Форми організації страхових компаній в Україні

В Україні відповідно до чинного законодавства страховиками визнаються фінансові установи, утворені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств із додатковою відповідальністю згідно а Законом України «Про господарські товариства» з урахуванням особливостей страхового законодавства, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Страховики (страхова компанія, страхове товариство) – це суб’єкти страхування (страхового ринку), котрі відповідно до отриманої ліцензії беруть на себе зобов’язання за певну плату відшкодувати страхувальникові завданий страховим випадком збиток або виплатити страхову суму.

Учасників страховика має бути не менше трьох.

Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов’язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Страховики можуть розрізнятися:

1. За належністю

Ø приватні – індивідуальні особи, акціонерні та інші страхові товариства;

Ø державні (публічні) – створюються і керуються, здебільшого від імені держави (уряду). Їх створення може відбуватися шляхом засновництва з боку держави або націоналізації акціонерних страхових компаній і перетворення їхнього майна в державну власність;

Співвідношення між державними і приватними формами страховиків залежить від суспільного устрою країни та економічної політики держави.

2. За інституціональною ознакою

Ø акціонерні товариства – це тип компанії, яка створюється і діє зі статутним капіталом, поділеним на певну кількість часток – акцій. Акціонерні товариства бувають відкритого і закритого типу. В Україні у страховому бізнесі переважають акціонерні товариства закритого типу але перспективнішими вважаються відкриті акціонерні товариства.

Ø товариства з додатковою відповідальністю статутний капітал поділений на частки, визначені статутними документами. Учасники відповідають за його зобов’язаннями своїми внесками у статутний фонд, а у випадку недостатності цих коштів – додатково майном;

Ø товариства з повною відповідальністю об’єднання кількох осіб, які особисто беруть участь у справах товариства, і кожен з них несе повну відповідальність згідно із зобов’язаннями товариства не тільки вкладеним капіталом, а й усім своїм майном;

Ø командитні товариства передбачає об’єднання кількох осіб для здійснення підприємницької діяльності, в якій одні учасники (повні члени) несуть відповідальність згідно із зобов’язаннями товариства як своїм вкладом, так і усім своїм майном, а інші (командисти або вкладники) відповідають тільки своїм вкладом;

Ø товариства взаємного страхування – створюються на основі централізації коштів пайової участі його членів. Особливістю є те, що учасники такого товариства одночасно виступають страховиками і страхувальниками.

3. За територією обслуговування (географічною ознакою)

Ø місцеві;

Ø регіональні;

Ø національні;

Ø транснаціональні (міжнародні) – в Україні досі відсутні.

Ліцензії майже всім компаніям видаються з правом здійснення діяльності на території всієї країни.

4. За характером виконуваних операцій (за спеціалізацією)

Ø спеціалізовані – спеціалізуються на певних видах страхування (страхування життя, страхування наземного транспорту, медичне страхування);

Ø універсальні – здійснюють різні види страхування (наприклад, майнове, авіаційне від нещасних випадків тощо);

Ø перестрахувальні – здійснюють перестрахування найбільш великих і небезпечних ризиків.

5. За розміром (величиною) статутного капіталу та іншими техніко-економічними показниками

Ø великі;

Ø середні;

Ø малі.