Криза лідерства в компанії Firestone

Назва компанії Bridgestone Corporation (одного з найбільших у світі виробників автомобільних шин) звучить, поза всяким сумнівом, по-західному. Проте ця компанія є у всіх відносинах японською. Ще в 1988 р., щоб істотно збільшити частку компанії на світовому ринку й домогтися наміченої питомої ваги на ринку США, компанія Bridgestone викупила лідируючу американську компанію по виробництву автомобільних шин Firestone,. У той момент японські лідери Bridgestone переконали генерального директора Firestone Джона Невіна (John Nevin) залишитися на своєму посту й керувати діяльністю компанії. Стиль керівництва Джона Невіна, що приділяв мало часу тонкощам керування, був різким і прямолінійним. Крім того, він брав безпосередню участь у житті суспільства м. Нэшвілл, у якому розташована штаб-квартира компанії Firestone. Джон Невін був активним членом місцевих громадських організацій, входив до складу ряду місцевих комітетів і регулярно грав у гольф з іншими впливовими особами. На думку менеджерів вищої ланки компанії Bridgestone, місцеві контакти пана Невіна були дуже важливими й могли б ще більше підвищити цінність компанії.

Однак незабаром і сам Джон Невін, і його нові керівники усвідомили, що його стиль керівництва не відповідає тому профілю поведінки, якої повинні дотримуватися керівники японських компаній. Різкі й часто конфронтаційні манери Джона Невіна дуже швидко були осуджені його новими колегами, тому що в Японії лідери повинні дотримуватися ввічливого й стриманого стилю поведінки. Як видно, обидві сторони намагалися знайти компроміс, однак в 1989 р. Джон Невін за взаємною згодою пішов з фірми, а його місце зайняв японець зі штаб-квартири корпорації. В 1993 р. цей керівник був повернутий на батьківщину, а на його посаду був призначений Масатоші Воно (Masatoshi Ono), спокійний і стриманий японський керівник, який пройшов підготовку на одну з посад вищого рівня системи керування в компанії Bridgestone. Масатоши Воно дійсно був зразковим японським керівником - він вів відокремлений спосіб життя, не заводив зайвих зв'язків, проводив багато часу у своєму будинку, що для нього придбала компанія Bridgestone у престижному районі Нэшвілла.

За період до кінця 90-х спокійний і стриманий стиль Масатоші Воно зробив чудеса в компанії Firestone. Рік за роком у компанії поступово збільшувалася частка ринку, головним чином завдяки тому, що вона стала основним постачальником іншої успішної компанії - Ford Motor Company. До кінця 90-х Bridgestone/Firestone стала третьою по величині у світі компанією по виробництву автомобільних шин, поступаючись першістю тільки Goodyear й Michelin.

Однак згодом відбулася катастрофа. Почали з'являтися повідомлення про наявність серйозного виробничого дефекту в шинах компанії Firestone, що міг привести до того, що при пересуванні автомобіля на високій швидкості шини розпадуться на частині. Особливо гостро ця проблема виявилася у випадку із шинами «Wilderness», які ввійшли в стандартний комплект устаткування автомобіля марки «Ford Explorer», самого популярного у світі спортивного автомобіля. Протягом декількох тижнів компанії Firestone й Ford спільно працювали над реалізацією найбільшої в історії програми відкликання продукції з ринку.

На жаль, необхідність вирішення проблеми бракованих шин була тільки початком неприємностей. Практично одночасно з початком реалізації програми відкликання бракованих шин почали з'являтися повідомлення про те, що менеджери компанії Firestone протягом багатьох років знали про існування проблеми з виготовленням шин, але нічого не вживали. Ці заяви викликали бурю обвинувачень на адресу компанії. Преса жорстко критикувала компанію, групи споживачів привселюдно висловлювали обурення, і навіть було проведене розслідування в конгресі. Протягом усього періоду суворих випробувань пан Воно поводився мужньо. Він ніколи не виглядав розсердженим, подавленим або розстроєним. Він також жодного разу не вибачився за дії компанії й не визнав відповідальності компанії за те, що відбулося (інакше кажучи, він не почав ніяких дій, крім відкликання й заміни бракованих шин).

Поводження Масатоші Воно у точності відповідало нормам японської культури. В Японії керівник компанії повинен завжди бути спокійним і залишатися в тіні. Однак американські спостерігачі побачили в такому поводженні тільки байдужність й ігнорування проблеми. Із цієї причини на адресу Воно звучали відкриті критичні зауваження. У жовтні 2000 р. Масатоші Воно зробив ще один крок (загальноприйнятий в Японії, але досить рідкий у Сполучених Штатах) - він подав у відставку, тим самим прийнявши на себе відповідальність за ситуацію, що склалася, перед вищестоящим керівництвом. Через кілька днів він, не привертаючи загальної уваги, виїхав з Нэшвілла.

Тим часом керівництво компанії Bridgestone почало усвідомлювати масштаби проблеми зв'язків із громадськістю, що виникла в Firestone. Тому замість того, щоб призначати на пост генерального директора компанії ще одного японця (який, швидше за все, став би жертвою хвилі критики, що здійнялася проти Воно), компанія запросила на цей пост одного з керівників вищого рангу компанії Firestone Джона Лемпа (John Lampe). Новий керівник компанії, у свою чергу, негайно провів прес-конференцію, під час якої від імені компанії приніс вибачення й взяв на себе зобов'язання якомога швидше вирішити виниклі проблеми.

Однак Джон Лемп пішов набагато далі простого приношення вибачень і прийняття зобов'язань - він дійсно виконав ці зобов'язання. У дійсності, в найближчому майбутньому, успішне відновлення бренда «Firestone» стане, цілком ймовірно, класичним прикладом того, як можна перебороти повний провал продукту на ринку. Новий керівник уміло провів компанію через процес відновлення її іміджу в очах споживачів, підняв показники діяльності до рівня прибутковості й навіть звернувся до Ford із пропозицією про поновлення поставок шин для автомобілів цієї компанії. Щоб домогтися цього, Лемп довів до відома громадськості послідовну й чітку концепцію подальшого розвитку компанії, що визнає відповідальність за виникнення проблем у минулому й одночасно фокусується на завданнях майбутнього.

Питання:

1. Яку роль зіграла поведінка керівництва як у кризовій ситуації, що склалася в компанії Firestone, так й у виході із кризи?

2. Дайте критичну оцінку реакції керівництва Firestone на проблему із бракованими шинами. Наскільки по-різному могли б поступити в подібній ситуації керівники компаній зі США, ФРН і Китаю?

3. Який вплив, на вашу думку, криза в Firestone оказала на основні аспекти поведінки працівників компанії, такі як мотивація й здатність переборювати стресові ситуації?