.
– Одесса, 2010.
Спеціальна література (до окремих тем):
Тема 1
53. Пушмин Э.А. О понятии основних принципов современного общего международного
права // Советский ежегодник международного права. 1978. – М., 1980. – С. 72–85.
54. Бекяшев К.А. Основные принципы международного права // Международное публичное
право: учебник / Л.П. Ануфриева, К.А. Бекяшев, Е.Г. Моисеев, В.В. Устинов [и др.];
отв. ред. К.А. Бекяшев. – М: Проспект, 2011. – С. 106-149.
55. Бекяшев К.А. Понятие и классификация основных принципов общего международного
права // Научные труды МГЮА. – М., 2008. - № 2. – С. 433-441.
Тема 2
56. Буткевич В.Г. Соотношение внутригосударственного и международного права.– К., 1981.
57. Мюллерсон Р.А. Соотношение международного и национального права. – М., 1982.
58. Гавердовский А.С. Имплементация норм международного права. – К., 1980.
59. Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України / За ред. д.ю.н.,
проф. В.Н. Денісова. – К., 2006.
60.Черниченко С.В. Соотношение международного и внутригосударственного права //
Международное право: учеб. / Под ред. А.А. Ковалева, С.В. Черниченко. – 4 изд.
– М.: Изд-во «Омега-Л», 2011. – С. 94-107.
61. Мицик В.В. Співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права: теорія і
практика // Український часопис міжнародного права. – К., 2013. – № 2.
62. Mitsik V.The status of international law in the legal order of Ukraine // Ukrainian Perspectives
|
|
|
on International Law: Selected Articles and Essays / Edited by Oleksandr Zadoroozhny and
Mykola Gnatovskyy/ - Odessa: Feniks, 2013. – Р. 9-25.
Тема 3
63. Тункин Г.И. Международная правосубъектность (некоторые вопросы теории). – М., 1971.
64. Черниченко С.В. Личность и международное право. – М., 1974.
65. Кулеба Д. Міжнародна правосуб’єктність: теорія і її перспективи // Альманах
международного права. – Вип. 2. – Одесса, 2010. – С. 70-83.
66. Делінський О.А. Міжнародна правосуб’єктність транснаціональних корпорацій //
Михайло Баймуратов: право як буття вченого. Збірник наукових праць до 55-річчя
проф. Баймуратова. – К., 2009. – С. 810-822.
Тема 4
67. Мицик В.В. Питання про міжнародну правосуб’єктність фізичної особи // Мицик В.В.
Права людини у міжнародному праві. – К. 2010. – С. 76-92.
68. Мицик В.В. Полеміка стосовно викладання теми «Питання про міжнародну
правосуб’єктність фізичної особи» слухачам юридичних вузів і факультетів, зокрема
спеціалізації «Міжнародне право» // УМЧП. Спецвипуск: Проблеми викладання
міжнародного права, 2013. – С. 102-111.
Тема 5
69. Признание в современном международном праве / Под. ред. Д.И. Фельдмана. – М., 1975.
70. Баймуратов М.О. Визнання в міжнародному праві // Баймуратов М.О. Міжнародне
публічне право.— X.: Одіссей, 2008. – С. 141-149.
71. Бекяшев К.А. Международно-правовое признание // Международное публичное право:
учебник / Л.П. Ануфриева, к.А. Бекяшев, Е.Г. Моисеев, В.В. Устинов [и др.]; отв. Ред.
К.А. Бекяшев. – М: Проспект, 2011. – С. 205-212.
72. Кай Хайльброннер. Международное признание // Международное право / Вольфганг
Граф Витцтум и др.; пер. с нем. – М.: Инфотропик Медиа, 2011. – С. 279-283.
73. Лукашук И. И. Признание государств // Лукашук И.И. Международное право. Общая
часть: учеб. – М., 2008. – С. 346 - 355.
74. Тимченко Л.Д. Визнання держав і урядів // Міжнародне право: підручник / Л.Д.Тимченко,
В.П. Кононенко. – К., 2012. – С. 4955-86.
75. Толстых В.Л. Признание государств // Курс международного права: учебник /
|
|
|
В.Л. Толстых. – М.: Волтерс Клувер, 2009. – С. 358 - 378.
76. Malcolm N. Shaw. Recognition // Malcolm N. Shaw. International Law. Sixth edition. - New
York: Cambridge University Press, 2008. - P. 444-486.
77. Martin Dixon. Recognition // Martin Dixon. Texbook on International Law. - Seventh Edition.
– Oxford: University Press, 2013. – P. 131-147.
Тема 6
78. Аваков М.М. Правопреемство освободившихся государств. – М., 1983.
79. Мицик В.В. Проблеми правонаступництва держав колишніх суб’єктів Союзу РСР.
Правонаступництво України // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник
наукових праць. – К.,1999. – Вип.13. Ч.I. – С.68-78.
80. Ноговіцина Ю.О. Міжнародно-правові аспекти правонаступництва України. – К., 2006.
81. Мельник А.Я. Правонаступництво України щодо міжнародних договорів СРСР.
– К., 2005.
82. Кулеба Д.В. - Міжнародно-правові аспекти правонаступництва України. Монография.
– К., 2007.
83. Баймуратов М.О. Правонастуництво у міжнародному праві // Баймуратов М.О.
Міжнародне публічне право.— X.: Одіссей, 2008. – С. 151-160.
84. Тимченко Л.Д. Правонаступництво у міжнародному праві // Міжнародне право:
підручник / Л.Д. Тимченко, В.П. Кононенко. – К., 2012. – С. 55-60.
85. Лукашук И.И. Правопреемство государств // Лукашук И.И. Международное право.
Общая часть. – М., 2008. – С. 354-369.
86. Мамедов У.Ю., Бакирова В.Я. Международное правопреемство // Международное право.
Общая часть / Отв. ред. Р.М. Валеев, Г.И. Курдюков. – М.: Статут, 2011. С. 337-348.
87. Brownlie Ian.State succession // Ian Brownlie. Principles of public international law. - 7th ed.
- Oxford: Oxford University Press, 2008.- P. 649-668.
Тема 7
88. Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве / Под. ред.
В.Н. Денисова, В.И. Евинтова. – К., 1992.
89. Проблемы реализации норм международного права / Отв. ред. Г.В. Игнатенко.
– Свердловск, 1989.
90. Суворова В.Я. Реализация норм международного права. – Екатеринбург, 1992.
91. Мингазов Л.Х. Реализации норм международного права // Международное право. Общая
часть / Отв. ред. Р.М. Валеев, Г.И. Курдюков. – М.: Статут, 2011. – С. 240-320.
92. Игнатенко Г.В. Реализация норм международного права // Международное право. Учеб.
для вузов. Отв. ред. Проф. Г.В. Игнатенко и проф. О.И. Тиунов. – М.: Издательская
группа НОРМА-ИНФРА, 1999. – С. 174-201.
93. Chimni, B.S. Legitimating the International Rule of Law // The Cambridge Companion to
International law / ed. by James Crawford and Martti Koskenniemi. - Publisher New York, NY
[etc.]: Cambridge University Press, 2012. – P. 290-308.
Тема 8
94. Шуршалов В.М. Международные правоотношения. – М., 1971.
|
|
|
Тема 9
95. Курис П.М. Международне правонарушения и ответственность государств.
– Вильнюс, 1973.
96. Колосов Ю.М. Ответственность в международном праве. – М., 1975.
97. Василенко В.А. Ответственность государств за международные правонарушения.
– К., 1976.
98. Ушаков. Н.А. Основания международной ответственности государств. – М., 1983.
99. Лукашук И.И. Право международной ответственности. – М., 2004.
100. Манийчук Ю.В. Последствия международного правонарушения. – К. 1987.
101. Раскалей С.Б. Объективная ответственность государств в международном
праве. – К., 1985.
102. Мицык В.В. Предписания внутригосударственного права и международно- правовая
ответственность в международном судебном процессе // Вестник КГУ. Международные
отношения и международное право. – К.,1989. – Вип.28. – С. 106–110.
103.Кешнер М.В. Международно-правовая ответственность // Международное право. Общая часть /
Отв. ред. Р.М. Валеев, Г.И. Курдюков. – М.: Статут, 2011. - С.455-483.
104. Майнхард Шредер. Международная ответственность // Международное право / Вольфганг Граф
Витцтум и др.; пер с нем. – М.: Инфотропик Медиа, 2011. – С. 736-756.
105. Тимченко Л.Д. Відповідальність у міжнародному праві // Міжнародне право: підручник /
Л.Д. Тимченко, В.П. Кононенко. – К., 2012. – С. 326-350.
106. Scales in the Law of International Responsibility // Accountability for Human Rights Violations by
International Organisations / in Jan Wouters et al. (eds.). -Antwerp: Intersentia, 2010. – P. 51-128.
107. Klabbers Jan. The law of responsibility // Jan Klabbers. International Law. – New York: Cambridge
University Press, 2013. – P. 124-139.
108. Dixon Martin. State responsibility // Martin Dixon. International Law. – Seven ed. – Oxford: University
Press, 2013. – P. 252-284.
Тема 10
109. Василенко В.А. Международно-правовые санкции. – К., 1982.
110. Левин Д.Б. Санкции в международном праве // Правоведение. – Л.: Изд-во Ленингр.
ун- та, 1981. – № 1. – С. 40-48.
111. Кононова К.О. Санкционные резолюции Совета Безопасности ООН и их имплементация
в национальных правовых системах государств-членов. – М., 2010.
112. Курдюков Г.И., Кешнер М.В. Контрмеры и санкции как инструменты имплементации
международно-правовой ответсвенности государств // Международное право. Общая
|
|
|
часть / Отв. ред. Р.М. Валеев, Г.И. Курдюков. – М.: Статут, 2011. - С. 486-524.
113. Черниченко С.В. Принуждение и ответственность в международном праве //
Международное право: учб. / Под ред. А.А. Ковалева, С.В. Черниченко. – 4 изд.
– М.: Ид-во «Омега-Л», 2011. –С. 229-243.
114. Nigel Whit, Andrea Abass. Countermeasures and Sanctions // International Law / Malcolm
D.Evans (ed.), International Law. - 3rd edn. - Oxford University Press, 2010. – P. 531-558.
115. Klabbers Jan. Sanctions, countermeasures and collective security // Jan Klabbers. International
Law. – New York: Cambridge University Press, 2013. – P. 165-183.
Тема 11
116. Шинкарецкая Г.Г. Компетенция международных судов и арбитражей. – СПб., 1992.
117. Кожевников Ф.И., Шармазанашвили Г.В. Международный Суд 00Н. Организация, цели,
практика. – М., 1971.
118. Энтин М.Л. Международные судебные учреждения. – М., 1984.
119. Міжнародний кримінальний суд // Український часопис міжнародного права.
Спеціальний випуск. – К., 2003. – № 4.
120. Лазарев С.Л. Международный арбитраж. – М., 1991.
121. Ківалов С.В. Міжнародне кримінальне правосуддя: від Нюрнберзького військового
криміналу до Міжнародного кримінального суду // Альманах международного права.
– Вип. 1. – Одесса, 2010. – С. 5-18.
Тема 12
116. Евинтов В.И. Международный и внутренний правопорядок в структуре международного
сообщества. /Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве.
– К., 1992. – С. 25 – 40.
117. Ж.Тускоз. Характерні риси сучасного міжнародного правопорядку // Міжнародне право.
– К., 1998. – С. 34 – 41.
118. Международный правопорядок: политико-правовые аспекты (под. общ. ред.
Г.Х.Шахназарова). – М.,1986.
119. Решетов Ю.А. Современный международный правопорядок // СЕМП.1986. – М.,1987.
– С. 97-107.
120. Сандровский К.К. Проблемы законности и правопорядка в международных
отношениях / /Вестник Киев.ун-та. – Сер. МО и МП. – 1986. – Вып. 23. – С. 14-20.
121. Мовчан А. П. Международный правопорядок. – М., 1996.
122. Баймуратов М.А. Международный правопорядок: концептуальные аспекты становления,
понятийная, элементная и функциональная характеристики // Михайло Баймуратов:
право як буття вченого. Збірник наукових праць до 55-річчя проф. Баймуратова.
– К., 2009. – С. 653-675.
Документи
Всі зазначені нижче документи доступні українською або російською мовою
на веб-сторінці Верховної Ради України в розділі “Законодавство України”
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
1. Конституція України від 28 червня 1996 р.
2. Закон України „Про міжнародні договори України” від 17 грудня 1993 р.
3. Статут Організації Об’єднаних Націй від 26 червня 1945 р.
4. Статут Міжнародного Суду 00Н від 26 червня 1945 р.
5. Паризька хартія для нової Європи від 21 листопада 1990 р.
6. Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 р.
7. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 01 листопада 1996 р., №
|
|
|
8. Висновок Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням
Президента України про надання висновку щодо відповідності Конституції України
Римського Статуту Міжнародного кримінального суду (справа про Римський Статут) від
11 липня 2001 р., № З-в/2001.
9. Віденська конвенція про право договорів між державами та міжнародними організаціями
або між міжнародними організаціями від 21 березня 1986 р.
10.Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та
співробітництва між державами відповідно до Статуту
Організації Об’єднаних Націй від 24 жовтня 1970 р.
11. Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 р.
12. Положення про Комісію міжнародного права від 21 листопада 1947 р.
13. Декларація про недопущення інтервенції та втручання у внутрішні справи держав від 9
грудня 1981 р.
14. Декларація про посилення ефективності принципу відмови від погрози силою або її
застосування в міжнародних відносинах від 18 листопада 1987 р.
15. Підсумковий документ Віденської зустрічі 1986 року представників держав-учасниць
Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі, що відбулася на основі положень
Підсумкового акта, які відносяться до подальших кроків після наради від 31 липня 1986 р.
16. Підсумковий документ Віденської зустрічі держав-учасниць Наради з безпеки та
співробітництва в Європі від 15 січня 1989 р.
17. Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів від 23 серпня 1978 р.
18. Віденська Конвенція про правонаступництво держав щодо державної власності,
державних архівів і державних боргів від 8 квітня 1983 р.
19. Закон України „Про правонаступництво України” від 12 вересня 1991 р.,№ 1543-ХІЇ.
20. Договір про правонаступництво щодо зовнішнього державного боргу та активів Союзу
РСР від 4 грудня 1991 р.
21. Угода про доповнення до Договору про правонаступництво щодо зовнішнього
державного боргу та активів Союзу РСР від 13 березня 1992 р.
22. Угода про правонаступництво стосовно державних архівів колишнього Союзу РСР від б
липня 1992 р.
23. Меморандум про взаєморозуміння з питання правонаступництва щодо договорів
колишнього Союзу РСР, які представляють взаємний інтерес від 6 липня 1992 р.
24. Угода Глав держав Співдружності Незалежних Держав про власність колишнього Союзу
РСР за кордоном від ЗО грудня 1991 р.
25. Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про реалізацію права на
закордонну власність колишнього СРСР для цілей дипломатичних, консульських і
торгових представництв від 3 серпня 1992 р.
26. Угода між Україною і Російською Федерацією про врегулювання питань
правонаступництва стосовно зовнішнього державного боргу та активів колишнього
Союзу РСР від 9 грудня 1994 р. (чинності не набула).
27. Проект статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні акти, прийнятий
Комісією міжнародного права 00Н в другому читанні 3 серпня 2001 р.
(http:www.un.org/law/ilc/texts/State_responsibility_articles(r).pdf)
28. Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об’єктами від
29 березня 1972 р.
29. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього від 9 гру дня 1948р.
30. Конвенція про припинення злочину апартеїду та покарання за нього від
30 листопада 1973 р.
31. Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти
людства від 26 листопада 1968 р.
32. Резолюція 808 (1993) від 22 лютого 1993 р. про створення Міжнародного трибуналу для
судового переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного
гуманітарного права, вчинені на території колишньої Югославії.
33. Резолюція 808 (1993) від 22 лютого 1993 р. про створення Міжнародного трибуналу для
судового переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного
гуманітарного права, вчинені на території Руанди.
34. Резолюція 95 (І) Генеральної Асамблеї 00Н “Ствердження принципів міжнародного
права, що визнані Статутом Нюрнберзького трибуналу” від 11 грудня 1946р.
35. Статут Міжнародного військового трибуналу для суду та покарання головних військових
злочинців європейських країн „осі” від 8 серпня 1945 р.
36. Римський Статут Міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 р.//Український
часопис міжнародного права. – 2002. – № 1. – С. 73-121.
ПИТАННЯ НА ІСПИТ:
1. Поняття основних принципів міжнародного права.
2. Функції основних принципів міжнародного права.
3. Природа основних принципів міжнародного права.
4. Ознаки основних принципів міжнародного права.
5. Класифікація основних принципів міжнародного права.
6. Зміст основних принципів міжнародного права.
7. Співвідношення основних принципів системи, принципів галузі та інституту, універсальних, регіональних і партикулярних принципів.
8. Принцип заборони застосування сили або загрози силою.
9. Принцип суверенної рівності держав.
10. Принцип невтручання.
11. Принцип територіальної цілісності держав.
12. Принцип непорушності державних кордонів.
13. Принцип мирного врегулювання спорів.
14. Принцип поваги прав та основних свобод людини.
15. Принцип рівноправності і права народу розпоряджатися власною долею.
16. Принцип співробітництва.
17. Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов’язань.
18. Значення проблеми співвідношення міжнародною і внутрішньодержавного права.
19. Теорії співвідношення міжнародного і національного права.
20. Доктрина міжнародного права про здійснення його норм у внутрішньодержавній сфері.
21. Конституційне право і судова практика держав щодо співвідношення національного та міжнародного права.
22. Національне законодавство України, її судова практика та міжнародне право.
23. Національне законодавство та міжнародна судова практика.
24. Поняття суб'єкта міжнародного права.
25. Основні риси та особливості міжнародної правосуб’єктності.
26. Інститут міжнародної правосуб'єктності.
27. Держава основний суб’єкт міжнародного права.
28. Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій.
29. Міжнародна правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави.
30. Особливі види міжнародної правосуб'єктності.
31. Питання міжнародної правосуб'єктності фізичної особи.
32. Питання міжнародної правосуб’єктності транснаціональних компаній.
33. Україна як суб’єкт сучасних міжнародних відносин.
34. Інститут визнання в міжнародно-правовій системі.
35. Визнання держав. Теорії визнання держав.
36. Визнання урядів. Доктринальні погляди на визнання урядів.
37. Визнання урядів у вигнанні.
38. Визнання органів національного опору, органів національно-визвольних рухів.
39. Визнання органів “повсталої сторони” або “воюючої сторони”, “організованих озброєних угрупувань” та “антиурядових збройних сил”.
40. Форми визнання.
41. Типи та засоби здійснення визнання.
42. Поняття та підстави правонаступництва.
43. Об’єкт дії норм правонаступництва.
44. Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів.
45. Правонаступництво держав щодо державної власності.
46. Правонаступництво нових незалежних держав щодо багатосторонніх і двосторонніх угод.
47. Співвідношення принципів “ pacta sunt servanda ” та “ tabula rasa ” у конвенціях про правонаступництво держав.
48. Правонаступництво держав щодо державних архівів.
49. Правонаступництво держав щодо державних боргів при різних видах зміни території держави попередника (боржника).
50. Режим вирішення питання боргу щодо нових незалежних держав.
51. Врегулювання проблем правонаступництва у зв’язку з припиненням існування СРСР.
52. Правонаступництво України.
53. Поняття континуітету в міжнародному праві.
54. Поняття реалізації норм міжнародного права.
55. Форми та способи реалізації норм міжнародного права.
56. Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права.
57. Основні правила й способи тлумачення норм міжнародного права.
58. Внутрішньодержавний механізм реалізації норм міжнародного права.
59. Внутрішньодержавний інституційний механізм реалізації норм міжнародного права в Україні.
60. Сутність, суб’єкти та стадії міжнародного правотворчого процесу.
61. Міжнародна нормотворча діяльність міжнародних організацій.
62. Принципи міжнародного правотворчого процесу. Класифікація принципів міжнародної правотворчої діяльності.
63. Односторонні акти держав у міжнародному правотворчому процесі.
64. Участь громадськості в міжнародному правотворчому процесі.
65. Кодифікація, як засіб здійснення правотворчої діяльності.
66. Інкорпорація.
67. Поняття міжнародно-правових відносин.
68. Суб’єкти міжнародних правовідносин.
69. Зміст міжнародних правовідносин.
70. Об’єкт міжнародних правовідносин.
71. Юридичні факти і міжнародні правовідносини.
72. Поняття і юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
73. Поняття та суб’єкти міжнародно-правової відповідальності.
74. Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності.
75. Міжнародне правопорушення та його ознаки.
76. Класифікація міжнародних правопорушень.
77. Відповідальність за правомірну діяльність.
78. Обставини, що виключають виникнення міжнародно-правової відповідальності.
79. Типи міжнародно-правової відповідальності.
80. Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
81. Сатисфакція, реституція, субституція, репарація як форми міжнародної відповідальності.
82. Поняття недружнього акту та квазіделікту в міжнародному праві.
83. Відповідальність міжнародних організацій.
84. Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій.
85. Контрзаходи.
86. Співвідношення міжнародно-правових санкцій і міжнародно-правової відповідальності.
87. Типи, види й форми міжнародно-правових санкцій.
88. Міжнародно-правоові санкції, що здійснюються в порядку самодопомоги.
89. Міжнародно-правоові санкції, що здійснюються державами за допомогою міжнародних організацій.
90. Реторсії, репресалії, самооборона як види міжнародно-правових санкцій.
91. Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій.
92. Механізм застосування міжнародно-правових санкцій.
93. Історія міжнародного правосуддя.
94. Історія створення і діяльність Постійної палати міжнародного правосуддя (1921 р.).
95. Правова основа діяльності, компетенція та судочинство Міжнародного Суду ООН.
96. Правова основа діяльності, компетенція та судочинство Європейського Суду з прав людини.
97. Правова основа діяльності, компетенція та судочинство Суду Європейського Союзу.
98. Правова основа діяльності, компетенція та судочинство Міжнародного кримінального суду.
99. Міжнародний арбітраж.
100. Поняття й сутність міжнародної законності.
101. Структура міжнародної законності.
102. Режим і принципи міжнародної законності.
103. Поняття та критерії правомірності режиму міжнародної законності.
104. Загальне і особливе міжнародної законності і міжнародного правопорядку.
105. Поняття міжнародного правопорядку.
106. Співвідношення міжнародного права і міжнародного правопорядку.
107. Головні функції та принципи функціонування міжнародного правопорядку.
|
|
|
БАНКІВСЬКІ ЕЛЕКТРОННІ СИСТЕМИ ПЕРЕДАВАННЯ ДОКУМЕНТІВ «КЛІЄНТ — БАНК»
Види документів та їх класифікація
Вимоги до страхових документів
Додаток Г. Приклади бібліографічного опису документів, відповідно до нового ДСТУ ГОСТ 7.1:2006
Доручення судів України про вручення документів громадянам України, які постійно проживають за кордоном, або отримання від
Друкування документів
Експертиза документів зі зміненим первісним змістом.
Зміст пакету необхідних документів і процедура ліцензування страхових організацій.
Класифікація документів
