Як маленька фірма пливе по хвилях валютного ринку

Перше, що Кім Рейнолдс робить щоранку, це зустрічається з топ-менеджерами заводу й довідується, чи все в порядку з виробництвом. На другому місці в нього стоїть вивчення свіжих даних світових ринків валют на предмет того, чи усе нормально з обмінними курсами.

Цю звичку Рейнолдс завів по необхідності: два роки тому з ряду причин, але в першу чергу через різкий ріст курсу долара, він, президент Markel Corp., сімейної фірми по виробництву труб, у себе вдома, у Філадельфії, був змушений скоротити свою зарплату на 40% і витратити заощадження, щоб оплатити навчання двох своїх дочок у школі. Тепер, коли Рейнолдс переглядає підготовлений секретарем звіт про зміну курсів валют, він бачить там падіння долара - і ріст євро, завдяки чому зможе цього року покласти собі в кишеню додаткові півмільйону доларів.

Для трейдерів ріст і падіння обмінних курсів - це можливість робити швидкі гроші. Для урядів це - референдуми з питань національної економіки. Для корпоративних гігантів - правда життя, невід'ємний атрибут міжнародного виробництва. Але мале підприємство із глобальними амбіціями не може не приймати близько до серця коливання світових валютних ринків, сукупний обсяг яких становить $1,2 трлн. у день.

Markel, що випускає труби з покриттям на зразок тефлонового й ізольовані проводи, що використаються у виробництві автомобілів, побутової техніки й систем очищення води, стала поставляти свою продукцію на експорт у середині 1980-х рр., коли Рейнолдсу подзвонив представник однієї німецької фірми й поцікавився щодо однієї із самих ходових труб: «Was ist das "AR500"».

Тепер склад готової продукції переповнений картонними пакунками із трубами цієї марки, призначеними для відправлення в Эрингхаузен, німецькому виробникові автомобільних деталей W.H. Kuster Gmb, ящиками з іншими трубами, що відправляються в Fico Triad SA з м. Рубай, Іспанія, і дерев'яними котушками із проводами для Simco Japan Inc. з Кобе. Раз у тиждень фірма відправляє 40-футовий контейнер на склад у Великобританії, Іспанії або Голландії. Цього року вона очікує, що 40% від її прибутку у розмірі $26 млн. надійдуть із-за кордону, головним чином з Європи.

«Ми вказуємо ціни, виходячи з фіксованих курсів (обміну валюти), і беремо всі прибутки та збитки у зв'язку зі зміною курсу на себе», - говорить Шерил Джолли, менеджер по експорту, спостерігаючи за зважуванням коробок, призначених для відправлення у Німеччину.

Для того щоб захистити себе й свою фірму, ніяк не пов'язану з однойменною страховою компанією, чиї акції є в обігу на нью-йоркській фондовій біржі, Рейнолдс розробив стратегію бізнесу, з якої вони можуть існувати, причому непогано, навіть за умови того, що ключовий елемент прибутковості фірми їй зовсім непідконтрольний.

Стратегія складається із чотирьох частин: призначати покупцям відносно стабільні ціни в їхніх валютах, щоб збільшувати частку ринку за кордоном; користуватися «форвардними» валютними ринками, щоб забезпечити собі стабільність доходів протягом найближчих декількох місяців; підвищувати ефективність, щоб пережити часи, коли валютні операції не обіцяють нічого доброго; робити ставку на те, що ситуація буде змінюватися на краще.

«Якщо стратегія не виправдовує себе, її завжди можна змінити, - говорить К. Рейнолдс, якому зараз 52 роки, і в нього в активі Гарвардська ступінь МВА. - Правда, я від своєї стратегії відмовлятися не збираюся. Ми намагаємося розвивати нишевий бізнес там, де є можливість надати покупцям унікальний продукт».

Рейнолдс упевнений у тому, що його політика встановлення цін в іноземній валюті, головним чином у євро, допомогла йому завоювати 70% світового ринку високоефективних тефлонових устроїв, що забезпечують чітку роботу автомобільної педалі газу й механізму перемикання передач.

Але це також означає, що Markel укладає договори, оплата за якими надходить через місяці й навіть роки, коли вартість євро в доларовому вираженні може виявитися набагато нижче, ніж на момент заключення угоди.

Щоб мінімізувати невизначеність у періоді, рівним декільком місяцям, фінансовий директор Markel Джеймс Гобан купує форвардні контракти, користуючись послугами питтсбургскої PNC Financial Services Group. Markel зобов'язується перелічити банку, скажемо, €50 000 за чотири місяці, а банк гарантує виплатити фірмі певну суму в доларах не залежно від того, як зміниться обмінний курс.

Якщо Гобан бачить, що долар буде рости, він може хеджирувати форвардним контрактом увесь очікуваний потік доходів у євро. Коли ж долар іде вниз, Гобан хеджирує, скажімо, 50% і сподівається на те, що, підвергаючи частину виторгу, що залишилася, валютному ризику, він більше виграє, чим програє.

Надії ці виправдуються не завжди. У цьому місяці, наприклад, Markel повинна перерахувати PNC €50 000 за контрактом, купленому фірмою на початку січня. Банк виплатить по $1,05 за євро, або $52 500. Якби Гобан почекав, Markel могла б продати свої євро за поточним курсом, $1,08, і заробити додаткові $1500. «Ми не займаємося зароблянням грошей на обміні своєї валюти, - говорить Дж. Гобан. - Ми просто намагаємося управляти своїми ризиками».

Була ситуація й гірше. У 1998 р. Markel уклала угоду з німецькою Kustem і установила ціну виходячи з того, що на даний момент євро буде коштувати $1,18 - трішки більш того курсу, що був установлений на момент офіційного введення європейської валюти в обіг на початку 1999 р. «Немає слів, - говорить Рейнолдс. - Коли вводили євро, ніхто не знав, що він відразу звалиться.»

А курс євро звалився, досягши 26 жовтня 2000 р. мінімальної оцінки в 82 цента. Це означало, що кожен євро, отриманий фірмою за відвантажену продукцію, коштував у доларах набагато менше, ніж вона розраховувала. Фінансисти Markel підрахували, що в сумі за 2000 й 2001 р. фірма втратила на цьому $625 000. Обидва роки фірма закінчувала зі збитком.

У 2001 р. зарплата семи старших менеджерів Markel була скорочена на 10%. Жоден з 63 співробітників, які одержують фіксовану платню, не одержав збільшення. (Робітники, які входили до профспілки й одержували за п'ятирічним контрактом погодинну оплату, не постраждали.) Не було й річних премій, що звичайно рівняються двох-тритижневій заробітній платі, а власники фірми - сам Рейнолдс, його зять і свекор - не одержали дивідендів.

Валютна погроза змусила Markel працювати ефективніше. Це спричинило необхідність вкладати гроші в нове обладнання, навіть незважаючи на те, що фірма зазнавала збитків. У 2001 р. компанія придбала за $250 000 новий экструдер, що відрізняється меншим часом простою, завдяки чому за зміну він видає на 25% більше труб. Менеджери на 6% скоротили відходи виробництва проводів для високотемпературних датчиків кисню, ще одного ходового товару в автомобільній промисловості.

Загалом, Рейнолдс і його команда пережили погані часи й тепер готуються до гарного.

Більшість поточних угод Markel були укладені розраховуючи на те, що курс євро буде лежати в межах від 90 до 95 центів. Але насправді він уже становить $1,08, благо тому посприяли зовнішньоторговельний дефіцит США, неспокійний стан американських фінансових ринків і перспективи війни в Іраку. На Markel пролився дійсний грошовий дощ. Керівництво фірми вважає, що якщо євро залишиться на рівні $1,05-1,07, а британський фунт стерлінгів як і раніше буде дорівнює приблизно $1,60, Markel цього року на одній тільки різниці курсів заробить від $400 000 до $500 000.

«Це найкращий сценарій, але навіть у цьому випадку ми не компенсуємо збитки двох попереднього років», - говорить К. Рейнолдс.

В азартних іграх з валютою є й переможці, і ті що програли, однак Рейнолдс вимагає, щоб багаторічні контракти на поставку сировини з Японії укладалися в доларах. Це означає, що в міру слабшання долара японський постачальник буде заробляти менше ієн.

«Це, - говорить Рейнолдс, - його проблема».

Питання:

1. Проаналізуйте зв'язок між стратегією бізнесу Market, її маркетингової стратегій і стратегіями міжнародного фінансового менеджменту. Чи сумісні вони або ж між ними є протиріччя?

2. Охарактеризуйте підхід Market до керування валютним ризиком. Чи повністю фірма нейтралізувала цей ризик?

3. Чи позбавила Market себе від економічного ризику, пов'язаного зі зміною обмінного курсу? Поясніть свою відповідь.

4. Market випускає високоякісні вироби, затребувані у всьому світі. Уявіть, що ви працюєте у кредитному відділі невеликого банку з Філадельфії. Фінансовий директор Market звертається до вас із проханням позичити його фірмі оборотний капітал, пропонуючи як забезпечення її міжнародну дебіторську заборгованість. Що ви відповісте?