Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Реалізація страхових послуг

В основі діяльності страховика покладено термін "страховий продукт (послуга)". Страховий продукт (послуга) – це комплекс цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством. Реалізація страхової послуги складається з:

· пошуку потенційних клієнтів і укладання з ними договорів страхування, реалізації страхових полісів;

· розширення джерел отримання страхових внесків та вдосконалення діяльності страхових посередників;

· супроводу договору страхування;

· дій після настання страхового випадку;

· переукладення договору страхування.

Перші три та останнє завдання у світовій практиці називають терміном "аквізиція", а четвертий – "врегулювання збитків".

Страховий продукт є унікальним за такими притаманними лише йому ознаками:

· єдність, протистояння та залежність інтересів договірних сторін "страховик-страхувальник";

· фактор імовірності настання страхового випадку;

· ширина меж у географічному просторі та часі (морське страхування чи страхування життя);

· попередня невизначеність страхового відшкодування – у розмірі та часі, або взагалі щодо факту настання;

· специфіка взаємовідносин сторін – фінансових, правових, морально-етичних, нормою яких є принцип повної добропорядності, і т. ін.

У розвинених країнах страхові компанії дедалі частіше застосовують для аквізиції спілкування з клієнтом за телефоном, надсилання йому полісів поштою та безготівкове отримання платежів. Ця форма сприяє розширенню страхового поля, скорочує час спілкування, дає змогу знизити накладні витрати, але обмежує можливості застосування наочної реклами, залучення інших фахівців тощо і може бути застосована лише до окремих видів страхування з незначним розміром відповідальності, орієнтованих на масовість реалізації.

Після проведеного дослідження ринку та рекламної кампанії страховик обирає потенційного клієнта і проводить попереднє знайомство з ним безпосередньо або дистанційно. Вивчається об’єкт страхування, визначаються умови страхування та характер ризиків, які потребують захисту. Страховик розпочинає роботу з мінімізації ступеня ризику і можливого розміру збитку. З метою розвитку довготривалих ділових стосунків з клієнтом інформацію доводять до його відома, щоб той міг вжити попереджувальних заходів. За результатами обстеження приймаються принципові рішення щодо прийняття об’єкту на страхування, меж відповідальності та конкретних умов: перелік страхових подій, тарифи, винятки, застереження та особливі умови, готуються пропозиції за схемою перестрахування. Завершальною стадією даного етапу є підписання договору страхування і отримання страхових платежів, після чого він починає діяти.

Супровід договору страхування найменш динамічний вид діяльності. В ньому вирішуються

· можливі проблеми з отриманням внесків, якщо страхові платежі мають вноситися не одноразово,

· можливі проблеми контролю за виконанням клієнтом своїх зобов’язань, своєчасного виявлення й усунення передумов до страхового випадку, можливих тенденцій у характері ризику,

· завдання систематичного отримання інформації, відстежування стану та якості послуг, що надаються клієнтові третьою стороною за дорученням страховика.

Водночас страховик постійно дбає про здійснення чи коригування запобіжних заходів, внесення змін до договору страхування, аж до його дострокового припинення.

У разі відсутності страхової події протягом терміну страхового покриття страховик при потребі в порядку сервісу інформує про це клієнта, запрошуючи його до подальшої співпраці, і вносить відповідну інформацію в банки даних (насамперед – для фінансово-економічних та актуарних підрозділів).

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари – особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України.

Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Страховик не може відмовити страхувальнику в проведенні розслідування і повинен ознайомити аварійного комісара з усіма обставинами страхового випадку, надати всі необхідні матеріальні докази та документи. У разі необхідності страховик може робити запити про відомості, пов’язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з’ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Підприємства, установи та організації зобов’язані надсилати відповіді страховикам на запити про відомості, пов’язані із страховим випадком, у тому числі й дані, що є комерційною таємницею. При цьому страховик несе відповідальність за їх розголошення в будь-якій формі, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

· навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов’язані з виконанням ними громадянського чи службового обов’язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров’я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

· вчинення страхувальником-фізичною особою або застрахованою особою умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

· подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

· отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

· несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

· інші випадки, передбачені законодавством або договором страхування.

Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Контрольні питання:

1. Охарактеризувати СК як вид страхувальників.

2. Які вимоги до створення СК пред’являє законодавство України?

3. Які особливості створення СК із іноземним капіталом в Україні?

4. Назвіть основні підрозділи, що входять до структури управління СК та їхні функції.

5. Хто і яким чином здійснює стратегічне планування в СК? Чим воно відрізняється від тактичного?

6. Які є форми об’єднання страховиків? Які їх завдання та функції?

7. В чому полягають зміст та особливості маркетингової політики СК?

8. Хто проводить маркетингові дослідження страхового ринку України?

9. Яка динаміка спостерігається за результатами маркетингових досліджень страхового ринку України?

10. Що таке маркетинг-мікс СК? Охарактеризуйте його складові.

11. Рекламування на страховому ринку.

12. Особистий продаж та використання посередників для реалізації страхових послуг.

13. Принципи реалізації страхових послуг.

Питання для обговорення на семінарських заняттях "Загальна характеристика становлення і розвитку страхового ринку України".

1. Поняття страхового ринку. Стадії розвитку страхових ринків.

2. Загальна характеристика страхового ринку України.

3. Перспективи розвитку страхового ринку України.

4. Види страховиків в Україні, їх особливості порівняно зі світовою класифікацією.

5. Зміст страхового маркетингу.

ТЕМА 7.
Доходи, витрати і прибуток страховика

⇐ Предыдущая 23 24 25 26 272829 30 31 32 Следующая ⇒