Поняття спеціальних знань.

Питання до іспиту.

Спеціальні знання є важливим процесуальним інститутом, що встановлює підстави участі обізнаних осіб у розслідуванні злочинів, а також умови застосування знань з неправових сфер у кримінальному процесі. Проте в даний час настільки важливе поняття не отримало законодавчого закріплення.

Неможливість застосування слідчим спеціальних у кримінально-процесуальному сенсі знань у ході розслідування злочину випливає не з сумнівів в ступені володіння їм відповідними застосування методиками, а із загальної концепції кримінального процесу Росії про неприпустимість суміщення разових процесуальних функцій в одній особі. Однією з аксіом російського кримінального процесу є положення, згідно з яким суб'єкт доказування не може бути джерелом доказів. Більш того, згідно з КПК України слідчий віднесений до сторони обвинувачення, в той час як знаючі особи покликані бути неупередженими і незацікавленими в результаті справи.

Участь обізнаних осіб у розслідуванні кримінальних справ підвищує ефективність слідчих дій, робить їх більш цілеспрямованими і повними. Фахівець здатний ввести в ряд доказів ті, які могли бути пропущені слідчим у силу його непоінформованості в спеціальних питаннях. Дана точка зору давно усталилася в науці і розвивається сучасними вченими, в тому числі стосовно до нової форми участі спеціаліста - надання висновку, а також щодо використання окремих видів спеціальних знань у кримінальному процесі.

Розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, передбачає використання спеціальних знань. Ці знання можуть застосовуватися в трьох основних формах: 1) одержання консультацій спеціаліста; 2) участь спеціаліста при провадженні окремих слідчих дій (слідчого огляду, допиту, обшуку й ін.); 3) провадження судових експертиз. Причому при розслідуванні даної категорії злочинів використовуються не лише традиційні спеціальні знання, але і нетрадиційні (складання психологічного портрета (профілю); запрошення спеціалістів-аналітиків; комплексні консультації тощо).

У криміналістичній літературі проблемі використання спеціальних пізнань у розслідуванні злочинів була приділена значна увага. Проте проблема використання спеціальних знань стосовно розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, досліджена недостатньо. Дана проблема вимагає самостійного вивчення й упорядкування практики використання знань обізнаних осіб, відшукання схованих резервів надання допомоги спеціалістів у встановленні істини по кримінальній справі.

Спеціальними є пізнання, що набуваються суб’єктом у процесі практичної діяльності шляхом спеціальної підготовки або професійного досвіду, засновані на системі теоретичних знань у відповідній галузі. Іншими словами, спеціальні пізнання – система теоретичних знань і практичних навичок у галузі конкретної науки, або техніки, мистецтва чи ремесла, що набуваються шляхом спеціальної підготовки або професійного досвіду. У судочинстві спеціальні пізнання можуть використовуватися в процесуальній і не процесуальній формі. Процесуальна –це залучення спеціаліста до участі в слідчих діях, призначення і провадження судових експертиз. Непроцесуальні форми – це консультативна і довідкова діяльність обізнаних осіб, провадження ревізійних і аудиторських дій, участь обізнаних осіб в оперативно-розшукових заходах, у тому числі і проведення ними попередніх досліджень матеріальних об’єктів, надання технічної допомоги слідчому і оперативному співробітнику тощо. Причому до спеціальних знань належать будь-які знання та вміння об’єктивного характеру, отримані внаслідок вищої професійної підготовки, наукової діяльності, досвіду практичної роботи, що відповідають сучасному науково-практичному рівню.

Використання спеціальних пізнань і навичок передбачено чинним КПК України. Зокрема, у КПК України регламентується порядок призначення експертизи (ст. 75) і участь спеціаліста при проведенні слідчих дій (ст. 1281). Практика розслідування злочинів свідчить про те, що можуть використовуватися й інші можливості у застосуванні спеціальних знань. В. О. Образцов указує, що обізнані особи надають допомогу у формі консультацій, порад, рекомендацій, передачі довідкової інформації, участі в підготовці і проведенні різноманітних, а не лише слідчих і судових дій, шляхом проведення лабораторних досліджень, обстеження підприємств, ділянок території, водних та інших об'єктів, проведення документальних ревізій, контрольних перевірок та інших заходів.

У літературних джерелах зазначається, що на різних стадіях процесу розслідування використовуються консультації обізнаних осіб з питань, що входять до сфери їхньої компетенції. Основна відмінність консультацій від попередніх досліджень полягає в тому, що для дачі порад не потрібно проведення яких-небудь досліджень. Це – довідкова діяльність. Причому консультації спеціаліста можуть бути витребувані і поза слідчими діями.