Характерні та основні риси сучасного бізнесу

Будучи потужним інструментом економічної інтеграції країни у світову економіку, а отже – інструментом глобалізації, міжнародний бізнес, як такий, у сучасних умовах визначається наступними характерними рисами:

1. Доступність і загальність.Хоча міжнародний бізнес і регулюється відповідними законодавствами країн, він усе більше і більше перетворюється у свого роду невід’ємну можливість практично для будь-якої фірми майже кожної країни, принципово змінити стратегічні і тактичні перспективи фірм і відкрити перед ними небачені раніше потенційні поля ділової активності. У той же час тут є, звичайно, і свої обмеження.

2. Ступінчастість розвитку. Мова йде про те, що входження фірми в міжнародний бізнес, по істоті і як правило, починається з найпростіших форм звичайної закордонної торгівлі і в міру розвитку досягає вищої форми – мультинаціональної корпорації.

3. Технологічна глобалізація.Можливості комп’ютеризації, інформатизації і телекомунікацій принципово змінили характер міжнародного бізнесу, що у сучасних умовах придбав три принципово нові риси:

· він може ефективно здійснюватися «не виходячи з офіса»;

· він може здійснюватися в режимі реального часу;

· він може за допомогою телекомунікацій охоплювати всі цікавлячі бізнес ринки товарів, капіталів, робочої сили, інформації і т.д.

4. «Фінансиаризація».Цей термін був введений в оборот Ж.-П. Серван-Шрайбером і дуже точно відбиває найважливішу рису «глобалізованого» міжнародного бізнесу: фінансове утримання міжнародних ділових операцій, починаючи від їхнього задуму і кінчаючи реальним результатом, стає серцевиною міжнародного бізнесу, тим своєрідним центром, навколо якого обертаються всі інтереси, рішення, стратегії.

5. Складна взаємодія національного й інтернаціонального.Можливо, по жодному питанню міжнародного бізнесу не виникало стільки спорів і практиків, і дослідників, як по питанню про вплив на ділове життя планети конвергентних і дивергентних процесів у сфері національних культур.

З одного боку, глобалізація явно вела і веде до чисто конвергентних процесів: починаючи від джинсів, телевізорів і гамбургерів до формування деякої мультинаціональної ділової культури, визначені принципи і правила якої розділяються практично більшістю серйозних бізнесменів світу. Але, з іншого боку, нарощується національна і культурна диференціація, що у крайніх формах націоналізму або релігійній нетерпимості виявляється у важких конфліктних формах; очевидно цілком природне прагнення народів і етнічних спільностей зберегти свої культурні і національні цінності, установки, стереотипи поводження, захистити їх від розмитого впливу деякої «усередненої» (в основному, звичайно, американської) масової культури. Сьогодні, навряд чи можна однозначно відповісти на запитання про те, чого більше в сучасному міжнародному бізнесі – конвергентного або дивергентного, але в практиків, і в теоретиків не викликає сумніву головне: ефективна стратегія будь-якої фірми (за рідкісним винятком) в епоху глобалізації повинна сполучити в собі максимальне використання національного скрізь, де це можливо.

Узагальнюючи, можна сказати, що сучасний процес міжнародної економічної інтеграції, об’єктивно сам є продуктом інтеграції знань – не просто знань, а суперсучасних знань, що динамічно оновлюються.

Отже, аналіз міжнародного бізнесу в контексті проблем ефективного керування їм дозволяє виділити наступні його родові риси:

1. Отримання прибутку як цільову детермінанту ведення міжнародного бізнесу відрізняє від аналогічної характеристики країнового бізнесу прагнення використовувати для економічно ефективного ведення ділових операцій переваги виходу за межі чисто національних кордонів.

2. Намагаючись реалізувати ці переваги (а для початку – знайти їх), підприємці прагнуть використовувати додаткові економічні можливості, що випливають із них:

· Ресурсних особливостей закордонних ринків (маються на увазі ресурси будь-яких видів);

· Ємності закордонних ринків;

· Правових особливостей закордонних країн;

· Специфіки міжкраїнових (міждержавних) політичних і економічних взаємовідносин, регульованих відповідними формами міждержавної взаємодії.

3. Міжнародний бізнес істотно варіюється в залежності від двох головних параметрів його розвитку і, у першу чергу, від глибини залучення (рівня інтернаціоналізації). Свого роду вісь розвитку «чисто країновий бізнес – мультинаціональний бізнес» саме і включає етапи росту цього рівня: від разових експортних постачань на закордонний ринок до розвинутої структури мультинаціональної корпорації, для якої НДДКР, виробництво і дистриб’юція є сферами, що покривають усю земну кулю й охоплюють десятки країн і сотні ринків.

4. Чим більш інтернаціоналізується будь-який країновий бізнес, тим у більшій мірі йому доступний глобальний бізнес-сервіс, тобто абсолютно незалежний від національної приналежності й орієнтований тільки на економічну ефективність пакет різноманітних послуг: від наукових до фінансових і від транспортних до добору інтернаціональних колективів, що дозволяє сьогодні максимально реалізувати можливості міжнародності в бізнесі.

5. Є ряд неодмінних умов, що ставить міжнародний бізнес перед будь-якою фірмою, що прагне серйозно ввійти в нього, і найважливіше з них – облік у бізнесі культурного чинника, тобто всієї сукупності вимог і обмежень, що накладаються культурою даної країни на тих, хто веде в ній (або з нею) бізнес. Ця проблема гостра рівно настільки, наскільки відрізняються культури країни базування даної фірми і тієї або іншої країни її перебування. Отримання (або втрата) додаткового прибутку за рахунок культурного чинника залежать, природно, від організації, ситуаційних чинників і т.д.

6. Глобальний характер міжнародного бізнесу є його найважливіша визначальна риса сьогодні: він, істотно, охоплює світову систему інформаційного ділового обміну, усесвітній фінансовий ринок, глобальну структуру технологічних нововведень і т.д. (і самий охоплюється ними). В міру просування від рівня до рівня інтернаціоналізації усе більш зростає значення того, як ця якість виявляється в даному бізнесі або, точніше, як ефективність цього бізнесу визначається використанням глобалізації. А вже сама глобалізація органічно переплітає усередині себе ті п’ять характерних ознак, що відзначені вище (доступність і загальність; ступінчатість розвитку; технологічна глобалізація; фінансиаризація; дивергентно-конвергентна взаємодія національного й інтернаціонального).

7. І нарешті. Міжнародний бізнес як система оновлених і складно взаємодіючих професійних знань принципово більш високого рівня, ніж наявна в будь-якому країновому бізнесі – ще одна і, мабуть, найбільш важлива сучасна характеристика цієї категорії.

8. «Мультиповерхня» зіткнення з ринком і «екстрагування» кращих національних зразків дозволяє міжнародному бізнесу постійно усмоктувати все краще у світовій практиці. Міжнародний бізнес як «бджола, що запилює»» викликає сьогодні особливий інтерес.

9. Інформація – головний стратегічний ресурс, а адаптивність – головна стратегічна зброя.

10. Принциповою відмінністю міжнародного бізнесу є можливість так званої оберненої оцінки країнової ситуації: негативні тенденції в економіці країни (або окремої її галузі) можуть бути цілком інакше розцінені міжнародною фірмою, оскільки саме ці тенденції і можуть відкрити фірмі додаткові можливості бізнесу.

11. На відміну від внутрішньокраїнової конкуренції міжнародний бізнес може відчувати підтримку своєї держави в боротьбі з конкурентами в багатьох неявних формах.