Розділ ІХ. Економічна ефективність угоди
Для визначення економічної ефективності угоди застосовуються показники двох видів: абсолютні та відносні. Для їх розрахунку обов'язково необхідно визначити повні витрати українського учасника зовнішньоекономічної угоди.
1. Визначення митної вартості товару при імпорті в Україну Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного. Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). В курсовій роботі застосовується саме він. Митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Таблиця 1. Визначення митної вартості парфумів при імпорті в Україну
Для оцінки економічної ефективності імпорту необхідно розрахувати значення наступних показників: 1. Економічний ефект від імпорту 2. Відносний показник економічної ефективності імпорту 9.2 Визначення економічного ефекту від імпорту товарів Економічний ефект від імпорту визначається за формулою: де: EBімп – економічний ефект від імпорту партії товару, грн.; AI – виручка від реалізації імпортних товарів на внутрішньому ринку, грн.; AI = N*Ціна реалізації AI = 1000*50 = 50000 грн.
EBімп = 50000 –449155.63 = 9899,8
Eімп – повні витрати імпортера, пов'язані з виконанням імпортної операції, грн. Повні витрати імпортера, пов'язані з виконанням імпортної операції, визначаються наступним чином:
де: Sімп – сума платежу за імпортований товар згідно умов контракту, грн.; Eкімп – витрати імпортера у зв'язку із здійсненням к-того виду злобов'язання відповідно до обраної базисної умови поставки, грн.; AEімп – додаткові витрати покупця, пов'язані з проведенням імпортної операції, грн
Eімп = 435000 + 10605,63 + 3550 = 449155.63 грн.
Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України підлягають обкладенню митом, за виключенням випадків визначених у статтях 19 та 21 Закону України від 5 лютого 1992 р. №2097-XII "Про єдиний митний тариф". Розмір імпортного (ввізного) мита визначається на основі застосування ставок мита, які встановлені Митним тарифом України (дивись Закон України від 5 квітня 2001 р. №2371-III "Про Митний тариф України"). Для розрахунку ввізного мита, яке необхідно сплатити при імпорті товарів в Україну, потрібно здійснити наступні кроки: 1. визначити код товару за УКТЗЕД (дивись розділ 3.5); 2. для встановленого коду товару визначити за Митним тарифом України відповідні ставки мита; 3. відповідно до положень ст. 8 Закону України "Про Єдиний митний тариф" обрати ставку мита, яка буде застосовуватись у конкретному випадку, або визначити можливість застосування тарифних преференцій;
4. провести розрахунок мита.
Ставки імпортного (ввізного) мита, наведені у Митному тарифі України є диференційованими, тобто при імпорті одного й того ж товару можуть застосовуватись різні ставки мита. Митний тариф України передбачає використання трьох ставок мита: 1. Преференційна – застосовується до товарів, які походять із країн, що входять з Україною до митного союзу, або складають із нею спеціальні митні зони, а також у випадку встановлення якого–небудь спеціального преференційного митного режиму відповідно до міжнародних угод з участю України. 2. Пільгова – застосовується до товарів, які походять із країн та економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння. Пільгова ставка застосовується також до товарів походженням із країн, з якими укладені договори про вільну торгівлю у випадку недодержання встановлених договором вимог, або товар входить до переліку виключень із відповідного договору про вільну торгівлю. 3. Повна – застосовується до товарів походженням із країн, які не ввійшли до переліку країн, з якими укладені договори про вільну торгівлю та торгово–економічні угоди про встановлення режиму найбільшого сприяння. Повна ставка мита також застосовується до товарів, країна походження яких не встановлена. При імпорті парфумів з Франції використовується пільгова ставка мита. Порядок розрахунку мита залежить від виду встановленої ставки мита, яка може бути: · адвалерною – встановлюється в % до митної вартості; · специфічною – встановлюється в грошовому розмірі (EUR) на одиницю виміру кількості товару; · комбінованою – поєднує обидва попередні види встановлення ставки.
При застосуванні адвалерної ставки мита використовується наступний алгоритм розрахунку мита:
де:
= 21664,5*0.065 = 1408,19 грн Відповідно до Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" при ввезенні товарів на митну територію України сплачується, за деякими виключеннями, податок на додану вартість (ПДВ). При цьому сума ПДВ згідно "Інструкції про порядок контролю митними органами за справлянням під час митного оформлення товарів, увезених (пересланих) на митну територію України, та перерахуванням до бюджету податку на додану вартість", затвердженої Наказом Державної митної служби України від 10 червня 2003 р. №312 розраховується за формулою:
де:
= (21664.5 + 1408.19)*0.2 = 8947.44 Додатковими, пов’язаними з продажем товару можуть бути витрати: · непередбачувані додаткові витрати при перевезенні товару; · на проведення рекламної кампанії; · на зберігання товару на складі; · на додаткову обробку та комплектацію товару та інші.
Складові витрат українського покупця, пов’язаних із виконанням імпортної операції наводяться у таблиці за нижченаведеною формою. Таблиця 2. – Витрати покупця, пов’язані з виконанням імпортної операції
Читайте также: IV. Виховна робота в класі (розділ складається разом з класним керівником). Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|