Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

дян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Воно ґрунтується на таких принципах:

1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування;

2) обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) й на інших підставах, передбачених законодавством про працю, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі; працівники, які не є членами творчих спілок), громадян — суб'єктів підприємницької діяльності;

3) надання права отримання виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням особам, зайнятим

. підприємницькою, творчою діяльністю тощо;

4) обов'язковості фінансування страховими фондами
(установами) витрат, пов'язаних із наданням матеріального
забезпечення та соціальних послуг, в обсягах, передбачених
законами з окремих видів загальнообов'язкового соціально
го страхування;

5) солідарності та субсидування;

6) державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

7) забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, встановлений законом, шляхом надання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, які є основним джерелом існування;

8) цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

9) паритетності представників усіх суб'єктів загально
обов'язкового державного соціального страхування в управ-;

______________ 8.2. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування...

лінні загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Завданням соціального страхування є перерозподіл витрат, які виникли у застрахованої особи між усіма учасниками страхування. При цьому втрата заробітку або інші обставини можуть бути підставою для здійснення страхових виплат лише за умови, якщо вони викликані соціально значимими причинами, які з точки зору держави і суспільства є поважними і об'єктивно обумовленими. Додаткові витрати можуть бути результатом різних причин: наявність утриманців, інвалідність, потреба в медичній допомозі і лікуванні, стихійне лихо та інші надзвичайні обставини.

Суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування є застраховані особи, страхувальники і страховики.

Застрахованими вважаються фізичні особи, на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Це передусім працюючі на умовах трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, а також самозайняті особи, які забезпечують себе роботою самостійно (наприклад, творчі працівники), а також громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності. Громадяни України, які працюють за кордоном та не застраховані в системі страхування країни, де вони працюють, мають право на забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням в Україні за умови сплати ними страхових внесків.

Застраховані особи одержують свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним документом для всіх видів страхування і підтверджує право застрахованої особи на одержання послуг та матеріального забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2000 р.¹ затверджено порядок видачі свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Обов'язок з

¹ Офіційний вісник України. — 2000. — № 34. — Ст. 1452.

Розділ 8. Організаційно- правові форми с о ціального забезпечення в Україні

підготовки документів для одержання свідоцтва покладається на роботодавця. Особи, які забезпечують себе роботою самостійно, а також ті, що добровільно сплачують страхові внески, самостійно подають документи для оформлення свідоцтва разом з реєстрацією у Пенсійному фонді як платника страхових внесків. Реєстрація застрахованих осіб, персоніфікований облік відомостей про них та оформлення страхових свідоцтв здійснюється органами Пенсійного фонду України. Номер страхового свідоцтва повинен збігатися з ідентифікаційним номером, наданим фізичній особі як платнику податків Головною державною податковою інспекцією.

Страхувальниками є роботодавці та застраховані особи, які сплачують внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У деяких випадках застраховані працівники не сплачують страхових внесків. Так, зокрема, при страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, внески сплачують лише роботодавці. Страхувальники сплачують страхові внески з коштів, які спрямовуються на оплату праці, або з оподатковуваного доходу.

Платники внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підлягають обов'язковій реєстрації у відповідних страхових фондах за своїм місцезнаходженням або за місцем проживання.

У відповідності із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15 травня 2003 р. державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця зобов'язаний передати Пенсійному фонду України, іншим фондам соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру і відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації.

Підставою для взяття юридичної особи на облік в органах Пенсійного фонду України, інших фондів соціального стра-

8.2. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування...

хування є надходження до цих органів повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації та відомостей з відповідної реєстраційної картки.

Порядок реєстрації платників страхових внесків у відповідних фондах загальнообов'язкового соціального страхування регулююється відповідними інструкціями, що приймають фонди загальнообов'язкового соціального страхування. Як правило, страхувальники у 10-денний термін з моменту державної реєстрації повинні подати у відповідний страховий фонд документи, які підтверджують їхню реєстрацію як суб'єктів господарської діяльності, довідку органу статистики про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і про присвоєння ідентифікаційного коду. Страхувальники — фізичні особи подають свідоцтво про державну реєстрацію, а також довідку про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів. Якщо фізичні особи використовують найману працю інших осіб, вони також подають копії угод про прийняття на роботу працівників.

У тих випадках, коли платник страхових внесків не зареєструвався як страхувальник, орган відповідного страхового фонду має право припинити його операції за рахунками у банківських установах та вжити заходів адміністративної відповідальності.

Необхідно зазначити, що встановлений порядок реєстрації страхувальників у відповідних фондах не зовсім відповідає вимогам Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», яким передбачено лише подання повідомлення про реєстрацію суб'єкта господарської діяльності, що є підставою взяття його на облік у відповідному страховому фонді.

Розміри страхових внесків, а також об'єкти сплати страхових внесків визначаються законами про окремі види загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відповідно до Закону України «Про систему оподаткування»

⇐ Предыдущая 21 22 23 24 252627 28 29 30 Следующая ⇒